Постанова 4852 № 280/6133/19
від 19.10.2020 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6133/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., секретар судового засідання Лащенко Р.В. за участі представника позивача Пругла М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2020 р. (суддя Бойченко Ю.П., повне судове рішення складено 23.06.2020 р.) в справі № 280/6133/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2019/000130/2 від 27.11.2019 р., зобов`язання в установленому законом порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в сумі 53 150 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2020 р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасоване рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.11.2019 №UA112080/2019/000130/2; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 р. здійснена заміна первісного відповідача Запорізької митниці ДФС правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що декларантом до митної декларації на підтвердження митної вартості транспортного засобу надано лише рахунок від 11.11.2019 р. № 2019/11-434, а інші документи не містять інформації про вартість товару. При цьому рахунок містить тільки відомості про вартість товару, а не про сплату позивачем такої вартості продавцю. Так, декларантом в порушення ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України не надано на підтвердження фактурної вартості товару касових або товарних чеків, інших документів на підтвердження сплати позивачем вартості товару. Крім того, у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару. На повідомлення митниці декларантом додатково на підтвердження митної вартості надано витяг з системи Schwackenet, який був вже нечинним. Митницею використана наявна в митниці інформація щодо вартості транспортного засобу у розрахунку 36 700 євро/шт. (https://www.autoscout24.com.ua/lst/lexus/rx). Також апелянт вказує про помилковість вирішення питання про стягнення на користь позивача судових витрат в розмірі 1 895,70 грн., розмір судового збору має становити 1 536,80 грн. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. До судового засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача. В судовому засіданні представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 08.11.2019 р. ОСОБА_1 через довірену особу ОСОБА_2 у республіці Німеччина придбано автомобіль марки LEXUS, модель RX450H, 2017 р.в., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . 19.11.2019 р. позивачем через брокера ПП «Леон-броксервіс» складена декларація № ІМ 40 ДЕ 112080/2019/032100, на товар - «Автомобіль легковий марки Lexus модель RX450 Н - 1шт. Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що був у використанні, для перевезення людей по дорогах загального користування з бензиновим двигуном внутрішнього згоряння (гібрид) з робочим об`ємом циліндрів двигуна 3456 куб. см, календарний рік виготовлення 2017р., модельний рік виготовлення 2017р. Дата першої реєстрації - 31/03/2017. Автомобіль має пошкодження згідно з актом митного огляду. Не містить у своєму складі передавачів або передавачів та приймачів. Виробник TOYOTA MOTOR EUROPE NV/SA. Країна виробництва JP. Торговельна марка LEXUS.», відповідно до рядка 22 якої визначена валюта та загальна ціна за рахунком, яка склала 29 600 Євро (еквівалент 792 133,61 грн. - рядок 12), проте позивачу відмовлено у митному оформлені у зв`язку з корегуванням відповідачем вартості автомобіля, яка була визначена у розмірі 5 400 євро. До митного оформлення декларантом надіслано документи, зазначені в графі 44 МД від 19.11.2019 №/2019/032100, а саме:
1. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.11.2019 № UA20903/2019/97689;
2. Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 та №від 08.11.2019;
3. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.008.121981-19 від 18.11.2019;
4. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 19.11.2019;
5. Довіреність №НОВ974764 від 12.11.2019;
6. Копія митної декларації країни відправлення від 11.11.2019 № 19DE955117265432Е7;
7. Рахунок від 11.11.2019 №2019/11-434;
8. Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № НОМЕР_4 від 11.05.2012 (на ім`я - ОСОБА_2 );
9. Паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України № НОМЕР_5 від 30.03.2020 (на ім`я - ОСОБА_1 ) та № НОМЕР_6 від 29.02.2008 (на ім`я - ОСОБА_2 ). При перевірці правильності визначення митної вартості товару у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару, надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а саме:
1. Відповідно до ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Зазначені документи до митного оформлення надано не було.
2. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Відповідачем запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Крім того, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно частини шостої статті 53 Митного кодексу України. На повідомлення митниці декларантом 27 листопада 2019 року додатково надано витяг з системи оцінки транспортних засобів SCHWACKENET від 05.11.2019 №232631/31661604 станом на 05.11.2019, відповідно до даних якого вартість аналогічно придбаного автомобіля становить 29 600 EUR (євро). Зазначено, що інші документи протягом 10 календарних днів надати немає можливості. Проте, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2019 №UA112080/2019/000130/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом згідно з наявної в митниці інформації щодо вартості транспортного засобу у розрахунку 36 700 євро/шт. (https://www.autoscout24.com.ua/lst/lexus/rx). У оформленні МД №/2019/032100 від 19.11.2019 відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2019/00769 від 27.11.2019. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано прийняте митницею рішення про коригування митної вартості. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем товару визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало відповідачу право на коригування митної вартості товару. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в сумі 53 150 грн., суд першої інстанції вказав на недотримання позивачем процедури повернення надміру сплачених митних платежів. Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 19.11.2019 р. позивачем подано до Запорізької митниці ДФС, правонаступником якої Дніпровська митниці Держмитслужба, вантажу митну декларацію в режимі ІМ40 № 112080/2019/032100 з метою митного оформлення транспортного засобу - легкового автомобілю марки Lexus модель RX450 Н, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що був у використанні, для перевезення людей по дорогах загального користування з бензиновим двигуном внутрішнього згоряння (гібрид) з робочим об`ємом циліндрів двигуна 3456 куб. см, календарний рік виготовлення 2017 р., модельний рік виготовлення 2017 р., дата першої реєстрації - 31/03/2017; автомобіль має пошкодження згідно з актом митного огляду; не містить у своєму складі передавачів або передавачів та приймачів; виробник - TOYOTA MOTOR EUROPE NV/SA; країна виробництва JP; торговельна марка LEXUS. Декларантом заявлена митна вартість товару за основним методом - ціною договору, яка складає 29 600 євро, що еквівалентно 792 133,61 грн. До вантажної митної декларації декларантом акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 17.11.2019 № UA20903/2019/97689; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 та від 08.11.2019; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.008.121981-19 від 18.11.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, № б/н від 19.11.2019; довіреність №НОВ974764 від 12.11.2019; копія митної декларації країни відправлення від 11.11.2019 № 19DE955117265432Е7; рахунок від 11.11.2019 №2019/11-434; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України, № НОМЕР_4 від 11.05.2012 на ім`я ОСОБА_2 ; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України, № НОМЕР_5 від 30.03.2020 на ім`я ОСОБА_1 та № НОМЕР_6 від 29.02.2008 на ім`я ОСОБА_2 . При проведенні контролю правильності визначення позивачем митної вартості митним органом встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а саме в порушення ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України декларантом не надано касових або товарних чеків, ярликів, інших документів, які містять відомості щодо вартості товару; у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Декларант письмово повідомлений про необхідність надання наступних документів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Крім того, зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно частини шостої статті 53 Митного кодексу України. На повідомлення митниці декларантом 27.11.2019 р. додатково надано витяг з системи оцінки транспортних засобів SCHWACKENET від 05.11.2019 р. №232631/31661604 станом на 05.11.2019 р., відповідно до якого вартість аналогічно придбаного автомобіля становить 29 600 EUR. Зазначено, що інші документи протягом 10 календарних днів надати немає можливості. 27.11.2019 р. відповідачем прийнято рішення № UA112080/2019/000130/2 про коригування митної вартості товарів, яким митну вартість товару визначено із застосуванням другорядного методу (2-ґ - резервного) на рівні 36 700 євро/шт. (https://www.autoscout24.com.ua/lst/lexus/rx). За змістом цього рішення підставою для коригування митної вартості є неможливість перевірки правильності застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості та відсутність документів, що підтверджують числові значення заявленої декларантом митної вартості товару. 27.11.2019 р. відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00769. Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України). Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Як визначено у частині третій статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Відповідачем не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Ані під час декларування спірного товару, ані під час судового розгляду справи відповідач не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких зазначені розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль, всупереч імперативної вимоги закону. Доводи апелянта стосовно відсутності документів, що підтверджують оплату товару, що й стало підставою для сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості, суд визнає необґрунтованими, оскільки через втрату платіжного (розрахункового) документу декларантом з метою підтвердження заявленої фактурної вартості ввезеного транспортного засобу надано витяг з системи оцінки транспортних засобів SCHWACKENET від 05.11.2019 р. №232631/31661604 станом на 05.11.2019 р., відповідно до якого вартість аналогічно придбаного автомобіля становить 29 600 євро. Доводи відповідача про недійсність витягу з системи оцінки транспортних засобів SCHWACKENET від 05.11.2019 р. суд визнає незмістовними, оскільки цей витяг сформовано 05.11.2019 р., а позивачем придбано автомобіль 11.11.2019 р., тобто у найближчий термін з дня формування витягу. Стосовно посилань апелянта на правомірність коригування митної вартості транспортного засобу зі застосуванням другорядного методу (2-ґ - резервного) на рівні 36 700 євро/шт. на підставі наявної у митного органу інформації з інформаційного ресурсу www.autoscout24.com.ua суд зазначає наступне. Відповідачем не обґрунтована правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту www.autoscout24.com.ua. За змістом пункту 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 р. № 689, на який посилається відповідач, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: - спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; - спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; - інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; - інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; - інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; - інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; - цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - інформація отримана з мережі Інтернет. Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цьому випадку інформація із програмного продукту www.autoscout24.com.ua. є висновком про якісні та вартісні характеристики товару, але відповідачем не аргументував наявність у цього програмного продукту autoscout24.com.ua відповідної ліцензії на право здійснення будь-якої оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, в тому числі тих, які продаються чи придбаваються на території Німеччини. Крім того, суд враховує, що оцінка за інформацією з autoscout24.com здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля, зважаючи на доведеність, що ввезений позивачем транспортний засіб має пошкодження. Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані органу доходів і зборів документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу від рівня вартості за інформацію мережі Інтернет та інформаційних баз даних митниці не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для коригування митної вартості. Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товару, а також рівень митної вартості товару за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу, не спростовані відповідачем. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2020 р. в справі № 280/6133/19 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2020 р. в справі № 280/6133/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 19.10.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20.10.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко