Постанова 4870 № 909/82/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" жовтня 2020 р. Справа №909/82/16 Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судд Матущака О.І. суддів Бойко С.М. Якімець Г.Г. за участю представників від: кредитора АТ «Альфа банк»: Слободян В.М. адвокат; кредитора АТ «Майсен»: Мала Л.М. адвокат; кредитора АТ КБ «Земельний капітал» - Мала Л.М. адвокат; арбітражний керуючий: Чопенко Д.В. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кавертон, м. Київ на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2019 (суддя В.В. Михайлишин) у справі №909/82/16 за заявою ініціюючого кредитора Компанії Naran advisory corporation, м. Беліз про банкрутство ТОВКорпорація Агро-Союз, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.2016 порушено провадження за заявою ініціюючого кредитора - Компанії Naran advisory corporation у справі про банкрутство боржника ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Тритяченко О.В. 15.02.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Корпорація «Агро-Союз». Ухвалою від 18.09.2019, заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії ПАТ «Укрексімбанк» в м. Дніпрі задоволено частково. Визнано грошові вимоги у сумі 2 756, 00 грн, як вимоги першої черги та у розмірі 20 676 885, 59 грн, як забезпечені заставою майна боржника. Відмовлено у визнанні грошових вимог у сумі 61 355 240, 21 грн. Ухвалою суду від 19.09.2019 визнано грошові вимоги ПАТ «Комерційний банк «Земельний капітал» у розмірі 2 756, 00 грн як вимоги першої черги, 13 952 137, 43 грн як забезпечені заставою майна боржника, а також замінено кредитора ПАТ «Комерційний банк «Земельний капітал» на його правонаступника АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Майсен». Ухвалою також від 19.09.2019 визнано грошові вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кавертон» у сумі 26 252 260, 65 грн як вимоги четвертої черги, 2 756, 00 грн як вимоги першої черги, а також 235 315 959, 82 грн як вимоги забезпечені заставою майна боржника. Ухвалою від 09.10.2019 визнано грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у сумі 2 756, 00 грн як вимоги першої черги, у сумі 142 601 621,00 грн як забезпечені заставою майна боржника, а ухвалою від 13.11.2019 замінено кредитора ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк». Ухвалою від 13.11.2019 затверджено реєстр вимог кредиторів до якого окрім інших кредиторів внесено вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Дніпрі в розмірі 2 756, 00 грн як вимоги першої черги та 20 676 885, 59 грн як забезпечених заставою майна боржника; грошові вимоги АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Майсен» в розмірі 13 952 137, 43 грн як забезпечені заставою майна боржника; грошові вимоги АТ «Альфа-Банк» в розмірі 2 756, 00 грн як вимоги першої черги та 142 601 621, 00 грн забезпечених заставою майна боржника. Конкурсним кредитором ТОВ «ФК «Кавертон», вимоги якого також вказаною ухвалою було внесено до реєстру вимог кредиторів боржника подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду від 13.11.2019 в частині часткового визнання вимог вказаних вище кредиторів ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії ПАТ «Укрексімбанк» в м. Дніпрі, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Майсен» та АТ «Альфа-Банк», в якій просить внести зміни в частині визнаних вимог вказаних конкурсних (заставних) кредиторів. Така апеляційна скарга мотивована допущеними на думку апелянта порушеннями норм чинного процесуального та матеріального законодавства в частині невірного визнання сум визнаних вимог кредиторів; невірного поділу визнаних вимог кредиторів на конкурсні та заставні з урахуванням положень кредитних та інших договорів, а також іншими обставинами, які суттєвого значення під час вирішення спірних правовідносин не мають. У відзиві на апеляційну скаргу від 20.01.2020 АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Майсен» просить її залиши без задоволення а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін з огляду на правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та з урахуванням фактичних обставин справи. Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було. Присутні у судовому засіданні представники сторін виклали доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи в межах вимог апеляційної скарги в сукупності з доводами присутніх у судовому засіданні представників сторін та ліквідатора боржника, судова колегія апеляційного суду прийшла до висновку про необгрутованість апеляційної скарги та як наслідок відмови у її задоволенні із залишенням без змін оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Враховуючи зазначене вище та вказані вище процесуальні документи суду, прийняті в межах провадження у цій справі щодо визнання окремими ухвалами суду грошових вимог окремих кредиторів щодо вимог яких подана апеляційна скарга та які передували і стали основою постановлення оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції береться до уваги наступне. Усі ухвали суду про визнання вимог кредиторів щодо вимог яких подана апеляційна скарги (18.09.2020, 19.09.2020 та 09.10.2020) постановлені під час дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та є чинними і не скасовані чи змінені в апеляційному чи касаційному порядку, тому в силу ст. 18 ГПК України вони є обов`язковими до виконання та врахування під час постановлення інших процесуальних судових рішень у цій справі зокрема. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, згідно п.2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого, втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто, спірна ухвала від 13.11.2020 постановлена уже в період дії КУзПБ. Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Згідно ч.2 ст. 47 Кодексу, за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені ч.2 ст. 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). З огляду на зазначене вище нормативне обгрунтування спірних правовідносин, суд апеляційної приходить до висновку, що визначальними судовими рішеннями є ухвали суду від 18.09.2020, 19.09.2020 та 09.10.2020 якими визнано (частково визнано) вимоги конкурсних (забезпечених) кредиторів щодо яких подано апеляційну скаргу, а оскаржувана ухвала суду від 13.11.2019 про затвердження реєстру вимог кредиторів є похідною (підсумковою, узагальнюючою) і повинна у повній мірі відповідати таким. При цьому, судом апеляційної інстанції також враховується, що спірна ухвала від 13.11.2019 у мотивувальній частині обгрунтована лише посиланням на попередні ухвали суду і не містить будь-яких інших мотивів щодо її прийняття. Враховуючи зазначене вище, а також те, що апелянтом не оскаржувалися у встановленому порядку правоустановлюючі ухвали суду, окремо ухвала суду якою затверджено реєстр вимог кредиторів не може бути змінена чи скасована в апеляційному порядку, оскільки є похідною (наслідковою) від таких ухвал. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, викладених саме у оскаржуваній ухвалі, з якими погоджується й суд апеляційної інстанції. З цих підстав апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувна ухвала залишенню без змін. Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст. 76, ч.ч 1, 2 ст. 77, ч.ч 1-3 ст. 86 ГПК України, дотримуючись принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням вище, оскільки апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2019 у справі № 909/82/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Кавертон», без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

3. Справу повернути на адресу місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення з урахуванням положень ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України). Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.10.2020. Головуючий суддя О.І. Матущак судді С.М.Бойко Г.Г. Якімець