Постанова 4857 № 140/31/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/31/20 пров. № А/857/9026/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Онишкевича Т.В., Шевчук С.М., секретаря судового засідання Максим Х.Б., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Димарчук Т.М.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку о 15 год. 44 хв. 09 червня 2020 року, повне судове рішення складено 18 червня 2020 року, у справі №140/31/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, В С Т А Н О В И В: 03.01.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного територіального управління юстиції у Волинській області, просив визнати протиправним та скасувати наказ від 29.11.2019 №1403/3 «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення щодо ОСОБА_1 » з урахуванням змін, внесених до цього наказу; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області з 10.12.2019 та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що органи державної виконавчої служби неуповноважені знищувати речові докази у кримінальній справі. Суд першої інстанції вказав, що службове розслідування та дисциплінарне провадження здійснювалося у відповідності до редакції закону «Про державну службу», що діяла до внесення змін у закон, оскільки ГТУЮ у Волинській області здійснювало свої повноваження до 28.12.2019, то і дисциплінарна комісія, створена в ньому, мала повноваження здійснювати розгляд дисциплінарних справ, відкритих до 25.09.2019. Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем належними та допустимими доказами під час службового розслідування, дисциплінарного провадження та в судовому засіданні доведено факт перевищення службових повноважень позивачем. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ухвала про знищення речових доказів у кримінальній справі за своїм змістом не є виконавчим документом, що підлягає виконанню органом державної виконавчої служби, а органи державної виконавчої служби неуповноважені знищувати речові докази у кримінальній справі, а тому дії начальника Ковельського міськрайонного відділу ДВС ОСОБА_1 є такими, що вчинені ним з перевищенням його службових повноважень. Також суд першої інстанції вказав, що підставою звільнення позивача є наслідки щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, що спростовує посилання позивача на обов`язковість наявності подання про таке звільнення. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у позивача не було жодних обґрунтованих підстав для того, щоб повернути виконавчий документ стягувачу без виконання. Скаржник вказує, що резолютивна частина ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду містить заходи примусового виконання рішення. Скаржник вважає, що вказана ухвала набрала законної сили, оскарженню не підлягає, підлягає до негайного виконання. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не досліджувалось питання створення та діяльності дисциплінарної комісії. Вважає, що органи ДВС на час здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59466095 діяли у чіткій послідовності з вимогами закону. Вказує, що порушено порядок проведення службового розслідування та звільнення позивача, що не взято до уваги судом першої інстанції. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що знищення тютюнових виробів (речових доказів в кримінальному провадженні) здійснюється представниками територіальних органів ДФС, органів (суб`єктів господарювання), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (суб`єктів господарювання), які здійснюватимуть розпорядження майном, тоді як органи державної виконавчої служби не уповноваженні знищувати речові докази у кримінальній справі. В судому засіданні позивач та представник позивача апеляційну скаргу підтримали, представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справ судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 15.04.2004 працював в органах державної виконавчої служби України на різних посадах. З 05.04.2017 ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції у Волинській області. Наказом від 29.11.2019 №1403/3 «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення щодо ОСОБА_1 » позивача звільнено із займаної посади з 02 грудня 2019 року за перевищення службових повноважень, відповідно пункту 7 частини 2 статті 65, частини 5 статті 66, частини 1 статті 77, пункту 4 частини 1 статті 87 3акону України «Про державну службу». 03.12.2019 наказом начальника ГTУЮ №1418/3 внесено зміни до наказу про звільнення, відповідно до яких пункт 1 викладено в такій редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, за перевищення службових повноважень, відповідно пункту 7 частини 2 статті 65, частини 5 статті 66, частини 1 статті 77, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». Датою звільнення ОСОБА_1 є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеної у документі про тимчасову непрацездатність». Наказом в. о. начальника ГTУЮ від 10.12.2019 № 1441/3 внесено зміни до наказу про звільнення в частині компенсації 02 календарних днів основної щорічної відпустки за період роботи з 30.03.2019 по 10.12.2019. Вважаючи наказ про звільнення протиправним, таким, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (далі Закон № 1403-VIII) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Згідно з статтею 3 вказаного Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Відповідно до статті 7 Закону № 1403-VIII відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Статтею 8 Закону № 1403-VIII встановлено, що державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, в редакції чинній на час проведення службового розслідування, (далі Закон № 889-VIII), пунктом 7 частини 1 статті 8 якого встановлено, що державний службовець зобов`язаний сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Згідно з статтею 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки. Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини 1 та пункту 7 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є, зокрема, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення. Згідно з частиною 5 статті 66 Закону № 889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Відповідно до статті 68 Закону № 889-VIII дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії. Статтею 69 Закону № 889-VIII встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 28.08.2019 №1587/4 відносно ОСОБА_1 , заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, відповідно до частини 1 статті 68, статті 69 Закону України «Про державну службу», відкрито дисциплінарне провадження. Підставою для відкриття дисциплінарного провадження стало подання про відкриття дисциплінарного провадження в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Гураля С.Г. від 27.08.2019, згідно з яким за результатами проведення Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області перевірки виконавчого провадження №59466095 з примусового виконання ухвали пo справі №159/736/18, виданої Ковельським міськрайонним судом Волинської області, встановлені порушення збоку заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 вимoг пунктів 3, 5, 6, 7 частини першої статті 4, частини першої статті 3, частини четвертої статті 4, пункту 1 частини другої статті 18 3акону України «Про виконавче провадження» щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та недотримання засад виконавчого провадження. Висловлено прохання внести на розгляд дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ у Волинській області питання притягнення заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 за виявлені порушення до дисциплінарної відповідальності. 23.09.2019 головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ у Волинській області скеровано лист Начальнику ГТУЮ у Волинській області з проханням розглянути питання щодо проведення службового розслідування стосовно, зокрема, ОСОБА_1 заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, в рамках здійснення дисциплінарного провадження, відкритого наказом начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 28.08.2019 №1587/4. Відповідно до наказу начальника ГТУЮ у Волинській області від 24.09.2019 №1733/4 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 », з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, наказано дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ГТУЮ у Волинській області провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 - заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, у період з 25.09.2019 по 31.10.2019 року та скласти висновок за результатами службового розслідування. З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 25.09.2019. Наказом начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 25.09.2019 №1755/4 термін здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 продовжено до 15.11.2019. На час винесення вказаного наказу статтею 71 Закону № 889-VIII встановлювалось, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», проводиться дисциплінарною комісією у державному органі. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ`єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Згідно з висновком службового розслідування відносно заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 від 31.10.2019 у діях державного службовця, заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_1 , наявний дисциплінарний проступок та підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог законодавства, a caмe: y виконавчому провадженні №59466094 Комісією з розпорядження конфіскованим майном за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, до складу якої входив ОСОБА_1 , допущено знищення речових доказів, які відносяться до вилучених з обігу товарів, a саме тютюнових виробів «Marvel Red» - у кількості 3220 пачок, «Marvel blue» - у кількості 4830 пачок, «Marvel mentol» - у кількості 2430 пачок, «Marvel original» - у кількості 730 пачок, без наявності будь-яких правових підстав, що свідчить про перевищення державним службовцем його службових повноважень. Комісією під час службового розслідування встановлено наступне: 04.07.2019 за вх №10674 в Ковельському BДBC зареєстрована заява Ковельської місцевої прокуратури Волинської області від 02.07.2019 №35-1880 вих19, адресована начальнику Ковельського MPB ДBC ГTУЮ у Волинській області за підписом прокурора Романюк H. У вищевказаній заяві прокурор, керуючись ст. 36 KПK України просить ОСОБА_2 організувати знищення речових доказів, які відносяться до вилучених з обігу товарів, a саме тютюнових виробів «Marvel red» - у кількості 3220 пачок, «Marvel blue» - у кількості 4830 пачок, «Marvel mentol» - у кількості 2430 пачок, «Marvel original» - у кількості 730 пачок. До заяви Ковельської місцевої прокуратури від 02.07.20 19 №35-1880 вих19 долучена копія ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2019. 04.07.2019 на підставі заяви Ковельської місцевої прокуратури від 02.07.2019, керуючись статтями 3, 4, 24-27 Закону України «Про виконавче провадження», заступником начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області Мацюхом Дмитром Юрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В матеріалах виконавчого провадження знаходиться супровідний лист від 04.07.2019 №38105/9 про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження Ковельському BП ГУHП у Волинській області та Ковельській місцевій прокуратурі. 04.07.2019 на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», заступником начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Волинській області Мацюхом Дмитром Юрійовичем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. B мaтepiaлax виконавчого провадження знаходиться супровідний лист від 04.07.2019 №38123/9 про направлення постанови від 04.07.2019 Ковельському BП ГУНП у Волинській області та Ковельській місцевій прокуратурі. Одночасно, начальник відділу Сарапін В.І. листом від 04.07.2019 №38136/9 на викoнaння cтатті 62 3aкoнy Укpaїни «Пpo викoнaвчe пpoвaджeння», постанови KMУ від 11.07.2002 №985 «Пpo зaтвepджeння Пopядкy розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби», постанови KMУ від 25.08.1998 №1340 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» повідомив Ковельське Управління ГУ ДФC у Волинській області про те, що 05.07.2019 0 10 год. відбудеться засідання комісії по розпорядженню майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам ДВС. B матеріалах виконавчого провадження міститься рішення засідання комісії по розпорядженню майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам ДBC від 05.07.2019, підписане членами комісії та затверджене 05.07.2019 начальником Ковельського міськрайонного відділу ДBC ГTУЮ у Волинській області Сарапіним В.І. Крім того, згідно з Актом про знищення (утилізацію) неякісної або небезпечної продукції від 05.07.2019, затвердженим начальником Ковельського міськрайонного відділу ДBC ГTУЮ у Волинській області Сарапіним В.І., Комісією встановлено, щo на полігоні твердих побутових відходів, що розташоване в урочищі «Люблинець» в межах Зеленської сільської ради Ковельського району на підставі постанови KMУ від 11.07.2002 № 985 «Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби», протоколу та рішення засідання комісії по розпорядженню майном, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам ДBC від 29.12.2018 головою комісії ОСОБА_2 та її членами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 речові докази в справі №159/736/18, a сaмe тютюнoвi виpoби «Marvel red» - y кількості 3220 пачок, «Marvel blue» - у кількості 4830 пачок, «Marvel mentol» - у кількості 2430 пачок, «Marvel original» - у кількості 730 пачок, - знищили шляхом спалювання, руйнування, виливання відповідно до вимог законодавства. Листом від 08.07.2019 №38346/9 ОСОБА_4 пpoзвiтyвaв Упpaвлiнню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області. 08.07.2019 заступником начальника Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мацюхом Дмитром Юрійовичем, на підставі п. 9 частини першої статті 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Супровідним листом від 08.07.2019 №38360/9 пocтaнoвy пpo зaкiнчeння виконавчого провадження направлено до Ковельського BП ГУНП у Волинській області, Ковельському міськрайонному суду та Ковельській місцевій прокуратурі. B поясненнях безпосереднього керівника від 01.10.2019 №60644/9 зазначено, що при проведені виконавчих дій ОСОБА_1 використовувався службовий транспортний засіб; оригінал подорожніх листів за 04.07.20 19 та 05.07.2019 знаходяться в Головному територіальному управлінні юстиції у Волинській області; надав Комісії скаргу в порядку ст. 74 3акону України «Про виконавче провадження» від 15.07.2019, підписану ОСОБА_2 та журнали реєстрації загальної вхідної кореспонденції за період з 04.07.2019 по 04.07.2019 від 01.10.2019. 18.10.2019 отримано пояснення від ОСОБА_1 , в яких зазначено, що дії у виконавчому провадженні за АСВП 59466095 відповідають вимогам чинного законодавства Комісія дійшла висновку, що оскільки органи державної виконавчої служби не мають правових підстав для проведення знищення речових доказів у кримінальній справі, відтак дії заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу ДBC ОСОБА_1 є такими, що вчинені ним з перевищенням його службових повноважень. В подальшому, дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних срав ГТУЮ у Волинській області 20.11.2019 склала висновок щодо наявності у діях заступника начальника Ковельського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності (а.с.158-165) . У поданні про застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 адресованого голові ліквідаційної комісії ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_5 голова дисциплінарної комісії просила вирішити питання щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби відповідно пункту 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (а.с.166 - 173). Саме викладені у висновку службового розслідування від 31.10.2019 обставини стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно з пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу». Так, статтею 74 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. Таким чином, підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередня поведінка державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що мають бути належним чином обґрунтованим. Об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства і свідчать про невиконання або неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків. Перевищення службових повноважень - це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих. Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, в редакції чинній на час проведення службового розслідування (далі Закон № 1404-VIII) на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) покладається примусове виконання рішень. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частини 5 статті 26 Закону № 1404-VIII). Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, підставою для відкриття позивачем виконавчого провадження стала заява Ковельської місцевої прокуратури від 02.07.2019 із долученою ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2019, у якій суд ухвалив надати дозвіл на знищення речових доказів, які відносяться до вилучених з обігу товарів, а саме тютюнових виробів «Marvel red» - у кількості 3220 пачок, «Marvel blue» - у кількості 4830 пачок, «Marvel mentol» - у кількості 2430 пачок, «Marvel original» - у кількості 730 пачок, а організацію проведення знищення речових доказів - тютюнових виробів доручити співробітникам Ковельського МРВ ДВС ГТУЮ у Волинській області. Вважаючи вищевказану ухвалу суду виконавчим документом, позивач відкрив виконавче провадження ВП № 59466095 та у складі комісії провів знищення (утилізацію) речових доказів (тютюнових виробів), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985 «Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби». Водночас, Ковельський міськрайонний суд у своїй ухвалі від 02.07.2019, обґрунтовуючи необхідність дачі дозволу на знищення речових доказів покликався на два нормативних документи: Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, та на Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340. Так, Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження. Згідно з пунктом 29 вказаного Порядку речові докази у вигляді предметів чи товарів, що належать до вилучених з обігу, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля, на підставі відповідного рішення слідчого судді, суду передаються для їх технологічної переробки або знищуються. Технологічна переробка або знищення таких предметів і товарів здійснюється з дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. №1340, Загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2001 р. №

50. Відповідно до підпунктів 1 та 4 пункту 1 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. № 1340, в редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження, (далі Порядок №1340), дія цього Порядку поширюється на: майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, крім вилученого митницями ДФС майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію; товари з обмеженим терміном зберігання, вилучені правоохоронними органами або затримані митницями ДФС як предмети порушення митних правил, у тому числі товари, затримані у справах про контрабанду. Пунктом 7 Порядку №1340 встановлено, що оцінка майна, зазначеного в пункті 1 цього Порядку, провадиться комісією, яка утворюється органом, що здійснив його вилучення, у складі представників територіальних органів ДФС, органів (суб`єктів господарювання), що здійснили вилучення майна або зберігають його, фінансових органів та органів (суб`єктів господарювання), які здійснюватимуть розпорядження цим майном. За результатами роботи комісії складається акт опису, оцінки та передачі майна. Усі примірники акта підписуються членами комісії та затверджуються у термін не пізніше трьох днів після його складення керівником чи заступником керівника органу (суб`єкта господарювання), що здійснив вилучення або забезпечував зберігання зазначеного в пункті 1 цього Порядку майна. Згідно з підпунктом 13 пункту 9 Порядку №1340 майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог: тютюнові вироби, обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, папір цигарковий (товарна позиція 4813 згідно з УКТЗЕД, крім товарної підкатегорії 4813 10 00 00), фільтри для промислового виробництва сигарет: фільтропалочки ацетатні (товарна підкатегорія 5601 22 90 00 згідно з УКТЗЕД) (далі - папір цигарковий і фільтри) підлягають знищенню. Пунктом 16 Порядку №1340 знищення тютюнових виробів, обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, паперу цигаркового і фільтрів здійснюється за рішенням комісії, утвореної відповідно до пункту 7 цього Порядку, з дотриманням таких вимог: знищення тютюнових виробів здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою шляхом спалювання, руйнування, фізико-хімічної, біологічної або іншої обробки відповідно до вимог законодавства. Знищення за рішенням комісії може проводитися на підприємствах, виробництво яких пройшло атестацію на виконання відповідних робіт згідно із Законом України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції». Тютюнові вироби, вміщені в упаковку (тару), знищуються в такій упаковці (тарі). Методи знищення продукції, обладнання, паперу цигаркового і фільтрів повинні відповідати таким вимогам: виключати можливість подальшого відновлення первинних споживчих властивостей продукції, обладнання, паперу цигаркового і фільтрів або використання їх за призначенням; забезпечувати дотримання законодавства про захист санітарного та епідемічного благополуччя населення та охорону навколишнього природного середовища, зокрема виключати можливість утворення отруйних, токсичних, шкідливих і потенційно небезпечних речовин та відходів; виключати можливість підміни продукції, обладнання, паперу цигаркового і фільтрів, які підлягають знищенню. Знищення (утилізація) проводиться під контролем членів комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку. Знищення тютюнових виробів здійснюється у присутності представника суб`єкта господарювання, який має ліцензію на виробництво тютюнових виробів (за згодою), та представника асоціації виробників та/або імпортерів тютюнових виробів (за згодою). У разі знищення тютюнових виробів, позначених знаками для товарів і послуг суб`єкта господарювання, таке знищення здійснюється у присутності представника відповідного суб`єкта господарювання (за згодою суб`єкта господарювання). Як зазначено позивачем комісія (до складу якої позивач входив) під час знищення тютюнових виробів керувалась Порядком №985, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 11.07.2002, однак такий Порядок стосується розпорядження майном конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, тоді як в даному випадку тютюнові вироби не були «майном конфіскованим за рішенням суду», а йшлося саме про знищення речових доказів у кримінальному провадженні №42018031110000010. При цьому, Ковельський міськрайонний суд Волинської області в ухвалі від 02.07.2019 ухвалив - організацію проведення знищення речових доказів - тютюнових виробів доручити співробітникам Ковельського МРВ ДВС ГТУЮ у Волинській області. Суд апеляційної інстанції зауважує, що ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення, які є виконавчими документами, стосуються, зокрема, застосування заходів забезпечення позову чи запобіжних заходів (накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб тощо). Водночас, відповідно до частини 3 статті 535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. Відповідно до підпункту 6 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону За встановлених обставин, враховуючи, що Ковельський міськрайонний суд Волинської області не видавав виконавчий лист на ухвалу від 02.07.2019, а сама ухвала не спрямована на примусове виконання такої органами виконавчої служби та не відповідає вимогам, які пред`являються до виконавчого документа, а знищення тютюнових виробів як речових доказів в кримінальному провадженні повинно здійснюватися відповідно до пунктів 7 та 16 Порядку № 1340, тоді як комісією по розпорядженню майном, до складу якої входив і позивач, при знищенні речових доказів - тютюнових виробів застосовано Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затверджений Постановою КМУ від 11.07.2002 № 985, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що дії начальника Ковельського міськрайонного відділу ДВС Мацюха Д.Ю. є такими, що вчинені ним з перевищенням його службових повноважень. Щодо аргументів скаржника про порушення порядку проведення службового розслідування та повноваження дисциплінарної комісії, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовано за результатами розгляду керівником державної служби матеріалів дисциплінарного провадження, розпочатого за наказом №1587/4 від 28.08.2019 «Пpо диcциплiнapнe провадження cтocoвнo ОСОБА_1 ». Відносно ОСОБА_1 після відкриття дисциплінарного провадження 28.08.2019 відкрито ще два дисциплінарні провадження 27.09.2019 (наказ №1770/4) та 16.10.2019 (наказ № 1871/4), які відповідно закриті керівником державної служби у зв`язку зі звільненням позивача та не стосуються дисциплінарної справи №37/2019, тому не мають відношення до предмета позову. Дисциплінарна комісія діяла відповідно до статті 71 Закону № 1404-VIII, в редакції чинній на час винесення наказу №1587/4. З урахуванням роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 26.09.2019 №74 p/з, процедура щодо проходження державної служби, що розпочалася до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 № 117-IX, яким внесені зміни, зокрема, у статтю 71 та встановлено, що порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України, має бути завершена згідно норм, що діяли на той час. Отже, службове розслідування здійснювалося у відповідності до редакції закону від 28.11.2019 «Про державну службу», що діяла до внесення змін згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади». Щодо аргументів скаржника про порушення процедури звільнення, то суд апеляційної інстанції вважає такі необґрунтованими, оскільки підставою звільнення позивача є наслідки щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Відповідно до частин 10, 11 статті 69 Закону № 1404-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Наказ від 29.11.2019 № 1403/3 «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення щодо ОСОБА_1 » винесено на підставі подання голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мельник О.М. від 20.11.2019, що відповідає вказаним вище положенням Закону № 1404-VIII. Також, суд апеляційної інстанції вважає вірними твердження суду першої інстанції, що оскільки начальник відділу Сарапін В.І. на дату винесення подання про відкриття дисциплінарного провадження та видачі службової характеристики перебував у відпустці, відповідно до наказу від 15.07.2020 № 1282/4 «Про надання відпустки ОСОБА_2 », а його обов`язки виконував позивач як заступник начальника відділу, згідно з посадовою інструкцією начальника Ковельсьського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області, затвердженою 18.07.2017, безпосереднім керівником начальника відділу (безпосереднього керівника позивача) є начальник Управління ДВС ГТУЮ у Волинській області (п.1.2 Посадової інструкції), обов`язки якого виконував ОСОБА_6 , а тому станом на 27.08.2020 (дата складення характеристики), безпосереднім керівником позивача був саме в.о. начальника Управління ДВС Гураль С. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з огляду на встановлення Дисциплінарною комісією вчинення ОСОБА_1 передбаченого пункту 7 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарного проступку (перевищення службових повноважень), суб`єктом призначення правомірно застосовано встановлене за такий дисциплінарний проступок стягнення - звільнення з посади державної служби. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви правомірності винесення оскаржуваного наказу від 29.11.2019 №1403/3 «Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення щодо ОСОБА_1 », на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, то враховуючи положення статті 139 КАС України та відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №140/31/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Т. В. Онишкевич С. М. Шевчук Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 12.10.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України