Постанова 4855 № 320/5621/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5621/19 Головуючий у 1 інстанції - Леонтович А.М. Суддя-доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк, з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 ; - зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, прийняти заяву ОСОБА_1 на виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», а також порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ № 850 від 21.10.2015; - зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці прийняти та надіслати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», а також порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ № 850 від 21.10.2015. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням голова ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Київський РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області 06.04.1998 (а.с.37). Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 05.08.2015 (а.с. 34). 28.08.2015 наказом № 179 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 начальника сектору кримінальної міліції у справах дітей управління МВС України на Донецькій залізниці звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) (а.с. 23). Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії АВ №0198229 від 09.12.2015 ОСОБА_1 встановлено діагноз хронічне обструктивне захворювання легень 2 стадії, середньої важкості, ремісія. Застаріле ушкодження правого ахілового сухожилля отриманого у 2010 році (а.с. 44). Довідкою серії АГ № 0007332 від 09.12.2015 позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 50 %, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 45-46). Постановою № 18 ВЛК ГУ МВС України у Київській області відповідно до вимог наказу № 85 від 06.06.2001 МВС України постановила внести зміни в п.12. «Свідоцтва про хворобу» №785 від 17.08.2015 ДЗ: «…захворювання ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» (а.с. 49). 23.01.2019 позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії Управління МВС України на Донецькій залізниці із заявою (рапортом) щодо проведення одноразової грошової допомоги (а.с. 38). Листом № 35жд/лк від 12.02.2019 управління МВС України на Донецькій залізниці повідомлено позивача про повернення наданих документів на доопрацювання (а.с. 40). 08.05.2019 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії управління МВС України на Донецькій залізниці із заявою щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги за встановленою 3 групою інвалідності, захворювання пов`язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.47-48). Листом № 112жд/лк від 26.07.2019 управління МВС України на Донецькій залізниці повідомлено позивача про втрату чинності Закону України «Про міліцію» 07.11.2015, яким було передбачено виплату працівникам міліції одноразової грошової допомоги та відмовлено ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги (а.с. 35-36). Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці наділена лише формальною функцією направлення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги з відповідними документами та в її відсутні повноваження щодо прийняття будь-яких рішень за результатами розгляду документів позивача, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Зокрема, апелянт зазначає, що немає підстав для подання висновку за відсутністі актів розслідування нещасних випадків подій 2003 та 2010 років. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, врегульовані Законом України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565). При цьому, Закон № 565 втратив чинність у зв`язку із прийняттям Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580). Пунктом 15 розділу ХІ Закону № 580 передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону №

580. Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону № 565 у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі Порядок № 850). Відповідно до п. 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (сторінки паспорта громадянина України для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пп. 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції. Відповідно до п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до п. 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Пунктом 7 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (сторінки паспорта громадянина України для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пп. 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції. Отже, Порядком № 850 наділено уповноважені органи формальною функцією направлення до розпорядника бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги лише за однієї умови - з дня реєстрації всіх документів, які надаються заявником. Як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, до якої позивачем долучено документи, які передбачено пунктом 7 Порядку №

850. Водночас, ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці не направлено подану заяву та документи щодо призначення одноразової грошової допомоги до розпорядника бюджетних коштів з підстави відсутності актів розслідування нещасних випадків подій 2003 та 2010 років. З огляду на вищевикладене та на відсутність у ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці повноважень щодо прийняття будь-яких рішень за результатами розгляду документів позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-денний строк, з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 є протиправною, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. При цьому, посилання ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на неможливіть подання висновку за відсутності актів розслідування нещасних випадків подій 2003 та 2010 є безпідставними та не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вона наділена лише формальною функцією направлення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги з відповідними документами. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою повного захисту прав позивача необхідно зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, прийняти заяву ОСОБА_1 на виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМ України № 850 від 21.10.2015 та зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерству внутрішніх справ України на Донецькій залізниці прийняти та надіслати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМ України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню. При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Кузьменко В.В. Шурко О.І.