Постанова 4870 № 909/82/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" лютого 2021 р. Справа №909/82/16 м. Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді (доповідача) Матущака О.І. суддів Бонк Т.Б. Якімець Г.Г. за участю представників сторін від: арбітражний керуючий Чопенко Д.В. (в режимі відеоконференції); кредитор ТОВ "ФК "Кавертон" - Дробот Д.М. (адвокат); кредитор АТ "Альфа-Банк" - Слободян В.М.; кредитор АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Федулов Ю.В. розглянувши апеляційні скарги: 1) арбітражного керуючого Чопенка Дениса Вікторовича, м. Дніпро б/н від 09.12.2020 (вх. ЗАГС №01-05/3678/20 від 14.12.2020) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Кавертон, м. Київ б/н б/д (вх. ЗАГС №01-05/23/21 від 04.01.2021) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2020 (суддя Михайлишин В.В., повний текст ухвали 14.12.2020) у справі №909/82/16 за заявою Компанії Naran advisory corporation, м. Беліз до Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз, с.Майське Дніпропетровської області про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою від 11.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Корпорація «Агро-Союз»; визнано безспірні грошові вимоги Компанії Naran advisory corporation в сумі 600 000, 00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі та процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тритяченко О. В. 15.02.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Корпорація «Агро-Союз». Ухвалою від 08.11.2017 припинено повноваження розпоряджника майна арбітражного керуючого Тритяченко О.В. та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чопенка Д.В. Ухвалою суду від 19.09.2019 визнано грошові вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кавертон» у розмірі 235 315 959, 82 грн, які забезпечені заставою майна боржника, 2 756, 00 грн першої черги та 26 252 260, 65 грн четвертої черги. Ухвалою від 09.10.2019 задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до боржника з грошовими вимогами частково. Визнано грошові вимоги такого кредитора у сумі 2 756,00 грн як вимоги першої черги та 142 601 621,00 грн як забезпечені заставою майна. Відмовлено у задоволенні грошових вимог у розмірі 17 335 708, 49 грн. Ухвалою від 13.11.2019 замінено кредитора ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника - ПАТ «Альфа-Банк» м.Київ. Ухвалою від 13.11.2019 узагальнено усі визнані вимоги кредиторів та встановлено, що їх загальна сума складає розмір 680 112 082, 52 грн, з яких: 420 664 979,93 грн вимог забезпечених заставою майна боржника; 53 450,00 грн вимоги першої черги; 238 560 116,05 грн вимог четвертої черги; 20 833 536,54 грн вимоги шостої черги. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання для визначення подальших судових процедур у цій справі про банкрутство боржника на 18.12.2019. Окрім зазначеного, до місцевого господарського суду розпорядником майна 21.04.2020 подано план санації боржника разом із протоколом засідання зборів кредиторів боржника № 5 від 15.04.2020. В описовій частині ухвали місцевого суду від 23.04.2020 зазначено про надходження до суду клопотання розпорядника майна та плану санації, проте у її резолютивній частині не зазначено про призначення до судового розгляду такого клопотання та плану санації, які залишилися не розглянутими до постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі від 09.12.2020. В подальшому, 06.07.2020 до суду звернувся забезпечений кредитор - ПАТ «Альфа-Банк» із заявою про надання дозволу на звернення стягнення предмету іпотеки, яка ухвалою від 09.12.2020 задоволена у повному обсязі. Вказаною ухвалою надано дозвіл на звернення стягнення на 9-ть об`єктів нерухомого майна (майнових комплексів), які перебували в іпотеці згідно іпотечного договору від 03.09.2010, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за номером № 2911, що належать боржнику. Така ухвала мотивована загалом тим, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, процедура задоволення вимог забезпечених кредиторів щодо звернення стягнення на заставне майно відбувається виключно в межах справи про банкрутство згідно ухвали господарського суду після встановлення факту спливу передбаченого ч. 8 ст. 41 КУзПБ строку або при переході до іншої судової процедури (санація, ліквідація). А тому, оскільки процедуру розпорядження майном боржника введено 11.02.2016, а станом на день постановлення оспорюваної ухвали інша процедура не застосована, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви АТ «Альфа-Банк» про надання дозволу на звернення стягнення предмету іпотеки. При цьому, суд першої інстанції критично оцінив доводи розпорядника майна на розроблений та схвалений зборами кредиторів план санації боржника, оскільки відповідно до приписів ч. 8 ст. 41 КУзПБ мораторій щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів припинений автоматично, а винятків вказана норма не містить. Не погоджуючись із такою ухвалою суду, розпорядником майна арбітражним керуючим Чопенком Д.В. та ТОВ «Фінансова компанія «Кавертон» подано майже тотожні апеляційні скарги, які обґрунтовані такими обставинами: -з урахуванням вимог ч.8 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення заставних вимог кредиторів завершується автоматично зі спливом 170 днів з дня відкриття процедури розпорядження майном, тому такий строк мав би завершитися 07.04.2020, а оскільки в Україні діяли офіційно запроваджені Кабінетом Міністрів Україні карантинні обмеження, то відповідно такий строк дії мораторію автоматично продовжився до дати припинення карантину враховуючи зміни, внесені до п.1-1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ. Тому, оскільки дія мораторію не припинилася, враховуючи вимоги ч.6 ст. 41 КУзПБ, вживати заходи щодо звернення стягнення на іпотечне майно заборонено; -майно, яке є предметом оспорюваної ухвали передбачене у плані санації як актив, використання якого сприятиме отриманню прибутку та відповідно відновленню платоспроможності боржника. При цьому, вказаний план санації погоджений загальними зборами кредиторів; -ухвала про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника є передчасною, оскільки заявником АТ «Альфа-Банк» не дотримано обов`язкових згідно ст.ст. 35, 37 Закону України «Про іпотеку» попередніх процедур належного повідомлення боржника про звернення стягнення, оцінки предмету стягнення і т.д. Окрім вказаних вище трьох підстав, апеляційна скарга ТОВ «ФК «Кавертон» обґрунтована четвертою обставиною. Зокрема, на думку апелянта, оскільки у переліку ч.5 ст. 41 КУзПБ не передбачено забезпечених кредиторів, тому відсутні підстави для вчинення судом окремої процесуальної дії згідно ч.8 ст. 41 КУзПБ щодо постановлення ухвали про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника. У відзиві на апеляційну скаргу розпорядника майна АТ «Альфа-Банк» заперечив щодо її задоволення загалом з тих підстав та мотивів, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції та додатково зазначило, що план санації в якому дійсно передбачено використання майна, яке є предметом забезпечення зобов`язань перед заставним кредитором, не можна вважати схваленим, оскільки рішення зборів кредиторів, оформлене протоколом №5 від 15.04.2020, проведене з порушенням ч. 6 ст. 52 КУзПБ без участі та схвалення його класом забезпечених кредиторів. Присутні у судовому засіданні розпорядник майна та представник ТОВ «ФК «Кантієро» підтримали доводи і обґрунтування, зазначені у апеляційних скаргах, а відповідно представники АТ «Альфа-Банк» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» просили залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Дослідивши матеріали справи в межах вимог апеляційних скарг з урахуванням доводів присутніх у судовому засіданні представників сторін та арбітражного керуючого, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційних скарг та як наслідок їх задоволення із скасуванням оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з огляду на таке. Як встановлено судом апеляційної інстанції, до місцевого господарського суду розпорядником майна 21.04.2020 подано план санації боржника разом із протоколом засідання зборів кредиторів боржника № 5 від 15.04.2020, який зареєстрований у канцелярії суду під № 5421/20. В описовій частині наступної ухвали місцевого суду від 23.04.2020 зазначено про надходження до суду клопотання розпорядника майна із протоколом зборів кредиторів та планом санації, проте у її резолютивній частині не зазначено про призначення до судового розгляду такого клопотання та плану санації, які залишилися не розглянутими до постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі від 09.12.2020. Згідно рішення загальних зборів кредиторів, що оформлені вказаним вище протоколом, на стор.10, 11 вирішено більшістю голосів присутніх представників конкурсних кредиторів: голосування за схвалення плану санації проводити виключно класом незабезпечених кредиторів; про визнання плану санації таким, що схвалено зборами кредиторів; про звернення до господарського суду з клопотанням про введення процедури санації та зобов`язати ТОВ «ФК «Кавертон» як кредитора із найбільшим розміром кредиторських вимог надіслати таке клопотання. Окрім цього, у вказаному протоколі містяться письмові обґрунтування з посиланням на норми чинного законодавства прийняття саме таких рішень зборами кредиторів, в т.ч. і щодо проведення голосування без урахування голосів класу забезпечених кредиторів з посиланням на абз. 2 ч.3 ст. 52 КУзПБ. Окрім цього, планом санації передбачено основні напрямки господарської діяльності боржника за рахунок реалізації яких, можливо буде відновити платоспроможність боржника та частково погасити конкурсні грошові вимоги та вимоги, забезпечені заставою. Однією із таких видів господарської діяльності є передання майна, в т.ч. нерухомого, у оплатну оренду згідно таблиці № 15, а у переліку в таблиці №8 передбачено перелік активів, які під час процедури санації підлягатимуть продажу. У такому переліку об`єкти нерухомого майна які стали предметом оскаржуваної ухвали та відповідно дозволу суду на звернення стягнення, - відсутні, що не заперечується сторонами. Після надходження до суду першої інстанції клопотання про відкриття процедури санації та затвердження плану санації 21.04.2020, як зазначалося вище, 06.07.2020 до суду звернувся забезпечений кредитор - ПАТ «Альфа-Банк» із заявою про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч.1 ст. 50 КУзПБ, під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. Процедура санації є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство. Аналогічні правові висновки зроблено і у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 926/1908-б/14 від 31.07.2019 та № 922/1903/18 від 15.04.2020. Також, згідно ч.ч.7,8 ст. 52 КУзПБ, господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо: план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації; план санації схвалений класом забезпечених кредиторів; розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства. Постановлення судом ухвали про відмову у затвердженні плану санації не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження. Відповідно до абз. 4 ч.5 ст. 41 КУзПБ, звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. Зважаючи на зазначене вище нормативне обґрунтування, не заперечуючи процесуальної можливості суду першої інстанції в силу названої вище ч.5 ст. 41 КУзПБ на розгляд заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд апеляційної інстанції дійшов однозначного висновку про те, що первинним і пріоритетним завданням для місцевого суду повинен був стати розгляд клопотання розпорядника майна і ініціюючого процес санації конкурсного кредитора з наданням правового аналізу як рішенню загальних зборів кредиторів про схвалення плану санації, так і самого змісту такого плану санації. При цьому, лише за наслідками такого розгляду, суд повинен вирішувати питання про надання чи ненадання забезпеченому кредитору дозволу на звернення стягнення на іпотечне майно, яким забезпечені грошові вимоги такого кредитора. А отже, суд першої інстанції для вирішення процесуальних питань у зазначеному вище хронологічному порядку мав достатньо часу зважаючи на те, що з часу отримання судом плану санації із іншими процесуальними документами до дати звернення такого забезпеченого кредитора минуло майже 2,5 місяців, а станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали, майже 8-м місяців. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що порушення логічної черговості вирішення процесуальних питань, унеможливлює вирішення питання про затвердження плану санації у разі чинності оскаржуваної ухвали. При цьому, доводи АТ «Альфа-Банк» про те, що суд апеляційної інстанції мав час і процесуальну можливість самостійно розглянути і зробити висновок про невідповідність ст. 52 КУзПБ рішенню протоколу зборів кредиторів, оформленому у формі протоколу, спростовується наступним. Відповідно до ч.1 ст. 2, ч.1 ст. 40 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Згідно названої вище ч.ч.7,8 ст. 52 КУзПБ лише суд першої інстанції приймає рішення про затвердження або про відмову у затвердженні плану санації боржника, а в силу ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Тому, для того, щоб перевірити апеляційному суду законність і обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення про затвердження чи відмову у затвердженні плану санації боржника, таке рішення повинно існувати та повинно бути оскаржене, чого у даному разі немає. Позаяк перегляд рішення, яке не було предметом розгляду судом першої інстанції, є порушення норм ГПК України, зокрема, щодо повноважень суду апеляційної інстанції. Відповідно до ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, дотримуючись принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, оскільки апелянтами доведено належними доказами та обставинами справи обґрунтованість вимог, викладених у апеляційних скаргах, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки. Судові витрати. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки п-п 7 п-п.2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено фіксовану ставку судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції, а також враховуючи, що апеляційні скарги задоволені, відшкодування судового збору за подання апеляційних скарг необхідно покласти на боржника. Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги арбітражного керуючого Чопенка Дениса Вікторовича, м. Дніпро та Товариства з обмеженою відповідальністю Кавертон, м. Київ задовольнити. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2020 у справі №909/82/16 скасувати. У цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Стягнути (відшкодувати згідно з ч.2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства) з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз» (52511 Дніпропетровська область, с. Майське, вул. Герцена, 16 код ЄДРПОУ 31761141) на користь арбітражного керуючого Чопенка Дениса Вікторовича (49000 м. Дніпро, вул. Мечнікова, буд.18, оф.519) 2102 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кавертон (03150 м. Київ, вул. Предславинська, 28, ідент. код 39623157) 2102 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Порядок оскарження постанови у справах про банкрутство передбачено ГПК України з урахуванням особливостей Кодексу України з процедур банкрутства. Справу повернути до місцевого господарського суду. Повний текст постанови буде підписано у строки встановлені ГПК України. Головуючий суддя О.І. Матущак Судді Т.Б. Бонк Г.Г. Якімець