Постанова 4824 № 753/10246/19

справа № 753/10246/19 головуючий у суді І інстанції Сирбул О.Ф. провадження № 22-ц/824/11150/2020 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 жовтня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину, яка продовжує навчання, - В С Т А Н О В И В: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів, в якій просила суд збільшити розмір аліментів та щомісячно стягувати із ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання, у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку на період навчання ОСОБА_1 , починаючи з дати подачі цього позову й до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача, шлюб між батьками позивача було розірвано і позивач залишилась на утриманні матері та проживає разом з нею. З 01 вересня 2018 року позивач навчається в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, на факультеті "Психологія", на договірній основі. Орієнтовний строк закінчення рівня "Бакалавр" - 30 червня 2022 року. Доходи матері позивача не можуть забезпечити повноцінне її навчання та утримання. Добровільної згоди з приводу матеріального утримання позивача, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, з відповідачем не досягнуто, в зв`язку з чим позивач звернулась до суду з вказаним позовом. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із указаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь доньки ОСОБА_1 на час її навчання, в розмірі ј частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 21 травня 2019 року до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, а тому рішення підлягає скасуванню. Указує, що відповідно до ст. 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Крім того, з січня 2019 року значно змінилася економічна ситуація в країні, зросли ціни на харчі, одяг, комунальні послуги, у зв`язку з чим аліменти присуджені раніше та станом на 21 липня 2020 року не відповідають передбаченому законодавством розміру аліментів прожиткового мінімуму для особи, дорослої дитини відповідного віку. Також, за період із 2019 року по липень 2020 року відбулися інфляційні процеси, які вплинули на купівельну спроможність та девальвацію гривні як національної валюти. Зазначає, що суд першої інстанції розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 не розглянув її по суті та не прийняв відповідного рішення, а безпідставно виніс рішення про відмову в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до частини 3 статті 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 274 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про зміну розміру присуджених до стягнення з відповідача - її батька аліментів на утримання повнолітньої дочки на період навчання суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачкою підстав для такої зміни, оскільки не встановлено зміни матеріального стану у відповідача щодо покращення, а у позивача щодо погіршення. Колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Положеннями ст. 199 указаного Кодексу передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Так, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно із ст. 200 указаного Кодексу суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний актовий запис №494, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції у м. Києві 10 серпня 2001 року. Батьками позивача є: батько - ОСОБА_2 (відповідач у справі), мати - ОСОБА_3 . Як вбачається з даних свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, 22 лютого 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №135. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 12 лютого 2014 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів та, оскільки ОСОБА_2 свідомо продовжував порушувати свої обов`язки щодо утримання та виховання доньки, в подальшому, рішенням цього ж суду від 26 березня 2014 року відповідача було позбавлено батьківських прав, відносно його дитини ОСОБА_1 . ОСОБА_1 з 01 вересня 2018 року є студенткою 1 курсу освітнього рівня «бакалавр», денної форми навчання факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з терміном навчання до 30 червня 2022 року. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 червня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та стягнення аліментів на повнолітню дочку відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 16 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та стягнення аліментів на повнолітню дочку задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, щомісячно у розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 16 квітня 2019 року та до закінчення донькою навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років. Позивач зазначає, що визначений постановою Київського апеляційного суду розмір аліментів є недостатнім для забезпечення її нормального життя та у позові просила змінити розмір частки аліментів, які були присуджені судом, з 1/8 до 1/3 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача. У апеляційній скарзі позивач просить змінити розмір частки до 1/4. Частиною першої статті 192 СК Українивстановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зміну (збільшення) розміру аліментів, позивач посилається на те, що визначений судовим рішенням розмір аліментів є недостатнім для забезпечення її нормального життя. Разом з тим не зазначає обставини щодо зміни матеріального чи сімейного стану сторін, що відбулися за період з червня місяця 2019 року, коли її мати звернулась із позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, по час звернення із цим позовом. Оскільки саме наявність змін у матеріальному та/або сімейному стані платника чи отримувача аліментів є підставою для зміни розміру аліментів. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доводи апеляційної скарги щодо зміни економічної ситуації в країні не є тими обставинами, з якими закон пов`язує наявність підстав для зміни розміру аліментів. Інші доводи, на які посилається позивач як на підставу для зміни розміру аліментів, а саме: витрати на навчання на факультеті психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, харчування, лікування, профілактичного оздоровлення, медичного страхування, придбання одягу, взуття, книг, канцелярського приладдя, тощо, були враховані апеляційним судом у постанові від 16 вересня 2019 року у справі №753/3518/19, яким було стягнуто на користь матері позивача додаткові витрати за навчання та стягнуто з батька аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання аліментів у розмірі 1/8 частки від усіх доходів. Судом першої інстанції вірно було встановлено, що позивачем не доведено підстав для зміни розміру аліментів, який було визначено указаним судовим рішенням. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги колегія апеляційного суду дійшла висновку, що вони не спростовують викладених у рішенні місцевого суду висновків. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 червня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків зазначених в статті 389 ЦПК України. Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба