Постанова 4852 № 280/7818/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/7818/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Чорнов Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Кандидата у депутати Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області від Запорізької регіональної організації політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року (суддя Сіпака А.В.) в адміністративній справі за позовом Кандидата у депутати Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області від Запорізької регіональної організації політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» ОСОБА_1 до Бердянської міської територіальної виборчої комісії Бердянського району Запорізької області про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Кандидат у депутати Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 30.10.2020 «Про перерахунок голосів «недійсні» з виборів депутатів до Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області». В обґрунтування позову позивач вказує про протиправність оскаржуваної постанови відповідача, оскільки територіальна виборча комісія прийняла рішення про повторний підрахунок голосів: після прийняття виборчих документів від дільничних виборчих комісій; без наявності скарг на момент прийняття документів; без наявності заяви або акта про порушення під час транспортування; частково, а не повністю, що не дозволить скласти протокол про повторний підрахунок. Вказує, що фактично єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала заява кандидата у депутати ОСОБА_2 та доданий до неї акт, в яких не йдеться про наявність будь- якого конкретного порушення під час голосування, підрахунку голосів, транспортування, тощо. При цьому, вказаний акт не відповідає вимогам пункту 7 частини 7 статті 239 Виборчого кодексу України, оскільки підписаний лише вказаною особою та відображає лише його особисту суб`єктивну думку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у суду відсутня можливість надати оцінку оскаржуваному рішенню, прийнятому у формі постанови, в тому числі і на предмет чи постанова приймалася виключно щодо перерахунку голосів «недійсні» чи перерахунку голосів в цілому, з посиланням на те, що відповідачем письмової постанови за результатами розгляду заяви не приймалося, а оформлено шляхом занесення до протоколу безперервного засідання. Також суд дійшов висновку, що стаття 254 Виборчого кодексу України не регламентує вимог до письмової заяви про порушення вимог цього Кодексу та вимог щодо складання акта кандидатом у депутати про порушення вимог виборчого законодавства. Суд визнав необґрунтованими доводи позивача про необхідність дотримання пункту 7 частини 7 статті 239 Виборчого кодексу України при складанні акта про виявлені порушення виборчого законодавства, оскільки дана стаття Виборчого кодексу України регламентує та охоплює особливості участі у виборчому процесі офіційних спостерігачів, яким ОСОБА_2 не являється. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги вказує про хибність висновків суду першої інстанції про те, що Виборчий кодекс України не регламентує вимог щодо складання акта кандидатом у депутати про порушення вимог виборчого законодавства, оскільки положеннями пункту 7 частини7 статті 239 ВК України, а також пункту 6 частини 12 статті 238 ВК України, які надають повноваження офіційним спостерігачам та довіреним особам складати акти про порушення виборчого законодавства, передбачають, що такі акти складаються не одноособово. Також вказує, що по за увагою суду залишилося те, що ані в заяві кандидата в депутати ОСОБА_2 , ані у його акті не конкретизовано встановлені порушення. Зазначає, що відповідно до положень Виборчого кодексу України, підрахунку підлягають не лише бюлетені, що вважаються «недійсними», але усі бюлетені, окремо «недійсні» бюлетені порахувати неможливо. Порушення судом норм процесуального права також вбачає у прийнятті рішення суддею, який підлягав відводу. Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подано. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і дотримання норм процесуального права, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29 жовтня 2020 року до Бердянської міської територіальної виборчої комісії Бердянського району Запорізької області надійшла заява від кандидата в депутати Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області від Запорізької обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за вх. №375. Відповідно до змісту вказаної заяви заявник зазначає про те, що під час підрахунку голосів на різних дільничних виборчих комісіях відбувалися дії, які свідчать про те, що при підрахунку голосів за виборчий список Запорізької обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» були допущені численні порушення Виборчого кодексу України, а саме: були визнані недійсними виборчі бюлетені, які маючи вади, пов`язані з голосуванням за конкретного кандидата, в той же час могли бути зараховані за загальний виборчий список Запорізької обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина». Дільничними же комісіями, шляхом голосування приймалися рішення про визнання недійсними цих бюлетенів, що суперечить частині 7 статті 248 Виборчого кодексу України та постанові ЦВК України від 10.10.2020 №

366. Таких виборчих бюлетенів налічується велика кількість. Загальний обсяг зіпсованих виборчих бюлетенів перевищує 5 відсотків від всієї кількості бюлетенів, які були використані виборцями м. Бердянська під час голосування 25.10.2020. За вказаних обставин, заявник просив винести на розгляд комісії його заяву та прийняти рішення, керуючись частиною 9 статті 254 Виборчого кодексу України про проведення повторного підрахунку виборчих бюлетенів, які віднесені до недійсних по усім 56-ти дільничним виборчим комісіям з виборів депутатів Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області. До вказаної заяви доданий акт від 29 жовтня 2020 року про порушення під час підрахунку голосів на виборчих дільницях отг. Бердянськ, який складено безпосередньо кандидатом в депутати ОСОБА_2 та підписано лише ним. Бердянською міською територіальною виборчою комісією при розгляді питання про отримання протоколів та виборчих документів з дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, за результатами розгляду вказаної заяви на безперервному засіданні комісії 30 жовтня 2020 року прийнято постанову № 99 «Про перерахунок голосів «недійсні» з виборів депутатів до Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області», відповідно до якої вирішено провести повторний перерахунок голосів «недійсні» по виборах депутатів до Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області по усім 56 дільницям. Не погодившись з прийнятою відповідачем постановою позивач звернулася до суду з позовом. Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Положеннями статті 254 ВК України визначено порядок прийняття та розгляду виборчих документів дільничних виборчих комісій територіальною виборчою комісією. Відповідно частини 1 статті 254 ВК України з моменту закінчення голосування територіальна виборча комісія розпочинає безперервне засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування та результатів відповідних місцевих виборів у виборчому окрузі. На цей час члени територіальної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні виборчої комісії. Відповідно до частини 5 статті 254 ВК України за результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, а також під час транспортування виборчих документів до територіальної виборчої комісії, що надійшли до територіальної виборчої комісії на момент прийняття документів дільничної виборчої комісії, територіальна виборча комісія приймає одне з таких рішень: 1) врахувати відомості протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці; 2) зобов`язати дільничну виборчу комісію виправити виявлені недоліки шляхом складання протоколу з позначкою "Уточнений"; 3) провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом. Положеннями частини 6 статті 254 ВК України встановлено, що рішення, передбачене частиною п`ятою цієї статті, приймається шляхом голосування членів територіальної виборчої комісії більшістю голосів від загального складу комісії і фіксується у протоколі засідання територіальної виборчої комісії. Судом встановлено, що відповідно відеозапису засідання територіальної виборчої комісії та витягу з протоколу безперервного засідання Бердянської міської територіальної виборчої комісії, 30 жовтня 2020 року на засіданні комісії розглянута заява кандидата в депутати ОСОБА_2 та за результатами голосування прийнято рішення про проведення перерахунку голосів «недійсні» з виборів депутатів до Бердянської міської ради. ( а.с.43) Отже відповідачем дотримано процедуру прийняття рішення за результатами розгляду заяви передбачену частиною 6 статті 254 ВК України. Таким чином, є помилковим висновок суду першої інстанції, що у суду відсутня можливість надати оцінку оскаржуваному рішенню, прийнятому у формі постанови, в тому числі і на предмет чи постанова приймалася виключно щодо перерахунку голосів «недійсні» чи перерахунку голосів в цілому, з посиланням на те, що відповідачем письмової постанови за результатами розгляду заяви не приймалося, а оформлено шляхом занесення до протоколу безперервного засідання, оскільки судом не взято до уваги вищенаведені положення статті 254 ВК України. Також змістом наведеного витягу з протоколу безперервного засідання Бердянської МТВК спростовуються висновки суду про відсутність можливості надати оцінку оскаржуваному рішенню на предмет прийняття постанови виключно щодо перерахунку голосів «недійсні» чи перерахунку голосів в цілому, оскільки в останньому вказано про прийняття рішення про проведення перерахунку голосів «недійсні». В той же час, судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеного засідання та ухвалення відповідних рішень відповідачем прийнято постанову № 99 «Про перерахунок голосів «недійсні» з виборів депутатів до Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області». Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 9 статті 254 ВК України, за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці. Аналіз змісту вказаної норми дає підстави для висновку, що заяви або скарги про порушення вимог Виборчого Кодексу України під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, повинні бути обов`язково підтверджені відповідно оформленими актами. Вимоги до складання акта встановлені пунктом 7 частини 7 статті 239 ВК України, якою передбачено, що офіційний спостерігач від організації партії, кандидата має право, зокрема, скласти акт про виявлення порушення цього Кодексу, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт такого порушення, із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подати його до відповідної виборчої комісії чи до суду. Також пунктом 6 частини 12 статті 238 ВК України передбачено, що довірена особа кандидата має право складати акти, що підписуються особами, які виявили порушення, і виборцями - свідками порушення, та подавати їх до відповідної виборчої комісії з додержанням строків, установлених законом. Враховуючи положення наведених правових норм, колегія суддів визнає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що відповідні вимоги не застосовуються до актів, складних кандидатами для обрання на посади до органів місцевого самоврядування, адже Виборчим кодексом України визначено обов`язкові критерії, яким має відповідати акт про порушення, задля можливості прийняття такого в якості належного доказу. Таким чином, акт про порушення має бути підписаний особою, яка його склала, та не менше, ніж двома незалежними та неупередженими особами свідками. Натомість вимоги до складання акта не було дотримано заявником, що залишено поза увагою відповідача та суду першої інстанції. Також колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що стаття 254 ВК України не регламентує вимог до письмової заяви про порушення вимог цього Кодексу, оскільки аналіз вказаної правової норми діє підстави дійти висновку, що при виявленні порушень вимог цього Кодексу, визначені у вказаній статті суб`єкти виборчого процесу, мають право подати заяви або скарги, які мають бути підтверджені відповідно оформленими актами. В даному випадку заявником подано звернення у формі заяви, в якій зазначається про порушення вимог ВК України під час проведення підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу регламентовано Розділом XI Виборчого кодексу України. Вимоги до змісту і форми скарги встановлено статтею 67 ВК України вказаного Розділу, відповідно до якої скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі і повинна містити: 1) назву виборчої комісії, до якої вона подається; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі є; 3) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб`єкту звернення; 4) суть порушеного питання; 5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги; 6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб`єкта розгляду скарги; 7) перелік документів і матеріалів, що додаються; 8) підпис суб`єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб`єкта, із зазначенням дати підписання. Відповідно до частини 7 статті 67 ВК України до скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до скарги, у кількості, що дорівнює кількості суб`єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що оскільки заявником ставиться питання про порушення вимог Виборчого кодексу України, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, таке звернення повинно відповідати вимогам, встановленим статтею 67 ВК України. Як встановлено судом, відповідно до витягу з протоколу та відеозапису засідання Бердянської міської територіальної виборчої комісії від 30 жовтня 2020 року, на якому було прийнято оскаржувану постанову, членом комісії було запропоновано розглянути заяву ОСОБА_2 та запропоновано затвердити проект постанови «Про перерахунок голосів «недійсні» з виборів депутатів до Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області». Суд зазначає, що за приписами статті 72 Виборчого кодексу України рішення суб`єкта розгляду скарги повинно бути законним і обґрунтованим. Під час розгляду по суті скарги щодо рішення суб`єкта оскарження виборча комісія вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи було оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та відповідно до визначеної законом процедури; 4) чи підтверджуються викладені у скарзі вимоги наданими доказами; 5) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин; 6) чи належить задовольнити кожну з вимог суб`єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні; 7) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб`єкта звернення зі скаргою в інший спосіб; 8) які рішення слід зобов`язати прийняти чи які дії, що випливають із факту скасування рішення, вчинити. Під час розгляду по суті скарги щодо дії (бездіяльності) суб`єкта оскарження виборча комісія вирішує: 1) чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб`єкта оскарження; 2) чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалася (вчинялася) суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи підтверджуються викладені у скарзі вимоги наданими доказами; 4) які правові норми належить застосувати до цих правовідносин; 5) чи належить задовольнити кожну з вимог суб`єкта звернення зі скаргою, чи відмовити в їх задоволенні; 6) чи належить поновити порушені права чи законні інтереси суб`єкта звернення зі скаргою в інший спосіб; 7) які рішення слід зобов`язати прийняти чи які дії, що випливають із факту визнання оскаржених дій чи бездіяльності протиправними, вчинити. При розгляді скарги по суті виборча комісія може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні. Таким чином, рішення виборчої комісії має бути законним та обґрунтованим, з дотриманням принципу всебічного розгляду заяви або скарги та перевірки викладених у них обставин належними та допустимими доказами. Рішення виборчої комісії про проведення повторного підрахунку голосів не може ґрунтуватися на припущеннях щодо можливого порушення під час такого підрахунку, адже ухвалення необґрунтованого рішення може призвести до порушення прав та законних інтересів інших учасників виборчого процесу та потягти інші порушення виборчого законодавства. Разом з тим суд апеляційної інстанції встановив, що постанова № 99 «Про перерахунок голосів «недійсні» з виборів депутатів до Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області» не містить обґрунтування мотивів її прийняття. Сукупність викладених обставин свідчить про те, що оскаржувана постанова Бердянської міської територіальної виборчої комісії не відповідає вимогам чинного законодавства, що свідчить про її протиправність та є підставою для скасування. Також суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про те, що Виборчим кодексом України не передбачена можливість окремого перерахунку тільки недійсних бюлетенів, з таких підстав. Відповідно до частини 5 статті 254 ВК України за результатами розгляду документів дільничної виборчої комісії та скарг про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом. Положеннями частини 12 статті 254 ВК України визначено, що повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів здійснюється членами територіальної виборчої комісії в порядку, визначеному Центральною виборчою комісією з урахуванням положень статті 250 цього Кодексу, якою регламентовано порядок підрахунку голосів на виборчій дільниці. Відповідно до частини 30 статті 250 ВК України недійсні виборчі бюлетені підраховуються окремо. Їх кількість оголошується і заноситься секретарем комісії до відповідних протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Недійсні виборчі бюлетені запаковуються. На пакеті робиться напис "Недійсні виборчі бюлетені", зазначаються назва місцевих виборів, позначення та/або номер виборчого округу, номер виборчої дільниці, кількість запакованих виборчих бюлетенів, дата і час пакування, ставляться підписи присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка комісії. Дільнична виборча комісія підраховує кількість голосів виборців, які підтримали територіальні виборчі списки організацій партій з виборів депутатів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше). Під час підрахунку голосів кожен член комісії має право перевірити або перерахувати відповідні виборчі бюлетені. Результати підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, які отримали територіальні виборчі списки кожної організації партії та всіх організацій партій, оголошуються і заносяться секретарем комісії до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. (частина 31 статті 250 ВК України) Згідно частини 32 вказаної статті дільнична виборча комісія зобов`язана при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці перевірити, чи дорівнює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці, сумі кількості недійсних виборчих бюлетенів на виборчій дільниці та кількостей виборчих бюлетенів з голосами виборців, які підтримали територіальні виборчі списки організацій усіх партій. У разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням встановленої рішенням дільничної виборчої комісії причини такої невідповідності, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії. Положеннями частини 13 статті 254 ВК України визначено, що територіальна виборча комісія за результатами повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці складає протокол про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Наведені положення виборчого кодексу України кореспондуються з Постановою Центральної виборчої комісії від 15 жовтня 2020 року № 386 «Про Порядок підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та складання протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з відповідних місцевих виборів, порядок повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці». Аналіз наведених норм права діє підстави для висновку, що проведення окремого повторного підрахунку тільки недійсних бюлетенів не передбачено Виборчим кодексом України, оскільки встановлена кількість таких бюлетенів повинна бути відображена у протоколі, який складається за результатами повторного підрахунку голосів виборців на відповідній виборчій дільниці та сума недійсних бюлетенів і бюлетенів з голосами виборців має дорівнювати кількості виборців, які взяли участь в голосуванні на виборчій дільниці. Водночас, суд апеляційної інстанції визнає необґрунтованими доводи апелянта про розгляд справи суддею, який підлягав відводу та безпідставно відмовив в його задоволенні, оскільки, лише факт того, що суддя першої інстанції ОСОБА_3 в минулому навчався в одному вищому навчальному закладі із ОСОБА_4 , який на теперішній час є головою Бердянської міської територіальної виборчої комісії Бердянського району Запорізької області, не більше, не є підставою для обґрунтованого висновку, що суддя може бути неупередженим або необ`єктивним при розгляді справи. Переконливих фактів, які б могли свідчити про безсторонність судді заявником не надано. При цьому, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, передбачених статтями 36 та 37 КАС України для відводу (самовідводу) судді Сіпаки А.В. у цій справі. Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову. Також суд враховує, що при поданні позову та апеляційної скарги позивачем не сплачено судовий збір, а тому з урахуванням вимог частини дев`ятої статті 273 КАС України, останній підлягає стягненню за наслідком розгляду справи. Керуючись ст.ст. 271, 272, 273, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Кандидата у депутати Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області від Запорізької регіональної організації політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року скасувати та прийняти нову постанову. Позов Кандидата у депутати Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області від Запорізької регіональної організації політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» ОСОБА_1 до Бердянської міської територіальної виборчої комісії Бердянського району Запорізької області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Бердянської міської територіальної виборчої комісії Бердянського району Запорізької області від 30 жовтня 2020 року № 99 «Про перерахунок голосів «недійсні» з виборів депутатів до Бердянської міської ради Бердянського району Запорізької області». Стягнути з Бердянської міської територіальної виборчої комісії Бердянського району Запорізької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 2102 ( дві тисячі сто дві) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров