Ухвала КАС ВС № 560/2811/23

УХВАЛА 05 серпня 2024 року м. Київ справа №560/2811/23 адміністративне провадження № К/990/26848/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Прокопенка О.Б., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №560/2811/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок Державної податкової служби України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Державної податкової служби України, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2022 році, затверджений наказом №891 від 09 грудня 2022 року ДПС України відносно ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України №40-о від 16 січня 2023 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, згідно з пунктом 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України з 16 січня 2023 року; - стягнути з Державної податкової служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 16 січня 2023 року по день прийняття судового рішення; - стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 40000 гривень. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової служби України щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Державної податкової служби України, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2022 році, затверджений наказом №891 від 09 грудня 2022 року ДПС України, в частині відносно ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України №40-о від 16 січня 2023 року про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту - начальника управління супроводження спорів щодо відмови у реєстрації податкових накладних Департаменту супроводження судових справ Державної податкової служби України з 16 січня 2023 року. Стягнуто з Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 січня 2023 року по 03 січня 2024 року в сумі 378938 (триста сімдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн 10 коп. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середньої заробітної плати за один місяць. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України. Ухвалами Верховного Суду від 29 травня 2024 року, від 25 червня 2024 року та від 02 липня 2024 року касаційні скарги Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №560/2811/23 - повернуті скаржнику. 10 липня 2024 року відповідач через підсистему «Електронний суд» вчетверте звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №560/2811/23. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2023 визнано неповажними, зазначені Державною податковою службою України, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №560/2811/23 залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було надіслати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 липня 2024 року скаржник через підсистему «Електронний суд» надіслав заяву про поновлення процесуального строку. Заява обґрунтована тим, що ДПС України не допущено порушення строків на касаційне оскарження при зверненні з первинною касаційною скаргою, при цьому скаржником своєчасно та в повному обсязі виконано всі вимоги Верховного Суду для відкриття касаційного провадження. Скаржник вказує, що контролюючий орган без зайвих зволікань шляхом подання касаційних скарги намагається реалізувати своє право на касаційне оскарження, не зловживаючи при цьому наданими чинним законодавством правами та обов`язками, дотримуючись при цьому процесуальних строків. Скаржник звертає увагу на те, що існує низка судових рішень Верховного Суду, якими клопотання відповідача про поновлення строків на касаційне оскарження з тих же мотивів, що описані у справі задоволено та поновлено строк на касаційне оскарження. З урахуванням цих обставин та посилаючись на практику Європейського суду з прав людини скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду Державна податкова служба України вже неодноразово зверталась до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, і ці скарги йому повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Слід зазначити, що повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Суд відхиляє доводи скаржника щодо змісту його попередніх скарг, з посиланням на інші справи у яких Верховний Суд дійшов висновку про необхідність поновлення пропущеного процесуального строку, так як ці критерії є суб`єктивними, їм надано правову оцінку безпосередньо в ухвалах Верховного Суду. Суд зазначає, що такі аргументи оцінюються судом касаційної інстанції у кожному конкретному випадку індивідуально, а лише загальні посилання на поновлення строків у інших справах не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Щодо посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини, то Суд зауважує, що вона стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання певних гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превілюючим у правовідносинах із іншими особами. Ураховуючи зазначене, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, доводи щодо поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а, отже, не свідчить про наявність поважних причин для поновлення цього строку, а отже, у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, У Х В А Л И В : Визнати неповажними підстави пропуску Державною податковою службою України строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №560/2811/23. Відмовити Державній податковій службі України у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №560/2811/23. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №560/2811/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: О.Б. Прокопенко С.А. Уханенко