LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4804233/492/20

від 21.10.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2020 року в частині стягнення заборгованості по заробі…

Єдиний унікальний номер 233/492/20 Номер провадження 22-ц/804/2761/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Єдиний унікальний номер 233/492/20 Номер провадження 22-ц/804/2761/20 21 жовтня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Космачевської Т.В., Никифоряка Л.П. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» представник відповідача: Арсентьєв Ернест Гамлетович розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, - за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2020 року, повний текст якого складено суддею Мартишевою Т.О. в м. Костянтинівка в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 22 травня 2020 року, час ухвалення рішення суду не зазначено, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з 12 липня 2016 року перебував у трудових відносинах із відповідачем по справі. 17 липня 2017 року позивача було звільнено з роботи відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. З березня 2017 року відповідач припинив виплачувати позивачу заробітну плату хоча і продовжував її нараховувати. На день звільнення відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період часу з березня по липень 2017 року у загальному розмірі 33 816 грн 77 коп. З урахуванням викладеного, просив стягнути з АТ «Українська залізниця» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період часу з 01 березня по 17 липня 2017 року в розмірі 26 974 грн 93 коп. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ 22 травня 2020 року рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період часу з березня по липень 2017 року у розмірі 29 447 (двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок сім) гривень 86 копійок. Зобов`язано відповідача при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 29 447 гривня 86 копійок утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) гривні 18 копійок. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погодившись із вказаним рішенням представником Акціонерного товариства «Українська залізниця» подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що з 16.03.2017 року відповідно до рішення РНБО України від 15.03.2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національної безпеки України», введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017 року №62/2017 року стала неможлива передача з непідконтрольної території первинних документів, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Також зазначив. що суд не врахував постанови Верховного Суду, які приймають висновок Торгово - промислової палати України. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до вимог статті 360 ЦПК України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 26 974,93 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. Наказом начальника структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" від 17 березня 2017 року № 236/ДНД, згідно якого у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією, встановлено початок простою з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції; встановлено щоденний режим роботи (а.с. 15). Наказом в.о. начальника ВП «Дебальцевська дистанція колії» СП "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" від 20 березня 2017 року № 207 (а.с.16) встановлено початок простою з 20 березня 2017 року для всіх працівників Дебальцевської дистанції колії з проведенням оплати з розрахунку 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно щоденного графіку роботи, встановлено щоденний графік роботи. На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі за період часу з березня 2017 року по 17 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 надав копії довідки-розрахунку вихідної допомоги (а.с. 17), розрахунку оплати відпустки (а.с. 18-19), а також розрахункових листів (табуляграм) (а.с. 21-23), видача яких працівнику передбачена ст.110 КЗпП України, ч.1 ст.30 Закону України «Про оплату праці» і які суд приймає як належні докази на підтвердження розміру нарахованої позивачу заробітної плати за спірний період. Відповідно до розрахункових листів, позивачу нараховано заробітну плату за березень 2017 року - 4033 грн 31 коп (до виплати 3207 грн 21 коп), за квітень 2017 року 1698 грн 24 коп (сума до виплати 1350 грн 41 коп), за травень 2017 року 608 грн 81 коп (сума до виплати 484 грн 10 коп), за червень 2017 року 1014 грн 67 коп (сума до виплати 806 грн 85 коп), за липень 2017 року 23251 грн 05 коп (сума до 21-23). З розрахункових листів за березень - липень 2017 року вбачається, що до нарахованої заробітної плати входить оплата простоїв (код 340), а також компенсація за невикористану відпустку (код 308), матеріальна допомога (код 393), вихідна допомога при скороченні (код 601). Відповідно до табелів обліку використання робочого часу за березень липень 2017 року позивачем ОСОБА_1 за березень відпрацьовано 175 годин (175 годин простою), за квітень відпрацьовано 152 години (64 години простою), за травень відпрацьовано 159 годин (24 години простою), за червень відпрацьовано 159 годин (40 годин простою), за липень відпрацьовано 88 годин (16 годин простою), що узгоджується із відомостями, зазначеними в розрахункових листах за цей період (а.с. 24-28). Відповідно до інформацію від 06 березня 2020 року за вих.. № 542 (а.с. 46), наданої відповідачем, щодо відсутності на підконтрольній Україні території оригіналів кадрових та фінансових документів, наданих від виробничих підрозділів з непідконтрольної України території до структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»; з 16 березня 2017 року від бухгалтерії ВП «Дебальцевська дистанція колії» до Дирекції у м. Лиман не надходили оригінали первинних документів для нарахування та виплати заробітної плати. Відповідно до довідки від 06 березня 2020 року № 542/2 (а.с.47) ОСОБА_1 за березень 2017 року нараховано заробітну плату в розмірі 1456 грн 55 коп, до виплати належить 1158 грн 22 копійок (за вирахуванням податків та обов`язкових платежів у розмірі 298 грн 33 коп). З період часу з квітня по липень 2017 року заробітна плата не нараховувалась. Відповідно до відомості на виплату грошей № 16 за березень 2017 року ОСОБА_1 27 липня 2017 року отримав заробітну плату за першу половину березня 2017 року у розмірі 1158 грн 22 коп (а.с. 48-49). З індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 Реєстру застрахованих осіб, сформованих станом на 11 лютого 2020 року (а.с.36), вбачається, що в березні 2017 року страхувальником регіональна філія «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (код 40150216) ОСОБА_1 нараховано заробітну плату в розмірі 4033 грн 31 коп. Частиною 1 ст. 94 КЗпП України передбачено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно з ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати. Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідач, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні з позивачем не провів остаточного розрахунку та не виплатив заборгованість по заробітній платі за період з березня по липень 2017 року. Висновок суду підтверджується відповідними копіями розрахунків заробітної плати (табулеграмами), копіями наказу про звільнення, копією трудової книжки, та узгоджується з положеннями ст.116 КЗпП України. Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, відповідно до якої, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 30 Закону України «Про оплату праці» саме на роботодавця покладено обов`язок забезпечення достовірного обліку виконуваної роботи працівником та бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. При винесенні рішення суд першої інстанції обґрунтовано прийняв розрахунки заборгованості заробітної плати, зроблені з відповідних табуляграм та інші документи, надані позивачем, визнав їх належними, допустимими та прийнятними доказами. Докази надані позивачем, оцінені судом першої інстанції з дотриманням вимог чинного законодавства. Проте, при розрахунку суми заборгованості суд зробив помилковий висновок про те, що до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 29 447,86 грн, оскільки не врахував той факт, що при стягненні із нарахованої суми заборгованості, стягненню підлягає сума, до нарахування, а не до сплати, тобто із нарахованої заробітної плати 30 606,08 грн слід було відрахувати нараховану суму за першу половину березня в розмірі 1456,55 грн, а не сплачену, в розмірі 1158,22 грн. Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 29 149,53 грн. (30 606,08 грн - 1456,55 грн). Таким чином, рішення в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати підлягає зміні. Доводи відповідача, що відсутність первинної документації, унеможливлює нарахування позивачу сум, щодо яких виник спір, не приймаються з огляду на те, що обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо лежить на роботодавці, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати. Типові форми первинного обліку використовуються з метою обліку використання робочого часу усіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час та інших показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці. Зокрема, типова форма N П-5 "Табель обліку використання робочого часу" надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. Крім того, як вказано в Постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 243/5469/17, провадження № 61-94св17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця. Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України, на який посилається представник відповідача не звільняє відповідача від обов`язку виплатити працівнику заборгованість з оплати праці, а лише підтверджує відсутність вини підприємства у несвоєчасній виплаті заробітної плати. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Отже, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд дійшов до висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставини, які мають значення по справі, що призвело до невірного стягнення суми заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року та невірного визначення загальної суми заборгованості яка підлягає стягненню, а тому рішення суду підлягає скасуванню. Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційну скаргу треба задовольнити частково, а оскаржуване рішення слід змінити в частині суми стягнутої заробітної плати. В іншій частині ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст.368, 369, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2020 року в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за період часу з березня по липень 2017 року у розмірі 29 447 (двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок сім) гривень 86 копійок змінити та викласти у наступній редакції. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄРДПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість із заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року у сумі 29 149 (двадцять дев`ять тисяч сто сорок дев`ять) гривень 53 копійки з утриманням з Акціонерного товариства "Українська залізниця" з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 29 149 гривня 53 копійок утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.В. Гапонов Судді: Т.В. Космачевська Л.П. Никифоряк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»