Ухвала КАС ВС № 766/9580/17

УХВАЛА 29 грудня 2020 року Київ справа №766/9580/17 адміністративне провадження №К/9901/10277/19 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. у порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі за заявою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТЮ у Херсонській області Огородніка Євгена Івановича про роз`яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, в с т а н о в и в: У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга. Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 відкрито касаційне провадження у даній справі. Так, положеннями пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій. Разом з тим, у відзиві на касаційну скаргу порушується питання про розгляд справи за участю позивача та його представника (адвоката). Вирішуючи вищезгадане клопотання, Верховний Суд виходить з такого. Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Частиною шостою цієї статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. В свою чергу, за приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У даному ж випадку, предмет спору у цій справі пов`язаний з оскарженням дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо перерахунку розміру пенсійної виплати. Згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, скаржнику подати доповнення до касаційної скарги, а іншим учасникам справи - відзив на касаційну скаргу. Суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78). Проте, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права. Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц. На переконання Верховного Суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, яка віднесена до справ незначної складності, з урахуванням суб`єктного складу її учасників, а також наявного обсягу матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Ураховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що у даному випадку предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції, якою роз`яснено судове рішення, Верховний Суд, відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути цю справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні належить відмовити. Окрім цього, до Верховного Суду подано клопотання Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Херсонській області про розгляд цієї справи в режимі відеоконференції, яке, однак, зважаючи на відсутність підстав для проведення розгляду справи у судовому засіданні з викликом її учасників, задоволенню не підлягає. З огляду на викладене та у зв`язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду, справа, на підставі пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає призначенню до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Керуючись статтями 340, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у х в а л и в: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю. Відмовити у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Херсонській області про розгляд цієї справи в режимі відеоконференції. Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду. Призначити касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 29.12.2020 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Н.В. Коваленко