Постанова Київський апеляційний суд № 368/993/18

справа № 368/993/18 головуючий у суді І інстанції Іванюта Т.Є. провадження № 22-ц/824/4212/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 02 листопада 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Мостової Г.І., суддів Слюсар Т.А., Волошиної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - в с т а н о в и в : У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила поділити спільне майно подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності та визнати за нею право особистої приватної власності на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 та на Ѕ земельної ділянки (кадастровий номер 3222289202:02:307:0007, площею 0,1683 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позовна заява мотивована тим, що 26 березня 2005 року вона уклала шлюб з відповідачем. Згідно з рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 березня 2015 року шлюб було розірвано. За час сумісного життя у шлюбі ними було набуто спільне майно, зокрема, житловий будинок номер АДРЕСА_1 . Крім того земельна ділянка, площею 0,1683 га на якій розташовано будинок, була приватизована ОСОБА_2 . Також у сумісній власності подружжя є ще дві земельні ділянки, загальна площа 0,45 га. Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 26 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 листопада 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 була присутня у судових засіданнях, неодноразово писала заяви про розгляд про розгляд справи без її присутності. Крім цього заявник зазначає, що останній раз було повідомлено, що більше приїжджати їй не потрібно і рішення буде ухвалене без присутності позивача. Жодних повідомлень про розгляд справи більше не отримувала, а тому не була повідомлена належним чином. Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено процесуальне право позивача на участь у судовому засіданні. Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив, подав заяву про розгляд справи без його участі. Апелянт повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, подав заяву про розгляд справи без його участі. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20 січня 2011 року у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06). Зважаючи на вимоги частин 9, 11 статті 128, частини 5 статті 130, статті 131, частини 2 статті 372 ЦПК України, апеляційний суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин 4, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції повідомляв ОСОБА_1 про дату час та місце проведення судового засідання. Відповідно до розписки, ОСОБА_1 02 листопада 2018 року була повідомлена про проведення судового засідання у суді першої інстанції 07 грудня 2018 року о 14 годині 00 хвилин (а.с. 54). Відповідно до розписки, ОСОБА_1 07 грудня 2018 року була повідомлена про проведення судового засідання у суді першої інстанції 26 грудня 2018 року о 14 годині 00 хвилин (а.с. 58). Відповідно до журналів судових засідань, ОСОБА_1 була присутня у судових засіданнях від 02 листопада 2018 року, 07 грудня 2018 року та 26 грудня 2018 року (а.с. 52, 57, 69). Відповідно до розписки, ОСОБА_1 26 грудня 2018 року була повідомлена про проведення судового засідання у суді першої інстанції 28 січня 2019 року об 11 годині 00 хвилин (а.с. 70). Відповідно до довідки від 28 січня 2019 року, у зв`язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи було відкладено на 11 годину 30 хвилин 20 лютого 2019 року (а.с. 72). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 07 лютого 2019 року ОСОБА_1 була повідомлена про відкладення розгляду справи на 20 лютого 2019 року об 11 годині 30 хвилин (а.с. 73). Відповідно до довідки від 20 лютого 2019 року, у зв`язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи не відбувся (а.с. 77). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 12 березня 2019 року ОСОБА_1 була повідомлена про наступне судове засідання, яке було призначено на 25 березня 2019 року о 16 годині 30 хвилин (а.с. 78). Відповідно до довідки від 25 березня 2019 року, у зв`язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи було відкладено на 11 годину 00 хвилин 26 квітня 2019 року (а.с. 80). У заяві від 25 березня 2019 року ОСОБА_1 просила надсилати судові повістки, повідомлення в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлення на її мобільний номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 81). Разом з цим, у додатках до уточненої позовної заяви міститься заява представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_3 від 15 вересня 2018 року, у якій вона просила надсилати судові повістки, повідомлення в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлення на її мобільний номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 48). Відповідно до довідок про доставку смс-повідомлень: від 03 квітня 2019 року, від 10 травня 2019 року, від 04 червня 2019 року, від 02 липня 2019 року, від 17 липня 2019 року, від 05 листопада 2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлялись про дату час та місце проведення судових засідань (а.с. 82, 83, 86, 87, 98, 99, 102-104, 109, 110). Однак, як вбачається з довідок: від 26 квітня 2019 року, від 01 липня 2020 року, від 16 липня 2019 року, від 14 серпня 2019 року, розгляд справи було відкладено, у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання (а.с. 85, 96, 100, 108). Відповідно до довідки від 26 листопада 2019 року, особи, які беруть участь у справі також не з`явились у судове засідання (а.с. 112). Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику смс-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Таким чином, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи у суді першої інстанції, а тому доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи спростовуються матеріалами справи. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції, електронною поштою «IREN <29101974@ukr.net>» від імені ОСОБА_1 було направлено заяву, зареєстровану за вхідним номером 1421/19 від 20 лютого 2019 року, про проведення 20 лютого 2019 року судового засідання без її участі (а.с. 76). Також, на електронну пошту суду першої інстанції надійшла заява від імені ОСОБА_1 , зареєстрована за вхідним номером 4522/19 від 05 червня 2019 року, про розгляд справи без присутності ОСОБА_1 (а.с. 90). Вказані заяви не підписані ОСОБА_1 , у позовній заяві, а також, в уточненій позовній заяві відсутні відомості щодо адреси електронної пошти ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини 2 статті 175 ЦПК України (а.с. 1?2, 12-48). Також, колегія апеляційного суду враховує, що чинним цивільним процесуальним кодексом України детально регламентовано вимоги до форми процесуальних, інших документів, що подаються учасниками процесу. Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі - частина 2 статті 182 ЦПК України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником - частина 2 статті 183 ЦПК України. Як визначено статтею 14 ЦПК України, що обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції забезпечує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - система) - організаційно-технічна система, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні. Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку про те, що подання процесуальних, інших документів учасниками процесу в електронній формі реалізується виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Надсилання електронних документів особами, які не зареєстровані у базі даних Системи, без використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" не допускається, оскільки у такому випадку не здійснюється ідентифікація особи, яка підписує електронний документ. Пунктом 15 частини 1 розділу ХІІІ перехідних положень цивільного процесуального кодексу України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. На теперішній час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не почала функціонувати, а тому документи, надіслані на електронну поштову скриньку суду, не можуть вважатися такими, що подані через електронний кабінет за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідно до підпункту 15.1. пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ перехідних положень цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних документів та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюється в паперовій формі. Таким чином, колегія апеляційного суду позбавлена можливості достовірно встановити, що вказані заяви про розгляд справи без присутності ОСОБА_1 подані позивачем в спосіб передбачений законом з її електронної адреси, а також позбавлена можливості ідентифікувати особу, що їх подала, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи. Відповідно до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 26 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З повним текстом судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/. Повний текст судового рішення складений 05 листопада 2020 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді В.М. Волошина Т.А. Слюсар