Постанова 4856 № 560/2811/23
від 23.04.2024 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2811/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 23 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати Висновок Державної податкової служби України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Державної податкової служби України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, затверджений наказом №891 від 09.12.2022 ДПС України відносно ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України №40-о від 16.01.2023 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, згідно з п.3 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу"; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України з 16.01.2023; 4) стягнути з Державної податкової служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 16.01.2023 по день прийняття судового рішення. Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 40000 гривень. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. 05 червня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року - без змін. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 11 жовтня 2023 року по справі № 560/2811/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2023 року скасував, а справу № 560/2811/23 направив на новий судовий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової служби України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Державної податкової служби України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, затверджений наказом №891 від 09.12.2022 ДПС України, в частині відносно ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України №40-о від 16.01.2023 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України з 16.01.2023. Стягнуто з Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.01.2023 по 03.01.2024 в сумі 378938 грн 10 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньої заробітної плати за один місяць. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 03 січня 2024 року, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія дійшла наступних висновків. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, наказом ДПС України від 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 переведено з посади заступника директора департаменту - начальника управління врегулювання спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту адміністративного оскарження на посаду заступника директора департаменту начальника управління врегулювання спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових спорів. Після введення в дію нового штатного розпису наказом ДПС України від 14 січня 2022 року № 22 позивач звертався 15 лютого 2022 року, 02 травня 2022 року, 12 травня 2022 року із заявам про переведення з огляду на наявність рівнозначних вакантних посад в апараті ДПС України, в тому числі у новоствореному Департаменті правового забезпечення, куди переведені всі працівники структурних підрозділів юридичного департаменту та Департаменту супроводження судових справ, окрім позивача. Розглянувши вказані заяви, відповідач відмовив у їх проханнях. Відповідач 19 грудня 2022 року вручив ОСОБА_1 повідомлення про наступне вивільнення з посади заступника директора департаменту начальника управління врегулювання спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних ДПС України і запропонував посаду головного державного інспектора відділу організації роботи територіальних органів із супроводження податкових спорів Департаменту правового забезпечення на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 або до фактичного виходу роботу. 07 жовтня 2022 року ДПС України видано наказ № 736 про визначення результатів виконання завдань державними службовцями органів ДПС, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, яким затверджено графік проведення визначення вказаних результатів з терміном по грудень 2022 року. За результатом оцінювання позивач отримав "0" (нуль) балів, що завізовано 09 листопада 2022 року директором Департаменту правового забезпечення ОСОБА_3 та цього ж дня наказом № 891 затверджений висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату ДПС України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В". Позивач підвищував кваліфікацію державного службовця та набув відповідних програмних компетентностей за загальною короткостроковою програмою в Національному педагогічному університеті ім. ОСОБА_4 навчально-науковому інституті перепідготовки, підвищення кваліфікації та до університетської підготовки та успішно завершив базовий курс з показником 1 кредит ЄКТС/30, що підтверджується сертифікатом ДС №618/22, 0,2 кредиту ЄКТС, 0,2 кредиту ЄКТС та 0,1 кредиту ЄКТС, відповідно до електронних сертифікатів Міністерства цифрової трансформації України. 23 грудня 2022 року та 03 січня 2023 року адвокат позивача звертався до ДПС України із адвокатськими запитами про надання інформації та документів, на які повідомлено, зокрема, що копію результатів виконання завдань ОСОБА_1 із зазначенням обґрунтування оцінки було надано листом ДПС України № 17908/6/99-00-11-03-03-06 від 29 грудня 2022 року та що до ОСОБА_1 протягом 2022 заходи дисциплінарного впливу не застосовувались. Однак, ДПС України видано наказ від 16 січня 2023 року № 40-о про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатом оцінювання службової діяльності, згідно з пунктом 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Не погоджуючись з таким наказом відповідача, позивач звернувся до суду. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки висновок Державної податкової служби України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Державної податкової служби України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, затверджений наказом №891 від 09.12.2022 ДПС України відносно ОСОБА_1 та відповідно винесений наказ Державної податкової служби України №40-о від 16.01.2023 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, згідно з п.3 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Згідно частин першої шостої статті 44 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Відповідно до частини 7 статті 44 Закону № 889-VIII обумовлено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Згідно частини 11 статті 44 Закону № 889-VIII порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначає Порядок № 640 (у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №640). Згідно пункту 4 Порядку № 640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії А; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В; суб`єкт призначення; служба управління персоналом. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри. Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Згідно пункту 7 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Пунктом 9 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Відповідно до п.16 Порядку № 640 визначено, що висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року. Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу". Згідно з п. 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше. За приписами пункту 41 Порядку № 640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. У разі коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", не підлягає оцінюванню, а також у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 40-1 цього Порядку, висновок не затверджується. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця. Додатком 5 до Порядку № 640 визначено критерії виставлення балів. Так, бал "Не підлягає оцінюванню" виставляється у разі, коли завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин. Бал "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції. Бал "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо. Бал "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо). Бал "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки. Бал "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС). Згідно пунктів 47, 49 Порядку № 640 передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем. Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. Відповідно до частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Відповідно до частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду. Таким чином, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні. При цьому, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. Водночас, за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, предметом оскарження в судовому порядку може бути саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця. Судом встановлено, що згідно з результатами виконання позивачем завдань як державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" за 2022 рік по 4-м показникам завдання протягом періоду виставлений бал 0 (нуль), середній бал - 0 (нуль). В обґрунтування вказаної оцінки зазначено, що ОСОБА_1 пройшов професійне навчання за загальною короткостроковою програмою підвищення кваліфікації Впровадження змін нараховано 1 ЄКТС (НПУ ім. М.П. Драгоманова)/, самоосвіта 0,5 ЄКТС. Додатком 5 до Порядку № 640 визначено критерії виставлення балів. Так, бал « 0» виставляється у разі, якщо завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції. Натомість бал « 4» виставляється у разі, якщо завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС). Тобто, проходження позивачем професійного навчання за загальною короткостроковою програмою підвищення кваліфікації Впровадження змін, в якій нараховано 1 ЄКТС (НПУ ім. М.П. Драгоманова)/, самоосвіта 0,5 ЄКТС, не може обґрунтовувати виставлений відповідачем бал « 0», оскільки таке навчання фактично визначено як позитивний критерій обґрунтованості стосовно виставлення балу « 4». Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 560/1764/19, аналізуючи положення статті 44 Закону № 889-VIII у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку №640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням, зокрема балу "0", мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу. Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26 січня 2023 року у справі № 140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених Додатком 5 до Порядку. Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу. Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість. У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку. Суд першої інстанції вірно вказав, що позивачу по 4-м показникам завдання протягом періоду 2022 року виставлений бал 0 (нуль), середній бал 0 (нуль) без зазначення будь-яких фактичних обставин, які б відповідали вказаним критеріям, що свідчить про застосування відповідачем формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів по кожному із чотирьох завдань, зазначивши про проходження позивачем професійного навчання за загальною короткостроковою програмою підвищення кваліфікації "Впровадження змін, в якій нараховано 1 ЄКТС (НПУ ім. М.П. Драгоманова)/, самоосвіта 0,5 ЄКТС, що не може обґрунтовувати виставлений відповідачем бал "0", оскільки як вже зазначалось вище, таке навчання фактично визначено як позитивний критерій обґрунтованості стосовно виставлення балу "4". При цьому, позивач вказує про проведення оцінювання результатів його службової діяльності небезпосереднім його керівником, з огляду на те, що позивач фактично перебуває поза діючого штату внаслідок непереведення його у новостворений структурний підрозділ державного органу, а оцінювання результатів службової діяльності позивача проводила директор Департаменту правового забезпечення ОСОБА_5 , яка обіймає вказану посаду новоствореного структурного підрозділу. Суд також встановив, про що зазначив вище, що наказом ДПС України від 14 січня 2022 року № 22 введено в дію новий штатний розпис. Згідно пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII повідомлення про наступне вивільнення із займаної посади вручено позивачу 19 грудня 2022 року, в якому відповідач запропонував ОСОБА_1 посаду головного державного інспектора відділу організації роботи територіальних органів із супроводження податкових спорів Департаменту правового забезпечення на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 або до фактичного виходу роботу. Однак, 16 січня 2023 року ДПС України видано наказ № 40-о про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ ДПС України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, згідно з пунктом 3 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII. Враховуючи наведене, позивач з 14 січня 2022 року по 19 грудня 2022 року фактично перебував поза межами діючого штату та директор Департаменту правового забезпечення, яка обіймає вказану посаду новоствореного структурного підрозділу, проводила оцінювання результатів виконання завдань позивачем за період 2022 рік, що суперечить приписам пункту 37 Порядку №
640. Суд встановив, що позивач звертався до ДПС України 15 лютого 2022 року, 02 травня 2022 року, 12 травня 2022 року із заявами про переведення з огляду на наявність рівнозначних вакантних посад в апараті ДПС України, в тому числі у новоствореному Департаменті правового забезпечення, куди переведені всі працівники структурних підрозділів юридичного департаменту та Департаменту супроводження судових справ, окрім позивача. Розглянувши вказані заяви, відповідач відмовив у їх проханнях. При цьому, на переконання суду, оскаржуваний позивачем наказ про звільнення, як і підстава, що слугувала його виданню, є взаємопов`язані з реорганізацією державного органу внаслідок введення в дію нового штатного розпису згідно з наказом ДПС України від 14 січня 2022 року №
22. Суд встановив, що протягом тривалого часу, тобто з січня по грудень 2022 року, позивач перебував на посаді поза діючого штату з огляду на його не переведення у новий структурний підрозділ та фактично був позбавлений можливості виконувати завдання, що в подальшому могло вплинути на оцінювання. Зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновок Державної податкової служби України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Державної податкової служби України, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2022 році, затверджений наказом №891 від 09.12.2022 ДПС України відносно ОСОБА_1 та відповідно винесений наказ Державної податкової служби України №40-о від 16.01.2023 про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, згідно з п.3 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. З огляду на наведене вище, суд дійшов вірного висновку, що для повного захисту прав позивача необхідно поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України з 16.01.2023 та відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача з Державної податкової служби України, який складає 378938,10 грн. Судом також відшкодовано на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Колегія суддів, надаючи оцінку зазначеним вище доказам, погоджується з висновком суду, що співмірним та справедливим в даному випадку буде відшкодування позивачу 5000,00 грн понесених судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою. Рішення суду першої інстанції в частині виплатити позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування витрати на правничу допомогу, відповідачем не оскаржується, тому, з врахуванням вимог ст. 308 КАС України, в апеляційному порядку не переглядається. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.