Постанова 4855 № 640/13353/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Кузьменко А.І. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2021 року Справа № 640/13353/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС в м. Києві та Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС в м. Києві (далі - Відповідач-1), Міністерства внутрішніх справ України (далі - Відповідач-2) про: - визнання неправомірними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 18 квітня 2019 року третьої, а з 02 грудня 2019 року другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби; - зобов`язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві в особі ліквідаційної комісії невідкладно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи, зазначені в пунктах 6 та 7 Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та відповідний висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ; - зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти у місячний строк рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та надіслати його разом із документами до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві в особі ліквідаційної комісії для виплати такої допомоги ОСОБА_1 не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення. Також Позивач просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві в особі ліквідаційної комісії подати в установлений судом строк звіт про виконання рішення суду, оскільки із їх відповідей від 27 січня 2020 року за вих. № С-13516/12 та від 03 березня 2020 року за вих. № 1/335-Пд вбачається, що останні в порушення Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року не мають наміру добровільно виплатити йому одноразову грошову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому медико-соціальною експертною комісією 18 квітня 2019 року було встановлено ІІІ групу інвалідності, а в подальшому, 11 листопада 2019 року - ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, отриманим в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Позивач зазначив, що у зв`язку з викладеним ним було подано документи для призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, за результатом розгляду яких Відповідачами протиправно та безпідставно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення Ліквідаційній комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві листом від 07 серпня 2019 року №15/2-3112 матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 18 квітня 2019 року третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби; - визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві щодо повернення ОСОБА_1 листом від 03 березня 2020 року матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 11 листопада 2019 року другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби; - зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що після надходження передбачених законодавством документів Позивача МВС України було зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги, але у межах спірних правовідносин жодного рішення Відповідачем прийнято не було. При цьому, суд зазначив, що спосіб, в який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги Порядком № 850 не передбачені. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати таке судове рішення та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, зазначаючи, що у 2005 році Позивачу було виплачено страхову суму в розмірі 1150,00 грн за 25% втрати працездатності, право на яку він набув у 2002 році. Водночас, Апелянти зазначають, що обов`язкове особисте державне страхування та одноразова грошова допомога мають однаковий законодавчий порядок виплати. Разом з тим, Апелянти стверджують, що на час виникнення спірних правовідносин строки, у межах яких Позивач мав би право на отримання спірної допомоги, сплили. З цих та інших підстав Апелянти вважають, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. У строк, установлений судом, відзиви на апеляційні скарги не надходили. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 витребувано додаткові докази у справі, установлено строк для їх подання та продовжено строк розгляду цієї справи на розумний термін. 13.10.2021 та 22.10.2021 від Відповідачів надійшли письмові пояснення та додаткові докази в цій справі. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 31 грудня 1999 року №478 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ згідно з підпунктом «а» пункту 64 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114. 30 вересня 2005 року Позивачу київською міською дирекцією НАСК «Оранта» здійснено виплату страхової суми у розмірі 1 150,0 грн у зв`язку із встановленням 25% втрати працездатності. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії АВ №0999110 позивачу 08 квітня 2019 року за результатом первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 24 квітня 2019 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності. Міністерство внутрішніх справ України листом від 07 серпня 2019 року №15/2-3112 повернуло матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 18 квітня 2019 року третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АБ №425446 позивачу з 11 листопада 2019 року встановлена ІІ група інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 13 лютого 2020 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності. 03 березня 2020 року листом №1/335-пд Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві повідомила позивача про відсутність правових підстав для нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності та повернула позивачу документи. Позивач, вважаючи порушеним своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ, який був чинним на час проходження позивачем служби (далі - Закон № 565-ХІІ), «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ), Порядком та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. До набрання чинності Законом № 580-VІІІ, тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-XII та Порядком №

850. Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Законом № 580-VІІІ, який прийнято 02 липня 2015 року, передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: - у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; - у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: - 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; - 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; - 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи. Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: - заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; - довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції. Згідно з пунктом 9 Правил №850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що право на отримання одноразової грошової допомоги та інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону № 580-VІІІ. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 464/5571/16-а, від 21.06.2018 у справі № 822/31/18 та від 28.08.2018 у справі № 804/6297/17. Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги згідно із Законом України «Про міліцію». Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 405/704/17. Разом з тим, законодавством чітко визначено алгоритм дій уповноважених суб`єктів влади щодо вирішення питання про призначення особі вищевказаної одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності, який передбачає прийняття Міністерством внутрішніх справ України в місячний строк після надходження документів рішення про призначення відповідної допомоги або про відмову в її призначенні з наведенням чітких мотивів такої відмови. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що МВС України не було прийнято будь-якого рішення, відповідно до вимог вищенаведених законодавчих актів, за результатами розгляду документів Позивача, а натомість повернуто такі документи до Ліквідаційної комісії ГУ МВС в м. Києві, яка у свою чергу повернула їх Позивачеві. Однак, вчинення таких дій не передбачено жодною правовою нормою і фактично виходить за межі правового поля. З огляду на це, апеляційний суд відхиляє як передчасні доводи Апелянтів щодо відсутності у Позивача права на отримання відповідної допомоги та зазначає, що таке питання потребує ретельного дослідження і вирішення у відповідності до означеного вище законодавчого алгоритму. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій Відповідачів щодо повернення документів Позивача та наявність достатніх правових підстав для зобов`язання щодо їх розгляду, згідно з вимогами чинного законодавства. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на це, апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС в м. Києві та Міністерства внутрішніх справ України підлягають залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року - без змін. Розподіл судових витрат. З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС в м. Києві та Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 05 листопада 2021 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: Л.В. Губська О.В. Карпушова