Постанова 4874 № 906/1318/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2020 року Справа № 906/1318/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І. секретар судового засідання Кушнірук Р.В. за участю представників сторін: від скаржника (АТ КБ "Приватбанк"): не з`явився від кредиторів: не з`явився від боржника: не з`явився арбітражний керуючий (розпорядник майна): не з`явився за участю прокурора: Шептіліс О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ на ухвалу Господарського суду Житомирської області, постановлену 03.09.20р. суддею Кострицею О.О. у м.Житомирі, повний текст складено 04.09.20р. у справі № 906/1318/19 за заявами Виробничо-комерційної фірми "Урарту", м.Баранівка Житомирської області та Приватного підприємства "Автомагістраль", с.Синяк, Вишгородського району Київської області до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Житомир про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.09.2020р. у справі №906/1318/19 про банкрутство Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від 01.04.2020р. з грошовими вимогами до боржника задоволено частково. Визнано вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на суму : - 315 224, 82грн. основного боргу - четверта черга задоволення вимог кредиторів; - 192 990,02грн. пені - шоста черга задоволення вимог кредиторів; - 4204,00грн. судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів. Відхилено вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника у сумі 993 163,22грн.. Не погоджуючись з постановлено ухвалою, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати в частині відхилення вимог Акціонерного товариства у розмірі Комерційний банк "Приватбанк" 993 163,22грн. та в цій частині прийняти нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у розмірі 993 163,22грн.. Включити до реєстру вимог кредиторів Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в сумі: 979745,60грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором №б/н від 28.05.2015р. - шоста черга задоволення; 13417,62грн. - заборгованість з комісії - четверта черга задоволення. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне: - вважає ухвалу місцевого господарського суду постановленою з порушенням норм чинного законодавства; - покликається на те, що вказуючи про те, що Умови і Правила надання банківських послуг посадовими особами ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не підписані, печатками не скріплені, суд першої інстанції не врахував те, що судовими рішеннями у справах №904/9888/16, №906/379/18 було встановлено факт укладання між боржником та банком договору банківського обслуговування, складовою якого є Умови та Правила надання банківських послуг; - вказує, що під час розгляду справи банк зазначав, що боржнику було відкрито рахунок для перерахування в банк коштів заробітної плати, стипендії та інших видів виплат, передбачених чинним законодавством України - №29241057057127 (виписка додається), та рахунок для перерахування комісії за безготівкове зарахування коштів на карткові рахунки - № НОМЕР_1 . Відповідно, за проведені боржником операції по рахунку № НОМЕР_2 банком нараховувалась комісія по тарифу 0,25% від проведеної суми. Станом на 06.03.2020р. за рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) обліковується заборгованість боржника за комісією перед банком у розмірі 13417,62грн.. Таким чином, судом першої інстанції неправомірно було відхилено вимоги банку до боржника у розмірі 13417,62грн. за розрахунково-касове обслуговування, не враховано та не застосовано положення Умов та Правил надання банківських послуг, що призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованого судового рішення в цій частині; - зазначає про те, що 28.05.2015 р. Дочірнім підприємством "Житомирський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, про відкриття поточного рахунку (Заява). Згідно Заяви боржник приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua. Відповідно до договору позичальнику було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 та встановлено кредитний ліміт овердрафту у розмірі 1000000,00грн., в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг. В подальшому, внаслідок неналежного виконання боржником зобов`язань за договором, в останнього утворилась заборгованість за кредитом. Пунктом 3.2.4.5.1 Умов визначено, що у разі порушення позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.4.2.2.2, 3.2.4.4.1, 3.2.4.4.2, 3.2.4.4.3 договору, термінів повернення кредиту. передбачених п.п.3.2.4.1.2, 3.2.4.2.2.3, 3.2.4.2.3.4 договору, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних), від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п.3.2.4.5.4. Умов, неустойка за кожен випадок порушення зобов`язань, передбаченої пп.3.2.4.5.1, 3.2.4.5.2, 3.2.4.5.3 договору, нараховується протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано позичальником. Узгоджені сторонами у договорі умови є свідченням реалізації сторонами права на свободу укладення договору. Відтак, АТ КБ "ПриватБанк" має право на нарахування пені у зв`язку із невиконанням боржником зобов`язань по сплаті кредиту, процентів, в тому числі і за період з 06.10.2016р. по 06.03.2020р.. Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суд від 28.09.2020р. апеляційну скаргу Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.09.2020р. у справі №906/1318/19 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідні докази, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам справи. 12.10.2020р. до Північно - західного апеляційного господарського суд на виконання ухвали суду від 28.09.2020р. про залишення апеляційної скарги без руху від Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" надійшла заява від 08.10.2020р. про усунення недоліків з додатками, зокрема, доказів сплати судового збору в сумі 4204,00грн. згідно платіжного доручення від 06.10.2020р. №РROM6B2V21, а також докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам справи. Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суд від 13.10.2020р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.09.2020р. у справі №906/1318/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.09.2020р. у справі №906/1318/19, зупинено дію ухвали Господарського суду Житомирської області від 03.09.2020р. у справі №906/1318/19 та справу №906/1318/19 призначено до розгляду на 27.10.2020р. об 15:00год.. Учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Учасник справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відступні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 27.10.2020р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу. В судовому засіданні 27.10.2020р. прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.09.2020р. у справі №906/1318/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання. Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали оскарження ухвали у справі, у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1318/19 про банкрутство Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", боржник). Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна боржника - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" арбітражного керуючого Каленчук О.І.. 06.03.2020р. оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". 23.03.2020р. на адресу Господарського суду Житомирської області від ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020р. про відкриття провадження у справі про банкрутство. 24.03.2020р. Господарським судом Житомирської області направлено всі матеріали справи №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Північно-західного апеляційного господарського суду. 06.04.2020р. до Господарського суду Житомирської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (АТ КБ "Приватбанк") від 01.04.2020р. з грошовими вимогами до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Відповідно до відбитку штемпеля на описі вкладення вказану заяву надіслано до суду 02.04.2020р.. Зокрема, обґрунтовуючи подану заяву Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" посилається на те, що 28.05.2015р. ДП "Житомирський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та заяву про відкриття рахунку. Підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, боржник погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом складають договір банківського обслуговування. Згідно вказаного договору позичальнику було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 та встановлено кредитний ліміт овердрафту у розмірі 1000000,00грн.. Надалі, у зв`язку з неналежним виконанням ДП "Житомирський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зобов`язань за договором, у боржника утворилась заборгованість, яка станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство становить 309 870,76грн. відсотків, 1 172 735,62грн. пені, 4648,06грн. судового збору. Крім того, за користування боржником послугами з розрахунково-касового обслуговування підприємства з видачі заробітної плати з використанням платіжних карток, виникла заборгованість з комісії, яка станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство становить 13 417,62грн., що підтверджується витягом з Умов та Правил надання банківських послуг, заявою про розрахунково-касове обслуговування організації/підприємства/навчального закладу з видачі заробітної плати/ стипендії з використанням платіжних карток, випискою АТ КБ "Приватбанк" та розрахунком заборгованості. Також, за користування боржником послугами з розрахунково-касового обслуговування підприємства виникла заборгованість з комісії, яка станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство становить 706,00грн., що підтверджується витягом з Умов та Правил надання банківських послуг, договором від 27.02.2003р. №ZH004D на здійснення розрахунково-касового обслуговування, додатковими погодженнями до договору, випискою АТ КБ "Приватбанк" та розрахунком заборгованості. Водночас, кредитором зазначено про необхідність покладення на боржника 4204,00грн. судового збору, сплаченого АТ КБ "Приватбанк" за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.04.2020р. відкладено вирішення питання відносно прийняття до розгляду заяви АТ КБ "ПриватБанк" від 01.04.2020р. з грошовими вимогами до боржника до повернення матеріалів справи №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Господарського суду Житомирської області. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020р. апеляційну скаргу ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020р. у справі №906/1318/19 залишено без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін. 01.07.2020р. матеріали справи №906/1318/19 повернулись до Господарського суду Житомирської області. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.07.2020р. прийнято заяву АТ КБ "ПриватБанк" від 01.04.2020р. з грошовими вимогами до боржника на суму 1 505 582,06грн. та призначено її до розгляду в судовому засіданні 21.07.2020р.; зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк", ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Каленчук О.І. вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи. 06.07.2020р. до Господарського суду Житомирської області від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Каленчук О.І. надійшов звіт від 03.07.2020р. №02-01/81-27 про результати розгляду вимог кредиторів боржника до якого долучено, зокрема, повідомлення від 15.04.2020р. №906/1318/19-7-1 про результати розгляду кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" у яких повідомлено про визнання вимог кредитора до боржника на суму 309870,76грн. відсотків, 63960,72грн. пені, 4648,06грн. судового збору та 4204,00грн.. Відхиляючи вимоги кредитора до боржника на суму 1 108 774,90грн. пені, розпорядником майна вказано, що з 06.10.2016р. кредитний договір припинив свою дію, а АТ КБ "Приватбанк" втратило право нараховувати пеню. Також, відхиляючи вимоги кредитора до боржника на суму 13417,62грн. комісії та 706,00грн. комісії розпорядником майна зазначено про недоведеність наявності вказаної заборгованості. В подальшому, 20.07.2020р. до Господарського суду Житомирської області надійшли письмові пояснення АК КБ "ПриватБанк", у яких серед іншого повідомляється, що актуальний розмір заборгованості ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед АТ КБ "ПриватБанк" відповідає розміру визначеному у поданій банком заяві. Також, 20.07.2020р. на адресу Господарського суду Житомирської області надійшли додаткові пояснення АТ КБ "ПриватБанк", з урахуванням отриманого повідомлення від розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог банку. 21.07.2020р. на електронну пошту Господарського суду Житомирської області надійшло не підписане електронним цифровим підписом повідомлення директора ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" Квачук Т.В. про результати розгляду кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк". Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.07.2020р., зокрема, відкладено розгляд заяви АТ КБ "ПриватБанк" від 01.04.2020р. з грошовими вимогами до боржника на суму 1 505 582,06грн. на 03.09.2020р.. 31.08.2020р. до Господарського суду Житомирської області надійшли пояснення АТ КБ "Приватбанк" з доданими документами у яких повідомлено, що розмір пені за договором від 28.05.2015р. за період з 06.10.2016р. по 06.03.2020р. складає 521 377,51грн.. Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що кредитором заява про зменшення вимог до боржника у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України до суду не подавалася, у зв`язку з чим розгляду судом підлягали вимоги кредитора у розмірі, визначеному у заяві з вимогами до боржника. Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.09.2020р. у справі №906/1318/19 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від 01.04.2020р. з грошовими вимогами до боржника задоволено частково. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України). Приписами ст.129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 ст.6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995р. у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених ст.6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у ст.6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001р. у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини"). Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Згідно ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5, 6, 8 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею; розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам; кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів; розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром. Згідно абз.1 ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали у справі, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна боржника - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" арбітражного керуючого Каленчук О.І. 06.03.2020р. оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". 06.04.2020р. до господарського суду надійшла заява АТ КБ "ПриватБанк" від 01.04.2020 з грошовими вимогами до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Згідно відбитку штемпеля на описі вкладення вказану заяву надіслано до суду 02.04.2020, тобто в межах 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвалою господарського суду від 06.07.2020р. прийнято заяву АТ КБ "ПриватБанк" від 01.04.2020р. з грошовими вимогами до боржника на суму 1 505 582,06грн. та призначено її до розгляду в судовому засіданні 21.07.2020р.; зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк", ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Каленчук О.І. вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи. Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали оскарження ухвали у справі, вимоги АТ КБ "Приватбанк" до боржника виникли на підставі наступного. Зокрема, 28.05.2015р. ДП "Житомирський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послугта заяву про відкриття рахунку. Підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, боржник погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом складають договір банківського обслуговування та договір кредиту. На виконання вказаного договору Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк"), правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", відкрито позичальнику - ДП "Житомирський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" поточний рахунок № НОМЕР_4 та встановлено кредитний ліміт овердрафту у розмірі 1000000,00грн.. Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину). За приписами ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст.638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У відповідності до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно ч.2 ст.639 ЦК України, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною 1 ст.526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). За приписами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. За змістом статей 550, 551 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Водночас. як встановлено судом, враховуючи неналежне виконання ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зобов`язань за кредитним договором, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9888/16 було стягнуто солідарно з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 772 145,28грн. заборгованості за кредитом; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 5791,09грн. витрат зі сплати судового збору; стягнуто з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 5791,09грн. витрат зі сплати судового збору. За приписами ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За вказаних обставин, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9888/16 встановлено обставини укладення між ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та ПАТ КБ "Приватбанк" кредитного договору, умови якого визначено Умовами та Правилами надання банківських послуг, неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором на суму 772 145,28грн. тіла кредиту. В подальшому, на виконання вищевказаного судового рішення Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 03.01.2017р.. Також, на підставі наказу №904/9888/16 від 03.01.2017р Богунським відділом державної виконавчої служби м.Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було відкрито виконавче провадження №53347997 від 06.02.2017р.. Згідно інформації кредитора з метою погашення заборгованості у розмірі 772145,28грн. боржником здійснено наступні платежі: - 13.03.2017р. - перераховано 67 240,00грн.; - 06.04.2017р. - перераховано 100 000,00грн.; - 15.05.2017р. - перераховано 100 000,00грн; - 31.07.2017р. - перераховано 70 000,00грн.; - 08.09.2017р. - перераховано 70 000,00грн.; - 06.10.2017р. - перераховано 70 000,00грн.; - 30.11.2017р. - перераховано 65 000,00грн.; - 23.01.2018р. - перераховано 104 405,58грн.; - 30.03.2018р. - перераховано 65 499,70грн.; - 30.03.2018р. - перераховано 60 000,00грн.. Отже, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9888/16 виконано боржником повністю 30.03.2018р.. Крім того, враховуючи несплату боржником у повному обсязі процентів за користування кредитом, ПАТ КБ "Приватбанк звернулось до Господарського суду Житомирської області із позовною заявою до ДП "Житомирський облавтодор ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення відсотків за договором №б/н від 28.05.2015р.. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.08.2018р. у справі №906/379/18 позов задоволено; стягнуто з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь банку 832358,29грн. відсотків за кредитним договором та 12 485,37грн. витрат зі сплати судового збору. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018р. у справі №906/379/18 частково задоволено апеляційну скаргу ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; рішення Господарського суду Житомирської області від 27.08.2018р. в частині стягнення 522487,53грн. відсотків за користування кредитними коштами - скасовано, в цій частині прийнято нове рішення про відмову в задоволенні їх стягнення; в іншій частині рішення Господарського суду Житомирської області від 27.08.2018р. залишено без змін; стягнуто з ДП "Житомирський облавтодор ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь АТ КБ "Приватбанк" 4648,06грн. витрат зі сплати судового збору. За приписами ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, за наслідками розгляду судової справи №906/379/18 судом встановлено наявність у боржника перед кредитором заборгованості на суму 309870,76грн. відсотків та 4648,06грн витрат зі сплати судового збору. Надалі, на виконання вищевказаних судових рішень Господарським судом Житомирської області видано наказ №906/379/18 від 10.01.2019р. про примусове виконання рішення. Також, на підставі наказу №906/379/18 від 10.01.2019р. Богунським відділом державної виконавчої служби м.Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження №58299965 (постанова від 11.02.2019р.). Згідно даних кредитора боржником заборгованість у розмірі 309870,76грн. відсотків та 4648,06грн. витрат зі сплати судового збору не сплачено. Крім того, боржником не надано до суду доказів сплати заборгованості перед кредитором в розмірі 309870,76грн. відсотків та 4648,06грн. витрат зі сплати судового збору. За вказаних обставин, вимоги кредитора до боржника на суму 309 870,76грн. відсотків та 4648,06грн. витрат зі сплати судового збору є обґрунтованими та такими, що підтвердженими відповідними доказами. Також, як вбачається з матеріалів оскарження ухвали у справі, враховуючи невиконання боржником власних зобов`язань, кредитором заявлено вимоги до боржника за період з 10.03.2016р. по 06.03.2020р. на суму 1 172 735,62грн. пені. Згідно п.3.2.4.5.1. Умов та Правил надання банківських послуг у разі порушення позичальником будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.4.2.2.2, 3.2.4.4.1, 3.2.4.4.2, 3.2.4.4.3 договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.4.1.2, 3.2.4.2.2.3, 3.2.4.2.3.4 договору, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних), від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У відповідності до п.3.2.4.5.4. Умов та Правил надання банківських послуг неустойка за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачена пунктами 3.2.4.5.1., 3.2.4.5.2., 3.2.4.5.3. договору, нараховується протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано позичальником. Як вже зазначалось вище, обставини укладення між сторонами кредитного договору, умови якого визначено Умовами та Правилами надання банківських послуг, встановлено судовими рішення у справах №904/9888/16 та №906/379/18. Також, вказаними судовими рішеннями встановлено обставини пред`явлення кредитором боржнику вимоги про дострокове погашення кредиту та припинення 06.10.2016р. строку дії кредитного договору. Отже, враховуючи вище викладене слід дійти висновку, що АТ КБ "Приватбанк" на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки. За приписами ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначена правова позиція з позицією, яка викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі №202/4494/16-ц. Отже, враховуючи вище зазначене, з 06.10.2016р. кредитор втратив право нараховувати, зокрема, пеню, оскільки нарахування пені поза строком дії кредитного договору не передбачено. Водночас, правомірним є нарахування пені лише за період з 10.03.2016р. по 06.10.2016р.. Судом самостійно розраховано розмір пені за період з 10.03.2016р. по 06.10.2016р., який становить 192 990,02грн, зокрема: - за період з 05.03.2016р. по 09.03.2016р. на суму 4771,75грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 19531,35грн. процентів) х 44 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 5 днів)); - за період з 10.03.2016р. по 24.03.2016р. на суму 14403,48грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 24410,78грн. процентів) х 44 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 15 днів)); - за період з 25.03.2016р. по 21.04.2016р. на суму 27624,93грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 46288,23грн. процентів) х 44 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 28 днів)); - за період з 22.04.2016р. по 24.04.2016р. на суму 2683,75грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 87126,14грн. процентів) х 38 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 3 днів)); - за період з 25.04.2016р. по 26.05.2016р. на суму 28772,46грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 91501,63грн. процентів) х 38 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 32 днів)); - за період з 27.04.2016р. по 30.05.2016р. на суму 3591,39грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 138173,52грн. процентів) х 36 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 4 днів)); - за період з 31.05.2016р. по 23.06.2016р. на суму 21686,47грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 144007,50грн. процентів) х 36 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 24 днів)); - за період з 24.06.2016р. по 28.07.2016р. на суму 30 098,25грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 179011,42грн. процентів) х 33 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 35 днів)); - за період з 29.07.2016р. по 15.09.2016р. на суму 41708,16грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 230058,81грн. процентів) х 31 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 49 днів)); - за період з 16.09.2016р. по 06.10.2016р. на суму 17 649,38грн. ((772145,28грн. тіла кредиту + 301525,14грн. процентів) х 30 (подвійна облікова ставка НБУ) / 100 / 365 днів х 20 днів)). Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким розрахунком розміру пені судом першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновком Господарського суду Житомирської області про обґрунтованість вимог АТ КБ "Приватбанк" до боржника за кредитним договором на суму 314 518,82грн. основного боргу (309870,76грн відсотків та 4648,06грн. судового збору) та 192 990,02грн. пені, а вимоги на суму 979745,60грн. пені є такими, що необґрунтовані та безпідставно нараховані. Стосовно вимог АТ КБ "Приватбанк" до боржника на суму 13 417,62грн. комісії за розрахунково-касове обслуговування підприємства з видачі заробітної плати, слід зазначити наступне. Зокрема, на підтвердження вимог до боржника на суму 13 417,62грн. кредитором надано заяву про розрахунково-касове обслуговування організації / підприємства / навчального закладу з видачі заробітної плати /стипендії з використанням платіжних карток, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг (розрахунково-касове обслуговування з видачі заробітної плати) та виписку з рахунку боржника. Водночас, як встановлено судом та свідчать матеріали справи, заява про розрахунково-касового обслуговування організації / підприємства / навчального закладу з видачі заробітної плати/стипендії з використанням платіжних карток, Умови та Правила надання банківських послуг посадовими особами ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не підписані, печатками не скріплені. Відсутня на вказаних документах і дата. За вказаних обставин, а також враховуючи відсутність дат, підписів посадових осіб ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", печаток, слід дійти висновку, що вказані вище документи не є доказами, що підтверджують виникнення між кредитором та боржником відносин з розрахунково-касового обслуговування та наявність заборгованості у боржника перед кредитором на суму 13417,62грн.. Водночас, виключно виписка з рахунку не може підтверджувати факт існування договірних правовідносин та наявність заборгованості. Таким чином, враховуючи не надання кредитором доказів на підтвердження обставин виникнення у боржника заборгованості на суму 13 417,62грн., колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду, що вимоги кредитора до боржника на суму 13 417,62грн. є необґрунтованими та безпідставно нарахованими. Також, АТ КБ "Приватбанк" заявлено вимоги до боржника на суму 706,00грн. комісії з обслуговування рахунку та виконання платежів в національній валюті. Як свідчать матеріали оскарження ухвали у справі та встановлено судом, що 27.02.2003р. між банком та ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" укладено договір №ZH004D на здійснення розрахунково-касового обслуговування. Також, між сторонами підписувалися додаткові погодження до договору №ZH004D на здійснення розрахунково-касового обслуговування підприємства. Згідно виписки з рахунку боржника та розрахунку вимог заборгованість боржника перед банком за розрахунково-касове обслуговування підприємства становить 706,00грн.. Водночас, докази оплати заборгованості на суму 706,00грн. боржником не надано. При цьому, судом не беруться до уваги доводи розпорядника майна щодо не зазначення кредитором періоду виникнення заборгованості на суму 706,00грн., оскільки вказані дані містяться у виписці з рахунку боржника та розрахунку вимоги. За вказаних обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що обґрунтованими та підтвердженими доказами є вимоги кредитора до боржника на суму 706,00грн.. За приписами п.1 ч.1 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді. Судом встановлено, що АТ КБ "ПриватБанк" за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника сплачено судовий збір в розмірі 4204,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.03.2020р. №PROMO8G8C. Судовий збір у розмірі 4204,00грн., сплачений АТ КБ "ПриватБанк", зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою. Таким чином, на підставі ст.129 ГПК України на боржника покладається сплата 4204,00грн. судового збору, що сплачені кредитором при поданні до суду заяви з вимогами до боржника. За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду, що заяву АТ КБ "Приватбанк" від 01.04.2020р. з грошовими вимогами до боржника слід задовольнити частково, зокрема, визнати вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на суму 315 224,82грн. основного боргу (четверта черга задоволення вимог кредиторів); 192 990,02грн. пені (шоста черга задоволення вимог кредиторів); 4204,00грн. судового збору (перша черга задоволення вимог кредиторів); відхилити вимоги АТ КБ "Приватбанк" до боржника у сумі 993 163,22грн.; розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Каленчук О.І. за результатами попереднього засідання внести визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі. В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі. Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги. Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.09.2020р. у справі №906/1318/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", - без задоволення. Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.09.2020р. у справі №906/1318/19 - без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали у справі №906/1318/19 повернути до Господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "28" жовтня 2020 р. Головуючий суддя Павлюк І.Ю. Суддя Демидюк О.О. Суддя Савченко Г.І.