Постанова Західний апеляційний господарський суд № 921/335/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" червня 2024 р. Справа №921/335/24 м. Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді (доповідача) МАТУЩАКА О. суддів КРАВЧУК Н.М. ПЛОТНІЦЬКОГО Б.Д. За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П. За участю представників сторін від: позивача: Нестерко І.О. (адвокат) - в режимі ВКЗ; відповідача: Дикун Д.А. (в порядку самопредставництва); розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг Україна» від 05.06.2024 (вх.ЗАГС №01-05/1608/24 від 05.06.2024) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2024 (суддя - Гирила І.М.) про забезпечення позову у справі №921/335/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон", м. Черкаси до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдінг Україна", м. Тернопіль про стягнення 1 092 173, 99 грн В С Т А Н О В И В: До Господарського суду Тернопільської області звернулося ТОВ "Маклаут Регіон" з позовом до ТОВ «ГТС Трейдінг Україна» про стягнення заборгованості у розмірі 1 092 173, 99 грн, з якої: 1 037 960 грн - основний борг, 10 475, 08 грн - 3% річних, 9 870, 19 грн - неустойка та 33 868, 72 грн штрафні санкції за простій транспортних засобів у період з 29.04.2024 по 06.05.2024 (включно). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ГТС-19/04-2024 від 19.04.2024 в частині завантаження на транспортний засіб та передачі вказаного у заявці №2 від 25.04.2024 товару, оплаченого позивачем 29.04.2024 згідно з платіжними інструкціями за №716, №724, № 725, №726. Водночас ТОВ "Маклаут Регіон" звернул,ось до суду із заявою б/н від 21.05.2024 (вх. №4138 від 24.05.2024) про забезпечення позову, у якій заявник просив накласти арешт на грошові кошти в сумі 1 092 173, 99 грн, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "ГТС Трейдінг Україна", а саме: р/р НОМЕР_1 в ПАТ "МТЮ Банк", МФО 328168 (валюта українська гривня) та р/р НОМЕР_2 в АБ "Південний", МФО 328209 (валюта українська гривня). Обґрунтовуючи подану заяву, позивач посилався на те, що предметом позову є вимога майнового характеру - стягнення 1 092 173, 99 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде у відповідача необхідна сума грошових коштів. Стверджував, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту коштів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки гроші є платіжним засобом, який відповідач, як власник, може в будь-який момент використати на власний розсуд. Застосування обраного заходу забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, можливість розпоряджатись ними обмежується лише на певний час і лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 27.05.2024 у справі №921/335/24 /заяву ТОВ "Маклаут Регіон" б/н від 21.05.2024 про забезпечення позову задовольнив. Наклав арешт на грошові кошти ТОВ "ГТС Трейдінг Україна" в сумі 1 092 173, 99 грн, які обліковуються на рахунках в ПАТ "МТЮ Банк" та АБ "Південний" до вирішення справи № 921/335/24 по суті та набрання рішенням у цій справі законної сили. Вказана ухвала мотивована тим, що обраний заявником захід забезпечення позову - накладення арешту саме на кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, розмір яких обмежується ціною позову, є обґрунтованим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову заявленим позовним вимогам. Вжиті заходи забезпечення позову є тимчасовими, такими, що вживаються до вирішення спору та запровадить лише тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову. ТОВ "ГТС Трейдінг Україна" подало апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду, в якій просить її скасувати. Покликається на те, що банківські рахунки, на які накладено арешт, використовуються відповідачем у господарській діяльності, а тому вжиті заходи забезпечення позову призведуть до зупинення господарської діяльності, неможливість своєчасної виплати заробітної плати. Вказав, що основним видом господарської діяльності відповідача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що здійснюється на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202300090. Відповідно до ліцензії товариство здійснює закупівлю палива в іноземних та вітчизняних постачальників і в подальшому його реалізовує своїм покупцям, а всі розрахунки відбуваються у валюті гривні. Звертає увагу суду на те, що накладення арешту на банківські рахунки ускладнює господарську діяльність товариства, оскільки, отримуючи передплату за паливо, воно не зможе в подальшому перерахувати на валютний рахунок і здійснити закупівлю палива в іноземних постачальників. Також накладення арешту на рахунки може негативно вплинути на можливість отримання державного кредиту за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Зазначає, що заходи забезпечення позову безпосередньо пов?язані із предметом спору, наявність коштів на рахунках відповідача впливає на можливість виконання рішення суду в майбутньому, у разі задоволення позовних вимог, а тому накладення арешту на рахунки відповідача є необхідним. Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, сторонами подано не було. 20.06.2024 в судовому засіданні взяли участь представники позивача та відповідача, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши застосування норм процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Згідно із ч. 1- 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України є правом суду. За змістом ч. 2 ст. 136 ГПК України підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів. Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України). Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17). Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21). У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21). Окрім того, Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач, звернувшись до суду із відповідною заявою, має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.10.2022 у справі № 905/446/22). У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 також зазначено, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Як встановив суд першої інстанції, предметом судового розгляду у справі №921/335/24 є вимога майнового характеру - стягнення заборгованості в розмірі 1 092 173, 99 грн. Судом першої інстанції накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "ГТС Трейдінг Україна", які знаходяться на рахунках в ПАТ "МТЮ Банк" та АБ "Південний" виключно в межах предмета позову. Колегія суддів зазначає, що вжиий захід забезпечення позову - накладення арешту саме на кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, розмір яких обмежується ціною позову, є обґрунтованим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову заявленим позовним вимогам. Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки надасть можливість виконати рішення, у разі задоволення позову, та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та безпідставними доводи апелянта про те, що вжиті заходи забезпечення позову обмежують господарську діяльність відповідача. Враховуючи те, що суд першої інстанції встановив, а апеляційний господарський суд перевірив, наявність прямого зв`язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, існування реальної загрози зупинення або взагалі припинення господарської діяльності відповідача, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності останнього, а тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Також колегія судів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, такими, що вживаються до вирішення спору. У випадку встановлення судом необґрунтованості позовних вимог позивача, такі будуть скасовані. Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "ГТС Трейдінг Україна" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2024 у справі №921/335/24 - без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області. Повний текст постанови - 28.06.2024. Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК Судді Н.М. КРАВЧУК Б.Д. ПЛОТНІЦЬКИЙ