Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/157/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/157/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 19 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , за участю: секретаря судового засідання: Стаднік Л. В., позивача: ОСОБА_1 , представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Хмельницький, повний текст виготовлено - 10.08.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування висновку, наказів, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності щодо ОСОБА_1 , з оцінкою "негативна", затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.12.2019 №2044-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році; - визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.12.2019 №2044-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2019 році" в частині затвердження результатів оцінювання службової діяльності начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області ОСОБА_1 з оцінкою "негативна"; - визнати протиправним та скасувати наказ "Про звільнення ОСОБА_1 " від 09.12.2019 №2070-к; - поновити його на посаді начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області з 10.12.2019; - стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11.12.2019 по дату винесення рішення у справі. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. В судовому засіданні позивач та представник позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що 10.12.2019 ОСОБА_1 , начальника відділу надання адміністративних послуг управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області звільнено із займаної посади відповідно до наказу від 09.12.2019 №2070-к за п.3 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Підставою прийняття такого наказу зазначено наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.12.2019 № 2044-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, які займають посади категорії "Б" і "В", у 2019 році". Згідно висновку, позивачу за наслідками оцінювання його службової діяльності виставлена негативна оцінка. Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності, затверджений наказом від 02.12.2019 № 2044-к, був надісланий позивачу для ознайомлення та повернення з підписом та датою ознайомлення відповідно до листа управління роботи з персоналом Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.12.2019. Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне. Відповідно до ч.1-8,11 ст.44 Закону України "Про державну службу" №889-VIII, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи. Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" №889-VIII (у редакції на час прийняття оскаржуваних рішень), підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640 (далі - Порядок). Згідно із пунктом 3 Порядку (в редакції на час затвердження завдань), оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Відповідно до п.8 Порядку оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Згідно з п.10 Порядку оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Відповідно до п.12 Порядку державному службовцю встановлюється від двох до п`яти завдань. Згідно п.30 Порядку завдання і ключові показники визначаються з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. Згідно з пунктів 37-39 Порядку (в редакції на час проведення оцінювання) для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше. Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником. Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Так, позивач стверджує, що оціночна співбесіда з ним проведена не була. Доказів проведення такої співбесіди відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що свідчить про порушенням етапів проведення процедури оцінювання. Згідно п.41 Порядку висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Згідно з п.49 Порядку висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. При цьому суд враховує, що додатком 4 до Типового порядку визначено критерії визначення балів, згідно яких: - не підлягає оцінюванню - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень); - "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції - "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; - "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо) - "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки - "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Так, судом першої інстанції в ході розгляду справи досліджено висновки проведеного оцінювання результатів службової діяльності позивача на відповідність виставлених оцінок критеріям визначення балів, визначених Порядком, в результаті чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що бали по завданнях є очевидно необґрунтованими та не можуть братися до уваги для формування негативного висновку. Крім того, відповідачем при визначенні негативних оцінок не враховано складність завдань, можливість їх виконання особисто позивачем чи відсутність такої можливості, що, в свою чергу, суттєво вплинуло на кінцевий результат оцінювання. Зазначені обставини жодним чином не спростовано відповідачем в доводах апеляційної скарги. Колегія суддів враховує, що оцінювання результатів службової діяльності є дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень. Водночас обсяг цієї дискреції не може бути необмеженим і повинен підлягати зовнішньому/публічному контролю, в тому числі судовому. Процес та результат оцінювання службової діяльності повинен бути зрозумілим як безпосереднім учасникам цих відносин, зокрема державному службовцю, так і суспільству загалом. Негативний висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби, тому таке рішення повинно відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття. При оцінці результатів виконання того чи іншого завдання мають враховуватися всі фактори, що впливали на хід його виконання державним службовцем, в тому числі і ті, які незалежно від зусиль та волі унеможливили досягти запланованого результату. Оцінювання повинно базуватись на ретельному аналізі конкретного завдання, поставленого державному службовцю для виконання, та практичних результатів його роботи. Як наслідок, бали по завданнях є очевидно необґрунтованими та не можуть братися до уваги для формування негативного висновку. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що процедура проведення щорічного оцінювання стосовно позивача була порушена, виставлений середній бал оцінювання результатів службової діяльності не узгоджується з реальними показниками роботи позивача, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Враховуючи, що в доводах апеляційної скарги відповідача відсутнє спростування та оскарження рішення суду першої інстанції в частині розрахунку суми стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів не здійснює перегляд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року в цій частині. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 24 листопада 2020 року. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.