Постанова 4876 № 904/5934/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.11.2020 року м. Дніпро Справа № 904/5934/17 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Чередко А.Є., секретар Манчік О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Салогуба Юрія Аркадійовича на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. у справі № 904/5934/17 (суддя - Єременко А.В., м. Запоріжжя) за заявою Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Нікополь про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст постанови суду першої інстанції. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. задоволено клопотання розпорядника майна про визнання ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" банкрутом та відкриття у справі ліквідаційної процедури. Припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" та повноваження розпорядника майна ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" арбітражного керуючого Бершадського С.М. Визнано банкрутом ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод". Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 4 місяців (до 13.02.2018р.). Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бершадського С.М., якого зобов`язано вчинити певні дії. Затверджено звіт розпорядника майна ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" арбітражного керуючого Бершадського С.М. про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за результатами процедури розпорядження майном ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" у загальній сумі 24 988,64 грн.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Адвокат Салогуб Юрій Аркадійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р., відхилити клопотання розпорядника майна про визнання ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена із порушенням норм матеріального та процесуального права. Місцевий господарський суд в оскаржуваній постанові не здійснив належного дослідження фінансового становища боржника, з`ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі. Інвентаризація майна боржника не була здійснена належним чином, внаслідок чого її результати не можуть бути доказом реальної вартості активів боржника і їх недостатності для задоволення вимог кредиторів. Неналежне проведення інвентаризації основних засобів, відсутність інвентаризації інших видів активів боржника на час його визнання банкрутом не дозволяють визначити дійсну вартість активів боржника на час ухвалення оскаржуваної постанови. Таким чином, на думку скаржника, без проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за останній період його діяльності та без проведення інвентаризації майна боржника в установленому законодавством порядку не може бути встановлено дійсну вартість активів боржника. Законом про банкрутство розмежовано повноваження представницьких органів кредиторів щодо переходу до наступної процедури банкрутства: рішення може бути прийнято тільки зборами кредиторів, а відповідне клопотання може бути подано до господарського суду як зборами, так і комітетом кредиторів. У постанові Верховного Суду у справі № 925/308/16 від 01.08.2018р. зазначено, що Законом про банкрутство передбачено, що саме загальні збори кредиторів наділені правом пропонувати суду перехід до процедури ліквідації боржника, а щодо такої можливості комітету кредиторів, то за ним таке право зберігається тільки у разі делегування йому відповідних повноважень зборами кредиторів. Оскаржувана постанова всупереч зазначеним вимогам Закону про банкрутство була ухвалена не на підставі рішення колегіального представницького органу кредиторів - зборів кредиторів, а на підставі рішення комітету кредиторів. Відповідно до вимог ч. 11 ст. 23 Закону про банкрутство план санації повинен бути складений боржником і розпорядником майна, а також підлягає розгляду на зборах кредиторів, незалежно від того, чи надходили пропозиції щодо санації боржника. Розгляд такого плану санації зборами кредиторів повинен передувати вирішенню питання про визнання боржника банкрутом. Лише за умови дотримання вказаних вимог і після прийняття рішення про відхилення плану санації є законним рішення про перехід до процедури ліквідації. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільному відзиві на апеляційну скаргу просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Посилалися на те, що скаржником не доведено обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. У даній справі не встановлено жодного доказу, який свідчив, що боржник вів господарську діяльність з 2016р. та мав будь-які активи, а навпаки встановлено відсутність ведення господарської діяльності боржником. ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулося з вимогами до ТОВ "ОРРЗ" про стягнення штрафних санкцій з банкрута за неподання звітної документації по веденню господарської діяльності та відсутність будь-якого майна банкрута у користуванні інших осіб. Згідно із звітом розпорядника майна документи фінансово-господарської діяльності боржника керівником боржника не надано; з відповідей на його запити, направлених з метою виявлення активів боржника до органів та установ, які володіють такою інформацією активів у боржника не виявлено; боржник за зареєстрованим місцезнаходженням відсутній; заяв від осіб, які б виявили бажання взяти участь в санації боржника не надходило. Вказані обставини підтверджені доданими до звіту доказами. В даній справі містяться відомості вчинення розпорядником майна в порядку ч. 2 ст. 18 Закону про банкрутство дій, спрямованих на відсторонення керівника боржника від посади та покладення його обов`язків на розпорядника майна з метою, у тому числі і отримання доступу як керівника боржника до інформації щодо наявності/відсутності грошових коштів на рахунках боржника, але у зв`язку з визнанням боржника банкрутом відпала в цьому необхідність. Арбітражним керуючим у даній справі встановлено обставини відсутності боржника, неподання відомостей про наявність майна та фінансово-господарської документації та передачі їх ліквідатору банкрута. В зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність активів боржника для задоволення вимог кредиторів і для відновлення його платоспроможності, а відповідно і про неспроможність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, що є правовою підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. На час прийняття рішення про визнання боржника банкрутом на зборах кредиторів вирішальний голос мали кредитори - ПрАТ "ОРРЗ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а тому неповне врахування суддею вимог ст. 27 Закону про банкрутство є формальним та таким, що ніяким чином не впливає на результат рішення, як на зборах кредиторів, так і на засіданні комітету кредиторів. Норма ст. 23 Закону про банкрутство жодним чином не зобов`язує розпорядника майна готувати план санації, а лише зобов`язує його приймати у цьому участь. Щодо обов`язковості складання плану санації боржником, то це є його правом, а не обов`язком і зобов`язати його це здійснити не може, ані розпорядник майна, ані суд. Скаржником не доведено належними доказами, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а його звернення до суду є намаганням кредитора скасувати правильне по суті рішення з формальних підстав. Інші учасники провадження у справі не направили на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2020р. для розгляду даної апеляційної скарги визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Верхогляд Т.А. (доповідач), судді - Коваль Л.А., Чередко А.Є. У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів Коваль Л.А. та Чередка А.Є. для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження на підставі розпорядження керівника апарату суду від 05.08.2020р. № 1035/20 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатом якого згідно з витягом з протоколу передачі судової справи визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Верхогляд Т.А. (доповідач), судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2020р. у вищезазначеному складі суддів відкрито апеляційне провадження у справі. Після виходу на роботу судді-доповідача Вечірка І.О. із відпустки на підставі розпорядження керівника апарату суду від 10.08.2020р. № 1101/20 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, за результатом якого для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді -Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б. У зв`язку із виходом з відпустки суддів Коваль Л.А. та Чередка А.Є. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 17.08.2020р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у даній справі, за результатом якої визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Коваль Л.А. та Чередко А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2020р. зазначеною вище колегією суддів прийнято до свого провадження справу № 904/5934/17 за апеляційною скаргою адвоката Салогуба Ю.А. на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.09.2020р. 29.09.2020р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказана заява зареєстрована судом апеляційної інстанції 30.09.2020р. В судовому засіданні 30.09.2020р. оголошено перерву до 04.11.2020р. 30.10.2020р. засобами електронного зв`язку на адресу апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" арбітражного керуючого Бершадського С.М. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщення суду. Через перебування у відпустці судді Коваль Л.А. для вирішення питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та подальшого розгляду справи на підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.11.2020р. № 1977/20 згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Чередко А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2020р. вказаною колегією суддів ухвалено розгляд апеляційної скарги проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для ліквідатора ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" арбітражного керуючого Бершадського С.М. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). Таким чином, судове засідання 04.11.2020р. за участі арбітражного керуючого Бершадського С.М. відбулось в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon". Представник скаржника в судовому засіданні 04.11.2020р. надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги, просив її задовольнити. Ліквідатор ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" арбітражний керуючий Бершадський С.М., представник ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" в судовому засіданні 04.11.2020р. проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні. Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. Кредитори - Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 17.05.2017р. звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2017р. прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про порушення справи про банкрутство, призначено підготовче засідання суду. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", визнано грошові вимоги: Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" в сумі 1 414 533,88 грн.; ОСОБА_1 в сумі 1 576 610,00 грн.; ОСОБА_2 в сумі 1 279 276,76 грн. Розпорядником майна боржника призначено Бершадського С.М . На офіційному сайті Вищого господарського суду України 01.06.2017р. здійснено публікацію оголошення № 43376 про порушення справи про банкрутство. 06.06.2017р. розпорядник майна арбітражний керуючий Бершадський С.М. звернувся з листом № 02-01/135 до керівника ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" ОСОБА_5 про повідомлення можливості проведення до 23.06.2017р. інвентаризації майна боржника та про час і місце її проведення. Також, з метою проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "ОРРЗ", визначення інвестиційного становища боржника та його становища на ринках, арбітражний керуючий просив надати належним чином засвідчені копії документів, які зазначені у додатку № 1 до листа. Аналогічні вимоги містяться в листі № 02-01/159 від 27.06.2017р. 17.07.2017р. до Господарського суду Дніпропетровської області від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Бершадського С.М. надійшло клопотання про припинення повноважень керівника ТОВ "ОРРЗ" ОСОБА_5 , покладення на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Бершадського С.М. виконання обов`язків керівника ТОВ "ОРРЗ". Також, 18.07.2017р. до Господарського суду Дніпропетровської області від ПрАТ "ОРРЗ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшло клопотання про винесення ухвали про відсторонення керівника боржника від посади та покладення виконання його обов`язків на розпорядника майна боржника, зобов`язання керівника боржника передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017р. клопотання розпорядника майна, ПрАТ "ОРРЗ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення повноважень керівника боржника прийнято до розгляду. Іншою ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017р. визнано грошові вимоги Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" в сумі 234 629,13 грн. Затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" з вимогами наступних кредиторів:

1. ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" в загальній сумі 1 430 533,88 грн., з яких 1 414 533,88 грн. (4 черга задоволення), 16 000,00 грн. (1 черга задоволення);

2. ОСОБА_1 в сумі 1 576 610,00 грн. (4 черга задоволення);

3. ОСОБА_2 в сумі 1 279 276,76 грн. (4 черга задоволення);

4. Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" в загальній сумі 234 629,13 грн., з яких 3 200,00 грн. (1 черга задоволення), 221 608,46 грн. (4 черга задоволення), 9 850,67 грн. (6 черга задоволення). 28.07.2017р. відбулись збори кредиторів ТОВ "ОРРЗ" (протокол від 28.07.2017р.), на яких обрано комітет кредиторів ТОВ "ОРРЗ" у кількості трьох осіб: ПрАТ "ОРРЗ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 31.08.2017р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Бершадського С.М. про визнання недійсними: договору дарування № 4095, НАР 659671, НАР 65672, виданого 01.10.2015р. приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іопелем С.О.; договору про поділ спільного майна подружжя № 4092, НАР 659669, виданого 01.10.2015р. приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іопелем С.О. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2017р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду. 07.09.2017р. на засіданні комітету кредиторів ТОВ "ОРРЗ" (протокол № 1) затверджено звіт розпорядника майна ТОВ "ОРРЗ" арбітражного керуючого Бершадського С.М., прийнято рішення про направлення до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про визнання ТОВ "ОРРЗ" банкрутом і відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором ТОВ "ОРРЗ" арбітражного керуючого Бершадського С.М., погоджено звіт розпорядника майна ТОВ "ОРРЗ" арбітражного керуючого Бершадського С.М. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за результатами процедури розпорядження майном ТОВ "ОРРЗ" на загальну суму 24 988,64 грн. 12.09.2017р. до Господарського суду Дніпропетровської області від розпорядника майна боржника надійшло клопотання про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури строком на 12 місяців, призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бершадського С.М. Також 12.09.2017р. до Господарського суду Дніпропетровської області від арбітражного керуючого Бершадського С.М. надійшли заява про згоду на участь у справі про банкрутство та клопотання про затвердження звіту, в якому останній просить затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, здійснення та відшкодування його витрат за результатами процедури розпорядження майном ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод". Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення розпорядника майна боржника та представників кредиторів, місцевий господарський суд ухвалив постанову від 13.09.2017р., згідно з якою: задовольнив клопотання розпорядника майна про визнання ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" банкрутом та відкриття у справі ліквідаційної процедури; припинив процедуру розпорядження майном ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" та повноваження розпорядника майна ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" арбітражного керуючого Бершадського С.М.; визнав банкрутом ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"; відкрив ліквідаційну процедуру строком на 4 місяців (до 13.02.2018р.); ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Бершадського С.М., якого зобов`язав вчинити певні дії; затвердив звіт розпорядника майна ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" арбітражного керуючого Бершадського С.М. про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за результатами процедури розпорядження майном ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" у загальній сумі 24 988,64 грн. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що підприємство не здійснює фінансово-господарську діяльність, пропозицій відносно санації боржника до господарського суду не надійшло, боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, комітетом кредиторів відповідно до приписів Закону прийнято рішення про відкриття ліквідаційної процедури, визнання боржника банкрутом. Призначаючи ліквідатора у даній справі, місцевий господарський суд, зазначив, що 07.09.2017р. (протокол № 1) на засіданні комітету кредиторів боржника прийнято рішення, у тому числі, про призначення арбітражного керуючого Бершадського С.М. ліквідатором ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", а матеріали справи містять заяву-згоду Бершадського С.М. на участь в цій справі, інших кандидатур до суду не надходило. Щодо затвердження звіту розпорядника майна боржника про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за результатами процедури розпорядження майном боржника в загальній сумі 24 988,64 грн. суд першої інстанції взяв до уваги, що вказаний звіт було погоджено на засіданні комітету кредиторів, що підтверджується протоколом № 1 засідання комітету кредиторів від 07.09.2017р. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2020р. визнано грошові вимоги адвоката Салогуба Ю.А. на суму 5 100,00 грн. (4 черга задоволення), судовий збір в розмірі 3 842,00 грн. (1 черга задоволення). Адвокат Салогуб Ю.А. подав апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. про визнання ТОВ "ОРРЗ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у даній справі. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Загальні передумови для визнання боржника банкрутом визначені в Господарському кодексі України, а конкретизовані передумови, а також порядок та процедура визнання банкрутом юридичної особи за загальною процедурою банкрутства визначені в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його баннкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), чинному на час вирішення місцевим судом у даній справі питання про визнання боржника банкрутом та ухвалення ним оскаржуваної постанови. Згідно з ч. 4 ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. У ч. 1 ст. 209 ГК України зазначено, що у разі нездатності суб`єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов`язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб`єкт (боржник) відповідно до ч. 4 ст. 205 цього Кодексу визнається неспроможним. Статтею 1 Закону про банкрутство встановлено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Таким чином, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити відомості щодо обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 17.05.2018р. у справі № 916/4932/15, від 14.08.2019р. у справі № 911/2672/17, від 19.09.2019р. у справі № 910/9136/18, від 09.10.2019р. у справі № 910/12349/18, від 23.01.2020р. у справі № 924/1155/18. Частиною 1 ст. 7 Закону про банкрутство встановлено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. За визначеною Законом про банкрутство процедурою здійснення провадження у справі про банкрутство в процедурі ліквідації передує, зокрема, процедура розпорядження майном, зміст якої, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, полягає у запровадженні системи заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Згідно з ч. 3 цієї статті Закону про банкрутство розпорядник майна зобов`язаний, зокрема, розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість, виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом. За змістом наведених норм Закону про банкрутство, визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведених ним заходів та виконаних обов`язків, наведених, зокрема, у ч. 3 ст. 22 Закону про банкрутство, у процедурі розпорядження майном. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом в порядку ст. 25 Закону про банкрутство реєстру вимог кредиторів. Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити відомості про актив боржника; такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство. Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника. Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність. У зв`язку з чим, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов`язковому порядку повинен з`ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані і показники. Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону про банкрутство у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень, зокрема, постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. За змістом положень частин 4 та 5 статті 27 Закону про банкрутство суд, здійснюючи судовий розгляд у підсумковому засіданні у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями частиною 1 статті 7 Закону про банкрутство із застосуванням судового розсуду. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу. Отже, завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, які господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, як того вимагає норма частини 4 статті 205 ГК України. Апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, що послідовно та неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15.05.2018р. у справі № 908/2229/16, від 24.05.2018р. у справі № 927/754/16, від 21.06.2018р. у справі № 904/8201/16, від 26.07.2018р. у справі № 916/1839/17, від 21.05.2019р. у справі № 910/23633/16, від 07.08.2019р. у справі № 910/7103/17, від 19.09.2019р. у справі № 910/9136/18, від 05.11.2019р. у справі № 926/767-б/15, від 23.01.2020р. у справі № 924/1155/18. Матеріали справи свідчать. що з метою підготовки аналізу фінансово-господарської діяльності боржника і проведення інвентаризації майна розпорядником майна на адресу керівника боржника надсилались листи № 02-01/135 від 06.06.2017р. та № 02-01/159 від 27.06.2017р. з вимогами надати копії документів та відомостей фінансово-господарської діяльності та забезпечити можливість проведення інвентаризації. Вказані листи розпорядника майна було залишено керівником ТОВ "ОРРЗ" без реагування. Виїздом розпорядника майна за місцезнаходженням ТОВ "ОРРЗ" встановлено, що керівні органи управління підприємства-боржника (керівник ТОВ "ОРРЗ" ОСОБА_5 та інші посадові особи), а також інші особи, відповідальні за ведення бухгалтерського обліку, подання статистичної звітності та адміністративних даних за місцезнаходженням боржника відсутні, підприємницька діяльність підприємством-боржником не здійснюється. Розпорядником майна подавалось до господарського суду клопотання про припинення повноважень керівника боржника та покладення їх на розпорядника майна. З метою виявлення майна боржника, аналізу його матеріального та фінансового становища та у зв`язку із ненаданням керівником розпоряднику майна боржника витребуваних документів розпорядником майна надіслано запити відповідним державним органам, на які отримано наступні відповіді: - згідно інформації, наданої ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист № 33-4-0.221-8907/2-17 від 22.06.2017р.) - відсутні відомості щодо реєстрації земельних ділянок за боржником; - відповідно до листа № 31/4-2169 від 21.06.2017р. Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області - транспортні засоби за боржником не реєструвалися; - із листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 15.06.2017р. № 603-17-12/2241-17 - тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільсько-господарської техніки та інших механізмів за боржником не зареєстровано; - згідно із листом Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області від 14.06.2017р. № 02.1-47/9783 - виконавчі документи, по яких стороною є боржник, у відділі відсутні; - Покровський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області (лист № 13.22-14/2570 від 23.06.2017р.) та Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області (лист № 33025 від 20.06.2017р.) надали розпоряднику майна копії виконавчих документів, за якими боржником є ТОВ "ОРРЗ"; - із листа № 03-11/1479 від 16.06.2017р. ГУ статистики у Дніпропетровській області вбачається, що відсутні філії чи відокремлені підрозділи боржника по Дніпропетровській області, звітність ТОВ "ОРРЗ" в органи статистики подавало останній раз за 9 місяців 2015р. При цьому роз`яснено порядок отримання копій фінансової звітності щодо конкретного респондента; - за даними Нікопольської об`єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (лист № 5657/10/04-07-08-01-013 від 22.06.2017р.) - за боржником обліковуються банківські рахунки в АТ "УкрСиббанк", ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "ПУМБ"; - відповідно до листа № 1043/10/04-50-07 від 19.06.2017р. - боржник, як суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності, з 13.03.2014р. перебуває на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС та здійснював митне оформлення товарів в зоні діяльності митниці в період з 18.03.2014р. по 16.12.2015р. На митних складах та складах тимчасового зберігання, які знаходяться в зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС - відсутні товари, що надходили на адресу ТОВ "ОРРЗ"; - згідно листа № 09/03/12710 від 29.06.2017р. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - в Державному реєстрі випускників цінних паперів відсутня інформація щодо реєстрації випусків цінних паперів юридичної особи ТОВ "ОРРЗ"; боржник відсутній серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 і більше статутного капіталу); ТОВ "ОРРЗ" будь-яких ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку в Комісії не отримувало; - відповідно до листів № 4820-20/04 від 22.06.2017р. та № 525720/04 від 05.07.2017р. Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - за боржником не зареєстровано великовантажних та інших технологічних транспортних засобів; - лист Державної служби України з безпеки на транспорті № 5304/02/15-17 від 04.07.2017р. свідчить, що інформація щодо суден, власником або судновласником яких є боржник відсутня; - 10.07.2017р. розпорядником майна боржника отримано Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 52798056, а 11.07.2017р. - Інформаційну довідку № 91639977 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно з якими - відомості щодо обтяження нерухомого/рухомого майна іпотекою/заставою відсутні. В ході здійснення процедури розпорядження майном ТОВ "ОРРЗ" згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на праві власності у ТОВ "ОРРЗ" перебував об`єкт нерухомого майна - будівля резино-ремонтного цеху, загальною площею 1854,4 кв. м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе (м. Покров), вул. Тикви Г., буд. 3а. Проте, вказаний об`єкт нерухомого майна 01.10.2015р. було відчужено на користь Полякової Еріки Андріївни на підставі договору дарування від 01.10.2015р. та договору про поділ спільного майна подружжя від 01.10.2015р. З метою повернення майна боржника розпорядник майна боржника звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання недійсними вказаних договорів. Як вбачається із звіту по здійсненню процедури розпорядження майном від 07.09.2017р. розпорядником майна не було виявлено майнових активів, що належали боржнику на час порушення провадження у справі про банкрутство. За наслідками розгляду в попередньому засіданні суду заяв з вимогами до боржника Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 18.07.2017р. затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно із яким сума грошових вимог кредиторів складає 4 521 079,77 грн. За відсутності майнових активів перевищення пасивів боржника над сумою його активів складає 4 521 079,77 грн.. 07.09.2017р. на засіданні комітету кредиторів ТОВ "ОРРЗ" прийнято рішення, в тому числі, про звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про визнання ТОВ "ОРРЗ" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ТОВ "ОРРЗ" арбітражного керуючого Бершадського С.М., який подав заяву, в якій він не заперечує проти призначення його ліквідатором у даній справі (протокол № 1) Приймаючи постанову про визнання ТОВ "ОРРЗ" банкрутом, господарський суд виходив з того, що підприємство не здійснює фінансово-господарської діяльності, пропозицій щодо проведення санації боржника до суду не надійшло, боржник не спроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів без застосування ліквідаційної процедури. Апеляційний господарський суд погоджується з обґрунтованими висновками суду першої інстанції про існування підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури через неможливість боржника відновити платоспроможність, недостатність майнових активів, за рахунок яких було б можливо погасити кредиторські вимоги без застосування процедури ліквідації. В матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалась відсутність підстав для переходу до процедури ліквідації боржника відповідно до норм статті 205 ГК України та статей 27, 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Запропонована комітетом кредиторів особа ліквідатора банкрута, а саме: арбітражний керуючий Бершадський Сергій Миколайович має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), внесений до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Обставин, зазначених у частині 2 статті 114 Закону про банкрутство щодо арбітражного керуючого Бершадського С.М. не встановлено. За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про призначення у даній справі ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бершадського С.М., який подав заяву на згоду про участь у справі. При цьому суд першої інстанції врахував відсутність інших кандидатур арбітражних керуючих на участь у справі. Суд першої інстанції правомірно затвердив звіт розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Бершадського С.М. про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за результатами процедури розпорядження майном боржника в загальній сумі 24 988,64 грн., оскільки вказаний звіт було погоджено на засіданні комітету кредиторів, що підтверджується протоколом № 1 засідання комітету кредиторів від 07.09.2017р. Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника щодо нездійснення належним чином інвентаризації майна боржника розпорядником майна, оскільки, скаржник, піддаючи сумніву відомості за результатами проведеної розпорядником майна боржника роботи по з`ясуванню активів боржника, всупереч покладеного на скаржника як на сторону у справі згідно зі статтею 74 ГПК України обов`язку, не послався на докази та обставини, що є підставою для його заперечень стосовно відомостей інвентаризації активів боржника: не вказав на існування активів боржника, виявлення яких могло вплинути на прийняття рішення про застосування до боржника іншої процедури банкрутства; не зазначив органів та установ, до яких мав звернутися, однак не звернувся розпорядник майна із запитами стосовно інформації про активи боржника тощо. Крім того, скаржником не взято до уваги фактичні обставини справи, зокрема, пов`язані із не наданням керівником боржника розпоряднику майна документів фінансово-господарської діяльності та відсутністю майнових активів боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова всупереч вимогам Закону про банкрутство була ухвалена не на підставі рішення колегіального представницького органу кредиторів - зборів кредиторів, а на підставі рішення комітету кредиторів апеляційний господарський суд враховує наступне. Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури належить до компетенції комітету кредиторів. Разом із тим, згідно з ч. 2 ст. 27 Закону про банкрутство збори кредиторів до закінчення процедури розпорядження майном приймають рішення, у тому числі про подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. На час прийняття рішення у комітеті та зборах кредиторів вирішальний голос мали кредитори - ПрАТ "ОРРЗ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , загальний розмір вимог яких складає 95 % всіх вимог кредиторів. Згідно з протоколом зборів кредиторів ТОВ "ОРРЗ" від 28.07.2017р. кредитор - ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" (5 % голосів вимог кредиторів) не заперечував проти обрання інших кредиторів ТОВ "ОРРЗ" до комітету кредиторів. Таким чином, рішення про перехід до наступної судової процедури, а саме - ліквідаційної процедури прийняте кредиторами боржника, загальний розмір вимог яких складає 95 %. Слід звернути увагу, що рішення кредитора ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" (5 % голосів вимог кредиторів), який не увійшов до складу комітету кредиторів, жодним чином не могло вплинути на результат розгляду, як на зборах кредиторів, так і на засіданні комітету кредиторів питання про подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом. В подальшому, в період дії ліквідаційної процедури кредитор - ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" не подавав до господарського суду заперечень щодо звернення комітету кредиторів до господарського суду із клопотанням про визнання ТОВ "ОРРЗ" банкрутом. Посилання скаржника на те, що розгляд плану санації зборами кредиторів повинен передувати вирішенню питання про визнання боржника банкрутом не може бути взято до уваги апеляційним господарським судом, оскільки норма ст. 23 Закону про банкрутство жодним чином не зобов`язує розпорядника майна готувати план санації, а лише зобов`язує його приймати у цьому участь. Крім того, з урахуванням встановлених судом обставин відсутності станом на 13.09.2017р. доказів можливості виконання боржником грошових зобов`язань, заяв від потенційних інвесторів або ж (засновників) учасників підприємства щодо оздоровлення фінансового становища боржника, а також припинення провадження у справі з інших передбачених законодавством підстав, наведені скаржником доводи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо неможливості задовольнити вимоги кредиторів у справі не інакше, ніж у ліквідаційній процедурі. Звернувшись 15.07.2020р. з апеляційною скаргою на постанову господарського суду від 13.09.2017р., тобто більше ніж через 2,5 роки після прийняття вказаної постанови адвокат Салогуб Ю.А. не вказав яким чином оскаржуваний судовий акт порушує його права та охоронювані законом інтереси як кредитора ТОВ "ОРРЗ". Підсумовуючи висновки за результатами розгляду аргументів скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржник, заперечуючи судове рішення у справі з підстав неналежності вчинених арбітражним керуючим дій з проведення аналізу господарсько-фінансової діяльності боржника та дій суду з повноти досліджених ним доказів у справі тощо намагається домогтися перегляду судового рішення, що набрало законної сили та є остаточним, та винесення нового рішення у даній справі. Апеляційний господарський суд, ухвалюючи цю постанову, керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003р. у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004р. у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004р. у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009р. у справі "Христов проти України", від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано. У зв`язку із викладеним доводи скаржника щодо відсутності підстав для визнання боржника банкрутом та неправомірності оскаржуваного судового рішення не знайшли свого правового підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормах закону та не відповідають обставинам справи. Водночас апеляційний господарський суд погоджується із доводами ПрАТ "ОРРЗ", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , викладеними у спільному відзиві на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови та про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, залишення без змін постанови місцевого господарського суду від 13.09.2017р. про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод". Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Салогуба Юрія Аркадійовича - залишити без задоволення. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. у справі № 904/5934/17 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів. Повний текст постанови складено - 10.11.2020р. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя Т.А. Верхогляд Суддя А.Є. Чередко