Постанова 4816 № 592/7705/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2020 року м.Суми Справа №592/7705/20 Номер провадження 22-ц/816/2061/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 липня 2020 року, у складі судді Алфьоров А.М., ухвалене у м. Суми, в с т а н о в и в : У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», мотивуючи вимоги тим, що він перебував у трудових відносинах з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», 05 травня 2020 року був звільнений з роботи у зв`язку з переведенням за його згодою в АТ «Сумське МНВО - Інжиніринг» за п. 5 ст. 36 КЗпП України, проте, при звільненні з ним не було проведено повного розрахунку. Просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за період з грудня 2017 року по березень 2019 року у розмірі 43794 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 9184,96 грн, а всього 52978,96 коп. Стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 3000 грн. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь ОСОБА_1 52978 грн 96 коп заборгованості по заробітній платі. Стягнуто з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь ОСОБА_1 1000 грн витрат на правничу допомогу. Стягнуто з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь держави 840 грн 80 коп судового збору. В апеляційній скарзі АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити в частині розміру визначеної до стягнення суми невиплаченої заробітної плати, зменшивши суму стягнення з 52978 грн 96 коп до 43794 грн, яка існувала на день звільнення. Апеляційна скарга мотивована тим, що товариство, отримавши 15 липня 2020 року ухвалу про відкриття провадження у справі, в межах наданого судом та встановленого ст. 278 ЦПК України п`ятнадцятиденного строку, мало право на подачу відзиву на позов та доказів по справі до 30 липня 2020 року, однак справа була розглянута судом 22 липня 2020 року. Вважає, що в результаті порушення судом норм процесуального права до стягнення з товариства визначена сума заборгованості більша, ніж передбачена законом. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2020 року: 2102 грн х 100 = 210200 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що на день звільнення позивача заробітна плата йому не була виплачена, у зв`язку з чим вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 52978 грн 96 коп підлягають задоволенню. Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи. Так, відповідно до положень ст. 43 Конституції України та ст. 2 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно з ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно з вимогами статей 94, 97, 115 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати встановлюється за погодженням сторін, у відповідності до форм і систем оплати праці, норм праці, а також з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством. Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» у зв`язку з переведенням за його згодою в АТ «Сумське МНВО - Інжиніринг» за п. 5 ст. 36 КЗпП України (а.с. 8-11), однак при звільненні йому не було виплачено заробітну плату. Заявлений до стягнення позивачем розмір заборгованості - 52978 грн 96 коп складається із 43794 грн заборгованості із заробітної плати та 9184,96 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Із наданої відповідачем суду апеляційної інстанції довідки від 21 серпня 2020 року № 16-07/879 про заробітну плату колишнього працівника АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» ОСОБА_1 вбачається, що сума заробітної плати, належної до виплати на дату видачі довідки (за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору) за період грудень 2017 року, з лютого 2018 року по березень 2019 року, складає 43794 грн (а.с. 36). Саме така сума і стягнута судом першої інстанції в рахунок погашення заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі відповідач доводить про безпідставність стягнення судом 9184,96 грн, як заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1 , однак зазначена сума стягнута як середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати. Як зазначалося вище, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення відповідачем не оскаржується, тому відповідно до приписів ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Отже доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, та ухвалення рішення без належних доказів про розмір заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу колегії суддів апеляційного суду. За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем, в порушення приведених норм матеріального права, своєчасно не було виплачено позивачу заробітну плату, внаслідок чого виникла заборгованість. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, диспозитивності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення в цій частині - без змін. Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ч. 13 ст. 7, ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 квітня 2019 року в частині розміру визначеної до стягнення суми невиплаченої заробітної плати залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - О.Ю. Кононенко Судді: В.І. Криворотенко Т.А. Левченко