Постанова 4854 № 400/4699/19
від 24.09.2020 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 вересня 2020 р.м. ОдесаСправа № 400/4699/19 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Миколаїв; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 25.05.2020 року; Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Танасогло Т.М. За участю: секретаря Іщенка В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Виконуючого обов`язки Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Строчак О.С. про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії в.о. Голови Держархбудінспекції Строкача О.С. під час проведення оціночної співбесіди, яка відбулася 28.11.2019 року; визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.12.2019 року №1377 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовці Держархбудінспекції, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році» в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності відносно ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначено, що в листопаді 2019 року позивач проходив співбесіду в рамках проведення оцінювання результатів службової діяльності відповідно до вимог Закону України «Про державну службу». За результатом співбесіди позивач отримав негативну оцінку з середнім балом 2,25, що відповідно до ст. 44 вказаного Закону є підставою для звільнення зі служби. Перед проведенням оціночної співбесіди позивачем заповнено форму щодо результатів виконання завдань за 2019 рік згідно з додатком 8 до Типового порядку проведення оцінювання, в якій зазначив відомості про себе та опис досягнутих результатів. Відповідно до п. 11 Методичних рекомендацій, безпосередньому керівнику рекомендується при організації до оціночної співбесіди підготувати перелік запитань для уточнення інформації щодо фактичного стану виконання завдань і ключових показників і підстав, що зумовили їх невиконання. Проте, в порушення цього керівником органу не було поставлено позивачу жодного питання, що стосувалось чи могло стосуватися безпосередньої діяльності, чи запитань для уточнення інформації щодо фактичного стану виконання завдань і ключових показників. У тому числі, в Результатах виконання завдань державним службовцем проставлено лише бали без зазначення їх обґрунтування. Також, позивач вказує, що всі державні службовці, які були в підпорядкуванні позивача успішно пройшли оцінювання, що свідчить про високі показники роботи Управління. З огляду на те, що негативна оцінка стосовно роботи позивача не обґрунтована відповідачем, у тому числі з посиланням на конкретні обставини, які могли б вплинути на результат його діяльності, а рішення відповідача безпосередньо стосується подальшого проходження служби в державному органі, позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.12.2019 №1377 "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Держархбудінспекції, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", у 2019 році" в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності відносно ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом ст. 44 Закону України «Про державну службу», п. 7 Тимчасового порядку проведення оцінювання (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) процедура оцінювання результатів службової діяльності - це комплексна процедура, яка повинна оцінювати всі відомості щодо державного службовця, в першу чергу, виконання ним своїх службових обов`язків, що включає в себе: 1) показники ефективності; 2) показники результативності; 3) дотримання правил етичної поведінки; 4) дотримання вимог антикорупційного законодавства; 5) виконання індивідуальної програми; 6) виконання умов та завдань визначених контрактом. З огляду на те, що відповідачем не наведено фактичних підстав для ухвалення негативної оцінки, а також належних обґрунтувань результатів оцінювання службової діяльності позивача, враховуючи, що одна із позицій завдань державного службовця не була оцінена, що могло вплинути на виставлений бал, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність наказу відповідача про затвердження висновку оцінювання службової діяльності та наявність підстав для його скасування. В апеляційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволених вимог та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до положень Закону України «Про державну службу», Тимчасового порядку проведення оцінювання (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) керівником Держархбудінспекції для визначення результатів виконання завдань за 2019 рік з позивачем проведено оціночну співбесіду. За підсумками результатів чотирьох завдань виставлено негативну оцінку, обґрунтуванням чого є проявлення службовцем низької самостійності та потребування високої міри контролю, що виразилось у виконанні державним службовцем завдань із залученням інших осіб. Водночас, апелянт вказує, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тим обставинам, що у формі результатів виконання завдань державним службовцем (додаток 8 до Тимчасового порядку проведення оцінювання) позивачем заповнено 4 позиції із 5-ти щодо досягнутого результату виконання завдань за 2019 рік. Зазначене свідчить про неможливість проведення оцінювання 5 позиції завдань ("Проведення нарад з питань, що стосуються завдань Відділу") та отримання службовцем вищої оцінки, яка могла б вплинути на середній бал і призвести до позитивної оцінки, у тому числі свідчить про низьку самостійність та фактичне невиконання службовцем визначеного завдання. Наведені обставини у сукупності підтверджують, що оцінка виставлена позивачу у відповідності до затверджених та виконаних завдань та з урахуванням критеріїв виставлення балів, які визначені додатком 4 Типового порядку, а відтак у суду першої інстанції не виникло підстав для часткового задоволення позову та скасування наказу про затвердження висновку за результатами оцінювання позивача. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення. Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 є заступником начальника Управління - начальником відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області. Позивач є державним службовцем, посада якого віднесена до категорії "Б" державної служби. 27.12.2018 року в.о. начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області визначено державному службовцю ОСОБА_1 завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності, відповідно до яких основними завданнями позивача є: 1) здійснення контролю та організація роботи щодо заходів державного архітектурно-будівельного нагляду за провадженням уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури містобудівної діяльності на території Миколаївської області; 2) здійснення контролю та організація роботи щодо заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Миколаївської області, які здійснюються інспекційним відділом; 3) забезпечення інформування працівників Управління про актуальні проблеми державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; 4) проведення аналізу роботи підпорядкованих структурних підрозділів Управління, підготовка планів та узагальнення показників роботи; 5) проведення нарад з питань, що стосуються завдань Відділу. Ключовими показниками результативності, ефективності та якості виконання цих завдань відповідно є: 1) аналіз результатів проведення планових та позапланових перевірок дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 2) аналіз результатів проведення планових та позапланових перевірок дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 3) проведення нарад з працівниками відділів з інформуванням актуальних проблемних питань у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; 4) проведення аналізу та узагальнення результатів здійснення заходів державного архітектурно-будівельного нагляду та контролю на території Миколаївської області; 5) проведення моніторингу стану виконання заходів відповідного реагування за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на території Миколаївської області. Строк виконання завдань встановлений відповідно: 1) постійно; 2) постійно; 3) постійно; 4) щоквартально; 5) постійно. З цими завданнями позивача ознайомлено 27.12.2018 року. Згідно Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2019 рік, складених відносно заступника начальника Управління - начальника відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області ОСОБА_1 , у графі "Досягнутий результат (відповідно до показників результативності, ефективності та якості)" стосовно 1 завдання зазначено - забезпечено контроль та організацію роботи щодо заходів державного архітектурно-будівельного нагляду за провадженням уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури містобудівної діяльності на території Миколаївської області; стосовно 2 завдання зазначено - забезпечено організацію і контроль щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Миколаївської області, які здійснюються інспекційним відділом; стосовно 3 завдання зазначено - здійснювалось інформування працівників Управління про актуальні проблеми державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; стосовно 4 завдання зазначено - проводився аналіз та узагальнення результатів здійснення працівниками відділу заходів державного архітектурно-будівельного нагляду на території Миколаївської області, забезпечено своєчасне звітування про результати роботи відділу за результатами перевірок дотримання вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. Також, у Результатах у графі "Строк фактичного виконання" стосовно 1, 2, 3 завдань зазначено строк - постійно; стосовно 4 завдання зазначено - щотижневі, щомісячні, квартальний звіти надані згідно до наказів та доручень Держархбудінспекції. За даними Результатами безпосереднім керівником - в.о. Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України виконання позивачем завдань за №№1, 2, 3 оцінено у 2 бали за кожне. Виконання позивачем 3 завдання оцінено у 3 бали. Визначено, що середній бал результатів виконання завдань становить 2,25 бали. В обґрунтування виставлених балів за результати завдань 1, 2, 3 зазначено, що завдання виконуються із залученням третіх осіб, проявлено низьку самостійність. В обґрунтування виставленого балу за результат 4 завдання зазначено, що завдання виконано своєчасно, можливо використовувати в роботі. За підсумком, результати виконаних завдань оцінено негативно. В обґрунтування негативної оцінки зазначено: у виконанні завдань службовець проявляє низьку самостійність, потребує високої міри контролю. Вказана оцінка результатів виконаних завдань стосовно позивача відображена у Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, затвердженого наказом Держархбудінспекції від 10.12.2019 року №1377. Не погоджуючись із висновками відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість і неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 44 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення. Згідно із ч.ч. 4, 5, 6 ст. 44 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). За правилами ч.ч. 7, 8, 11 вказаної статті Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи. Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до п. 3 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Згідно із п. 5 Порядку від 23.08.2017 року №640 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Відповідно до п.п. 7, 9, 10 Порядку від 23.08.2017 року №640 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. За правилами п.п. 11, 12 Порядку від 23.08.2017 року №640 (в редакції, яка дії на момент виникнення спірних правовідносин) державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Згідно із п. 16 Порядку від 23.08.2017 року №640 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року. Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу". Відповідно до п.п. 36, 37 Порядку від 23.08.2017 року №640 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає. Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. Згідно із п.п. 38, 39 Порядку від 23.08.2017 року №640 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком
4. Відповідно до п.п. 41, 47, 48, 49, 50 Порядку від 23.08.2017 року №640 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем. Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу". Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. У разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання: визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Зазначені етапи оцінювання проводяться, зокрема, не пізніше одного місяця після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", у порядку, передбаченому пунктами 37 - 41 цього Типового порядку. Аналіз наведених правових норм показав, що процедура оцінювання результатів службової діяльності є комплексною і повинна характеризувати діяльність державного службовця з урахуванням: показників ефективності; показників результативності; дотримання правил етичної поведінки; дотримання вимог антикорупційного законодавства; виконання індивідуальної програми; виконання умов та завдань визначених контрактом. Державному службовцю забезпечується участь у проведенні оцінювання його діяльності, доведення йому мотивів, з яких прийнято те чи інше рішення стосовно оцінювання його діяльності, а також право оскаржити це рішення в адміністративному чи судовому порядку. Під час вирішення спору судом першої інстанції надано вірну правову оцінку наданим доказам по справі, зазначивши про неналежність копії Результатів виконання завдань, поданої позивачем, з огляду на те, що з вказаного документа неможливо встановити, на якій стадії оцінювання він складений. Натомість, врахуванню у якості доказу у цій справі підлягає подана відповідачем до суду копія Результатів виконання завдань, виготовлена після повного завершення процедури оцінювання та засвідчена відділом роботи з персоналом та документообігу. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації. Перевіряючи оскаржуване за цим позовом рішення відповідача на предмет правомірності і обґрунтованості, судом першої інстанції вірно встановлено, що визначені бали за результати роботи позивача не містять конкретних обґрунтувань відповідного висновку. Так, визначаючи низький бал діяльності державного службовця, відповідач не наводить мотивів свого висновку, у тому числі, з посиланням на конкретні обставини в роботі, не враховуються ключові показники чи слабкі сторони виконання поставлених перед державним службовцем завдань, їх сукупний аналіз. Виставлений бал діяльності позивача залишається не обґрунтованим і в частині показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обґрунтування виставлених балів є формальними та не розкривають їх змісту із посиланням на обставини, що впливають на їх прийняття. У тому числі, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтоване не визначення відповідачем критерію оцінювання одного із завдань державного службовця, не з`ясування причин та умов, що вплинули на його виконання чи залишення не виконаним позивачем. При цьому, негативна оцінка службової діяльності державного службовця, що буде мати наслідком припинення його державною служби, не може обмежуватися таким абстрактним та формальним мотивуванням. Загальне обґрунтування, без наведення конкретизації, позбавляє особу можливості захищатися, оскільки невідомо, які саме конкретні факти неналежного виконання ним службових обов`язків призвели до висновків про «низьку самостійність» та «залучення до виконання завдання інших осіб». Така конкретизація відсутня не лише у матеріалах оцінювання, а й не наведена відповідачем під час розгляду справи в суді. Враховуючи викладене, оскільки у висновку про негативну оцінку результатів діяльності державного службовця відповідачем не наведено об`єктивно встановлені факти, що свідчить про неналежне виконання державним службовцем службових обов`язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення правопорушень, низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок тощо, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача не відповідає критерію обґрунтованості і правомірності, що є безумовною підставою для його скасування. З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з`ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 16.10.2020 року (з урахуванням терміну перебування одного із членів колегії на лікарняному). Головуючий суддя: О.В. Єщенко судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло