Постанова Київський апеляційний суд № 754/11579/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 754/11579/20 Головуючий у І інстанції Лісовська О.В. Провадження №22-ц/824/13971/2020 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 06 листопада 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - УСТАНОВИВ: у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з даним позовом, мотивуючи його тим, що сторони з 19 травня 2012 року по 10 лютого 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент подачі даного позову дитина проживає разом з позивачем. Оскільки, відповідач аліменти на утримання своєї дитини не сплачує з 01 жовтня 2019 року, тому позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5500 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 01 жовтня 2019 року і до повноліття дити. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів передано за підсудністю до Путивльського районного суду Сумської області. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати дану ухвалу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував положення ч.1 ст. 28 ЦПК України та не прийняв до уваги, що даний позов може бути пред`явлений за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За правилом пункту 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Згідно із частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з цим, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 повинна бути передана на розгляд Путивльського районного суду Сумської області, за місцем реєстрації відповідача, оскільки адреса реєстрації позивача невідома. З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується, враховуючи наступне. Поняття підсудності у цивільному судочинстві - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи. Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. При цьому, статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відповідно до п. 4 правил реєстрації місця проживання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Згідно п. 7 даних правил, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. П. 9 передбачено, що Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком

1. Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання доньки. Як зазначено в позовній заяві, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка постійно проживає в Деснянському районі м. Києва разом зі своїм новим чоловіком ОСОБА_5 та малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , не може бути підставою для скасування спірної ухвали, оскільки доказів про реєстрацію місця проживання чи перебування в Деснянському районі м. Києва позивачкою не надано та в матеріалах справи не міститься. Посилання в апеляційній скарзі на акт від 21 серпня 2020 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 ., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки він не є підтвердженням зареєстрованого місця проживання чи перебування. Інші доводи апеляційної скарги правильні висновки суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 року необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 06 листопада 2020 року. Суддя-доповідач Д.О. Таргоній Судді: С.А. Голуб Н.В. Ігнатченко