Постанова Запорізький апеляційний суд № 314/1817/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/700/20 Головуючий в 1-й інстанції - Кіяшко В.О. Єдиний унікальний № 314/1817/20 Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Білоконев В.М., за участі захисника Семенченко Н.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 липня 2020 року, в якій також порушено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, в с т а н о в и в: постановою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 липня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі, із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як зазначено в постанові, 16.04.2020 року о 01 год. 05 хв., гр. ОСОБА_1 , в місті Запоріжжі по вулиці Плотинна, 2, керував транспортним засобом «HYNDAY ACCENT» державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, зміна шкірного покрову обличчя). Від проходження медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Від керування відсторонений шляхом передачі права керування тверезому водію. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Обставини правопорушення викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 292445 від 16.04.2020 року. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що розгляд справи відбувся формально без дотримання його прав на захист, оскільки судові повістки до суду він не отримував і розгляд справи відбувся за його відсутності. Вважає причини пропуску строку поважними. Просить поновити строк на оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області у відношенні нього, скасувати постанову суду, а матеріли справи направити на новий розгляд до Вільнянського районного суду Запорізької області. Заслухавши в судовому засіданні захисника Семенченко Н.В., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. У відповідності до вимог ст. ст. 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Виходячи з п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Посилання ОСОБА_1 про поважність пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови судді від 16.07.2020 року через розгляд справи у його відсутність та без належного сповіщення про час та місце її розгляду, є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що суд повідомляв ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, але виконано це було судом першої інстанції неналежним чином, оскільки в матеріалах справи не міститься даних на підтвердження отримання ним судової повістки, тому останній пропустив строк на апеляційне оскарження постанови від 16.07.2020 року з поважних причин, внаслідок чого цей строк підлягає поновленню. Разом з тим, ці порушення не є такими, що впливають на законність та обґрунтованість судового рішення, оскільки вони в даному випадку не перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя повинен був це зробити в розумні строки, а на підставі ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя першої інстанції законно та обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи. Отже, приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення до адміністративної відповідальності, суд обґрунтовано прийшов до висновку про розгляд справи за його відсутності. Законність та обґрунтованість такого висновку, підтверджується також постановою Верховного Суду (Велика Палата) від 23.08.2018 року. Верховний Суд, зокрема, відзначив про те, що суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності. При цьому Верховний Суд звернув увагу на те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч.1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Крім того, під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що після припинення договору про надання юридичної допомоги 15.07.2020 року з адвокатом Семенченко Н.Ф. (а.с.17) апелянт ніяких мір (дій) не прийняв з надання йому правової допомоги, до районного суду не звернувся з заявою про відкладення розгляду адміністративної справи. Більш того, апелянт не позбавлений права захисту своїх прав в апеляційному суді за допомогою захисника. При цьому в судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня його захисник Семенченко Н.В., а тому права ОСОБА_1 , які були порушені в суді першої інстанції, були поновлені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за№1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.(крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Так, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини, вона підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 292445 від 16.04.2020 року, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, підписаний особою, яка його склала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та двома свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , містить роз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ; направленням на огляд водія ОСОБА_1 до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; актом огляду за участю свідків щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ; рапортом поліцейського; відеозаписом порушення. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що працівниками патрульної поліції було дотримано всіх вимог, визначених «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376. Дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв`язку з чим вірно встановив фактичні обставини справи щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення. Не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і інші доводи апелянта, оскільки ці порушення не є істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, які б свідчили про незаконність постанови, а тому відповідно і до задоволення скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.07.2020 року. Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.М. Білоконев Дата документу Справа № 314/1817/20