Постанова 4855 № 826/5478/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5478/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Кузьмишиної О.М., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, ВСТАНОВИВ : Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" звернулось до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 11.11.2016 №000058/10-08-21-00/32104254, винесене Вишгородською ОДПІ у Київській області, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 51000,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якої зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що 28.10.2016 ГУ ДФС у Київській області видано Наказ №609 Про проведення фактичних перевірок, яким визначено перелік суб`єктів господарювання, серед яких, ТОВ "ЕКО". 01.11.2016 в магазині, розташованому за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 2Б, в якому провадиться господарська діяльність Позивача, працівниками Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Київській області - ГДРІ Іванов Д.О. та ГДРІ Атабєгов І.М. , проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції. За результатом проведення перевірки складений Акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 02.11.2016 р. №1145/10-36-40/32104254 (бланк 001359). Згідно змісту вказаного Акту контролюючим органом зафіксовано, що в магазині позивача за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 2Б, встановлено факт зберігання пачки сигар з фільтром зі смаком рому "Cafе Crеmе Filter & flavor espresso rum twist" виробництва "Скандінавіан Табакко", Нідерланди по ціні 115,00 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка. Також відповідачем згідно акту (довідки) встановлено факт реалізації пляшки лікеру "Sheridan's", 0,7 л., 15,5 % об., виробництва Бейліс Дублін, Ірландія по ціні 659,85 грн., згідно фіскального чеку від 01.11.2016 з маркою акцизного збору попереднього зразка, терміном придатності 2 роки, дата виготовлення 11.10.2014. Також, згідно акту перевірки встановлено факт зберігання віскі "Johnnie Walker Red Lable",4,5 л., 40% об., яка маркована маркою акцизного податку попереднього зразка з порушенням терміну придатності до споживання. Вказаним, позивачем порушено ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". 11.11.2016 Вишгородською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000058/10-08-21-00/32104254. Вважаючи таке рішення протиправним та прийнятим в супереч законодавству, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Згідно з пунктом 226.9 вказаної статті вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Статтею 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень Таким чином, склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність, створює факт продажу/реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. Випадки, коли алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, перелічені у пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251. Суд звертає увагу, що факт дійсності акцизної марки наклеєної на продукції виявленої в магазині позивача, а саме на спірних пляшках, відповідачем не заперечується. Водночас, податковий орган застосував до позивача фінансові санкції на підставі абзацу п`ятого частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій. Суд зазначає, що таке тлумачення є невірним і викривляє зміст абзацу п`ятого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР. Марка акцизного податку, за відсутності ознак її підробки, є дійсною, адже підтверджує факт сплати акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України алкогольного напою. Зразок (форма) такої марки завжди офіційно встановлюється уповноваженим органом державної влади. Наявність на алкогольному напої марки акцизного податку попереднього зразку за жодних обставин, в тому числі прострочення товару, на який така акцизна марка наклеєна, не може дорівнювати твердженню про те, що такий алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, наведеним пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь - які належні та допустимі докази, що підтверджують факт реалізації позивачем пляшки лікеру "Sheridan's", 0,7 л., 15,5 % об., виробництва Бейліс Дублін, Ірландія. Суд не приймає в якості належного доказу копію фіскального чеку від 01.11.2016, оскільки з його тексту не можливо встановити прямого зв`язку саме з спірною пляшкою (т.1 а.с. 49). Більше того, вказаний чек ніяким чином не засвідчений. Суд критично ставиться до твердження відповідача на прострочення строку придатності пляшки лікеру "Sheridan's", 0,7 л., 15,5 % об., виробництва Бейліс Дублін, Ірландія, оскільки з матеріалів фотофіксації не можливо встановити дату виготовлення такого товару, лише строк придатності 2 роки (т.1 а.с. 53, 54). Контролюючим органом не відображено в акті перевірки яким чином ним було встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без акцизних марок (наприклад, через проведення заходу контрольної закупки спірної пляшки спиртного). Щодо порушення встановленого контролюючим органом по факту зберігання спірної пачки сигар з фільтром зі смаком рому "Cafe Creme Filter & flavor espresso rum twist" виробництва "Скандінавіан Табакко" без акцизної марки встановленого зразка, суд зазначає, що позивачем, згідно змісту позовної заяви, не заперечується вказаний факт. Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що контролюючим органом не було надано розрахунку фінансових санкцій по оскаржуваному рішенню щодо застосування санкцій по кожному порушенню, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 11.11.2016 №000058/10-08-21-00/32104254. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя О.М.Кузьмишина