LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд360/3207/20

від 11.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 360/3207/20 залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 року справа № 360/3207/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., секретар судового засідання Харечко О.П., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року (повний текст складено 02 вересня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/3207/20 (суддя в 1 інстанції Шембелян В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,- В С Т А Н О В И В: До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі відповідач), в якому просив суд: визнати дії старшого державного виконавця Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бабіної Світлани Іванівни неправомірними щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 62543580 від 13.07.2020 на підставі рішення Кремінського районного суду по справі 414/1300/20 про стягнення аліментів; скасувати постанову старшого державного виконавця Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бабіної Світлани Іванівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 62543580 від 13.07.2020. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 08.07.2020 по справі № 414/1300/20 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі однієї четвертої частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 13.07.2020 постановою старшого державного виконавця Бабіною С.І. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 414/1300/20, виданого 08.07.2020 Кремінським районним судом Луганської області про стягнення аліментів. Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62543580 від 13.07.2020 такою, що підлягає скасуванню, оскільки старший державний виконавець Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бабіна С.І. в порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження» почала здійснювати виконавчі дії, в тому числі надіславши вимогу про відрахування з його заробітної плати по виконавчому листу, не приймаючи до уваги, що рішення по справі № 414/1300/20 ще не набрало законної сили. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 360/3207/20 було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КАС України та роз`яснено позивачеві право звернутися з даними позовними вимогами до Кремінського районного суду Луганської області в порядку цивільного судочинства. Не погодившись з такою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Так, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 74 Закону). Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. За приписами ч. 1 цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що юрисдикція адміністративних судів виключається у випадку, коли законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України). Отже, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов судів прийнятих в порядку цивільного судочинства. Колегією суддів встановлено, що рішенням Кремінського районного суду Луганської області присуджено стягнути аліменти з позивача у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу на утримання дитини. 08.07.2020 Кремінським районним судом Луганської області видано виконавчий лист № 414/1300/20, на підставі якого старшим державним виконавцем Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 13.07.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 62543580 про стягнення з позивача аліментів на утримання дитини. Тобто, приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець керувався ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює порядок стягнення аліментів та на підставі рішення суду, прийнятого в порядку цивільного судочинства. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є рішення державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого судом в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача в доводах апеляційної скарзі на постанови Верховного Суду, оскільки в них розглядалися інші правовідносини, ніж у даній справі. Тобто, постанову від 13.07.2020 № 62543580 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 414/1300/20, виданого 08.07.2020 Кремінським районним судом Луганської області про стягнення аліментів може бути оскаржено до суду, який видав виконавчий документ в порядку цивільного судочинства, тобто до Кремінського районного суду Луганської області . Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 360/3207/20 залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 360/3207/20 залишити без змін. Повне судове рішення складено 11 листопада 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді І.Д. Компанієць Л.В. Ястребова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»