Постанова Сумський апеляційний суд № 592/1223/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2022 року м.Суми Справа №592/1223/22 Номер провадження 22-ц/816/705/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С. розглянув у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 квітня 2022 року, у складі судді Катрич О.М., ухвалене в м. Суми, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в с т а н о в и в : У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні. Вимоги мотивувала тим, що 29 листопада 2018 року вона звільнилася із ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Проте, при звільненні з нею не було проведено повного розрахунку. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 лютого 2019 року на її користь з відповідача стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 72519 грн 29 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9188 грн 91 коп. Посилаючись на те, що станом на дату звернення до суд з цим позовом заборгованість по заробітній платі їй виплачено не було, просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, за період з 11 лютого 2019 року по день ухвалення рішення у даній справі, виходячи із середньої заробітної плати, яка складає 340 грн 33 коп., з послідуючим утриманням податків, зборів та обов`язкових платежів. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2019 року станом на 01 лютого 2022 року включно в сумі 204198 грн, з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів. Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь держави судовий збір в сумі 992 грн 40 коп. В апеляційній скарзі АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції неправомірно постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та, в подальшому, ухвалено судове рішення. Так, позивач при зверненні до суду з даним позовом, доказів сплати судового збору не надала, клопотань про звільнення від його сплати, з посиланням на відповідні докази, вона також не заявляла, а тому позовна заява підлягала залишенню без руху. Звертає увагу і на те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Відзив на апеляційну скаргу позивачем не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частина 1 статті 47 КЗпП Українипередбачає, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу. Відповідно до ст. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає передбачена статтею 117 КЗпП Українивідповідальність. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебувала трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», була звільнена 29 листопада 2018 року за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником умов колективного договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України( а.с.3-6 ) Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 лютого 2019 року, яке постановою Сумського апеляційного суду від 06 травня 2019 року залишено без змін, стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» заборгованість по заробітній платі у розмірі 72 519 грн 29 коп. та середній заробіток за час з 30 листопада 2018 року по 10 лютого 2019 року затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9 188 грн 91 коп. (а.с. 13, 14-18). Вказане судове рішення станом на 01 лютого 2022 року не виконано, відкрито виконавче провадження (а.с. 19, 20- 31). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач не провів розрахунку при звільненні позивача, рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі виконано не було, що є підставою для стягнення на її користь у порядку ст. 117 КЗпП України середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Висновки суду про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та щодо присудженого до стягнення розміру середнього заробітку, відповідач не оскаржує, а тому, у відповідності до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, рішення в цій частині апеляційним судом не переглядається. У доводах апеляційної скарги, відповідач ставить питання про повернення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, з підстав неправомірного відкриття провадження у справі за даним позовом. Разом з тим, статтею 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті. Тобто, даною нормою за наслідками апеляційного перегляду рішення місцевого суду суд апеляційної інстанції позбавлений права його скасування з направленням на новий розгляд до суду першої інстанції, як того просить відповідач. З матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, при зверненні до суду з позовом, ОСОБА_1 доказів сплати судового збору подано не було, на що не звернув уваги суд першої інстанції при відкритті провадження у цій справі. Колегія суддів вважає також слушним твердження відповідача, що за вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не застосовується. Проте, відкриття провадження у справі, за відсутності доказів сплати судового збору, не включено законодавцем до порушень норм процесуального права, які у відповідності до положень ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення. Питання розподілу судових витрат, було вирішено судом першої інстанції в порядку ст. 141 ЦПК України. З огляду на задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції стягнуто з відповідача на користь держави. Відповідно до ст. 375 ЦПК Україниапеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» залишити без задоволення, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко С. С. Ткачук