Постанова 4850 № 200/13207/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2023 року справа №200/13207/19-а м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., за участю секретаря судового засідання Усенко Т.І., представника відповідача Дорош А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року по справі №200/13207/19-а (суддя І інстанції Кравченко Т.О., повний текст рішення складено 30 січня 2020р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0005901405 про застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000,00 грн за результатами перевірки, про яку посадовцями фіскальної служби 03 липня 2019 року складено акт (довідку) фактичної перевірки. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області форми «С» від 24 липня 2019 року № 0005901405. Стягнуто на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору в сумі 787 (сімсот вісімдесят сім) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 711 (дві тисячі сімсот одинадцять) грн 00 коп.. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірне рішення, оскільки під час проведення фактичної перевірки було встановлено порушення позивачкою вимог п. 226.9, п. 226.1 ст. 226 ПК України, ст. 11 Закону № 481/95-ВР в частині зберігання в реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач до апеляційного суду не прибув. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 17 серпня 2016 року проведена державна реєстрація позивачки у якості фізичної особи-підприємця, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений запис за номером 2 277 000 0000 029220. Позивачка здійснювала господарську діяльність за кодами КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний). 01 листопада 2019 року проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за її власним рішенням, про що до ЄДР внесений запис за номером 2 277 006 0003 029220. Позивачка використовувала у своїй економічній діяльності нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 28,00 кв. м. на підставі договору оренди нежилого приміщення від 01 січня 2019 року (а.с. 52-55). Як свідчить довідка Управління Держпродспоживслужби в Слов`янському районі Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області від 08 лютого 2017 року № 01-17/45, потужність, яка знаходиться за адресою: 84130, Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, буд. 7, отримала державну реєстрацію за номером r-UA-05-05-177 заклад громадського харчування (а.с. 51). Позивачка мала ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у місці торгівлі, що знаходилось за адресою: 84130, Донецька обл., м. Слов`янськ, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, буд. 7 (закусочна, 28,00 кв. м) з терміном дії з 11 жовтня 2018 року до 11 жовтня 2019 року. На підставі наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 25.06.2019р. № 1210 та направлень на перевірку від 25 червня 2019 року №№ 1574, 1575 посадовими особами відповідача було здійснено фактичну перевірку закусочної з літним майданчиком, що розташована за адресою: м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, буд. 7, з питань дотримання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за наслідками якої складено акт про результати фактичної перевірки від 03 липня 2019 року, зареєстрований в ГУ ДФС у Донецькій області 03 липня 2019 року за № 178/05/99/14/05/ НОМЕР_1 (а.с. 33-34, 90-98) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року № 0005901405 (Форма «С») , яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і згідно із абз. 19 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР застосовано суму штрафних санкцій 17 000,00 грн. Зі змісту розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року № 00059001405 слідує, що за виявлене податковим органом порушення вимог п. п. 226.1, 226.9 ст. 226 ПК України, ст. 11 Закону № 481/95-ВР до позивачки на підставі абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 грн, у сумі 17 000 грн (а.с. 118). Підставою для прийняття спірного рішення послужив встановлений актом перевірки факт порушення позивачкою вимог п. 226.9, п. 226.1 ст. 226 ПК України, ст. 11 Закону № 481/95-ВР в частині зберігання в реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Зі змісту пп. 2.2.12 п. 2.2. описової частини акта слідує, що перевіркою встановлений факт зберігання на полицях закусочної для реалізації однієї пляшки віскі «Джек Деніелс», 1 л, 40% об`ємних одиниць вмісту спирту за ціною 1 600,00 грн та однієї пляшки горілки «Finlandia», 1 л, 40% об`ємних одиниць вмісту спирту за ціною 850,00 грн без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме в порушення п. п. 226.1, 226.9 ст. 226 ПК України унеможливлено розрив марки встановленого зразка під час відкупорювання (розкриття) товару (фотокопії, які, за висновком посадових осіб контролюючого органу, підтверджують порушення додані до акта) (а.с. 97-98). В реалізації знаходилась одна пляшка віскі «Джек Деніелс», 1 л, 40% об`ємних одиниць вмісту спирту за ціною 1 600,00 грн та одна пляшка горілки «Finlandia», 1 л, 40% об`ємних одиниць вмісту спирту за ціною 850,00 грн.. На цій підставі посадові особи контролюючого органу дійшли висновку, що позивачкою порушені вимоги Положення № 1251 (а.с. 92). Одним із додатків до акта є пояснення позивачки від 03 липня 2019 року, сутність яких полягає у тому, що «в процесі відкривання пляшки акцизна марка не зберігає свою цілісність і відривається від пляшки, оскільки виробник неякісно приклеїв акцизну марку» (а.с. 96). 05 серпня 2019 року позивачка звернулася до ГУ ДФС у Донецькій області зі скаргою, в якій просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року № 0005901405 (Форма «С») (а.с. 37-39). 19 серпня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області прийняло рішення №67498/10/05-99-10-01-09, яким скарга залишена без розгляду у зв`язку з тим, що скарга на таке рішення має подаватися до Державної фіскальної служби України (а.с. 40-41, 138-139). Щодо придбання позивачкою алкогольних напоїв судом встановлено, що згідно видаткової накладної № Ф1-4040 від 05 серпня 2017 року та товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв № Ф1-4040 від 05 серпня 2017 року, позивачка придбала у постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСЛЕНД» такі товари: текіла «Olmeca Голд», 1л*12 38% у кількості 1 шт вартістю 602,55 грн з ПДВ; текіла «Sauza Сільвер» 1л*6 у кількості 1 шт вартістю 640,32 грн; горілка «Фінляндія Біла» 1л*12 40% у кількості 1 шт вартістю 289,91 грн.. Місце доставки: Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи (Островського), буд. 7, кафе «Белая лошадь» (а.с. 45-46). Як свідчать видаткова накладна № ЛЦ00-001417 від 15 січня 2019 року, товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв від 15 січня 2019 року серії Л00 ААА № 001205 та фіскальний чек від 29 квітня 2019 року, позивачка придбала у постачальника приватного малого підприємства «ЛОЦМЕН» такі товари: Арагвелі Коньяк 0,5 3 роки у кількості 2 пляшки, вартістю 145,00 грн з ПДВ; віскі Джек Дениелс 1 л у кількості 1 пляшка вартістю 651,14 грн з ПДВ, горілка Фінляндія 1 л у кількості 1 пляшка вартістю 323,42 грн з ПДВ. Місце доставки: Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи (Островського), буд. 7, кафе «Белая лошадь» (а.с. 47-50). Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , яка працювала в закладі громадського харчування, що належить позивачу, пояснила, що виявлені посадовими особами податкового органу під час фактичної перевірки пляшки з-під алкогольних напоїв є муляжем, що використовувався в оздобленні вітрини. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95р. N 481/95-ВР (далі - Закон N 481/95-ВР). Відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: -виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і регламентує ст. 226 Податкового Кодексу України. Згідно з п. 226.1 ст. 226 Податкового Кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечувати їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Відповідно до п. 226.5 ст. 226 Податкового Кодексу України маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного податку, зразки яких встановлюються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць (п. 226.6 ст. 226 ПК України). Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового Кодексу України вважаються такими, що не марковані: алкогольні напої вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. При цьому зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій плішці або іншій тарі. Отже, законодавством не покладено на платника податку обов`язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже очевидно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі. Саме таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 821/1144/16. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, основним видом господарської діяльності позивачки був код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); позивачка мала ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 11 жовтня 2018 року до 11 жовтня 2019 року, яка надавала право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у місці торгівлі, що знаходилось за адресою: 84130, Донецька обл., м. Слов`янськ, м. Святогірськ, вул. Івана Мазепи, буд. 7 (закусочна, 28,00 кв. м). Реалізація позивачкою алкогольних напоїв на розлив виключає можливість збереження цілісності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі. Відповідачем не надано жодних доказів, які спростовують вищевикладене та підтверджують встановлене відповідачем порушення, яке покладено в основу складення акта перевірки. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявність в діях позивачки складу правопорушення, визначеного абз.16 ч. 2 ст. 17 Закону№481/95-ВР, а тому відсутні правові підстави для застосування до неї фінансової санкції. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року по справі №200/13207/19-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року по справі №200/13207/19-а - залишити без змін. Постанова у повному обсязі складена 13 квітня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 13 квітня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко