Постанова 4855 № 640/6409/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6409/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Беспалова О.О., Лічевецького І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2020 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.12.2018 №0008734001 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 17000,00 грн. за зберіганні алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.12.2018 №0008744001 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за ціною, нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2020 року позов задоволено. В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 04.10.2018 № 14850 "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )" та направлень від 29.10.2018 № 6887/26-15-40-01 та № 6888/26-15-40-01 працівниками ГУ ДФС було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено акт від 08.11.2018 року, відповідно до якого перевіркою встановлено: - факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою Лікеру "Самбука М" міцністю 40% об., місткістю 0,50 л. (виробник: ЛГЗ "КАРАТ", м. Дніпро) без наявності марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.95.; - факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою Віскі "VAT 69" 40,0% алк., місткістю 1,0 л. за ціною реалізації 332,00 грн., що підтверджується фотофіксацією, при цьому мінімальна роздрібна ціна на віскі місткістю 1,0 л. становить 358,00 грн., чим порушено Постанову КМУ від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.95.; - факт реалізації 1 пляшки горілки "Хлібний дар" 40,0% алк., місткістю 0,18 л. за ціною реалізації 42 грн., на що був виданий фіскальний чек № 0023 з РРО "Алкогольні вироби 42,00", через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, чим порушено п. 11. ст. 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.95. 28.11.2018 року відповідачем на підставі Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення № 0008744001 та № 0008734001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 000,00 грн. (за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі види напої) та у розмірі 17 000,00 грн. (за зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка). Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням ДФС України від 07.02.2019 року № 6096/6/99-99-11-06-01-25, у задоволені скарг відмовлено, а винесені податкові повідомлення-рішення - залишено без змін. Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Посадовими особами відповідача встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою Лікеру "Самбука М" міцністю 40% об. місткістю 0,50 л. (виробник: ЛГЗ "КАРАТ", м. Дніпро) без наявності марки акцизного податку встановленого зразка. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (надалі за текстом - Закон № 481/95-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Податковий орган, вказуючи на порушення вищенаведеної норми, вважає, що алкогольні напої, які марковані марками акцизного податку попереднього зразка та знаходяться в реалізації поза межами придатності для вживання алкогольних напоїв, є немаркованими. Згідно п. 226.2. статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Пункт 226.3. статті 226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Пунктами 226.6-226.7 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки. Згідно п. 226.9 статті 226 Кодексу вважаються такими, що немарковані: - алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; - алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; - алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. За нормами статті 11 вказаного Закону, алкогольні та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну позначаються марками акцизного збору в порядку визначеному законодавством. Так, відповідно до абз. 4 ч. 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Згідно п. 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 слідує, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів. Відповідно до пункту 20 Положення № 1251 вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. З урахуванням наведених норм колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що віднесення алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, який знаходиться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання не свідчить про те, що такий продукт є немаркованим маркою акцизного податку. Разом з тим, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 310 від 07 березня 2012 року затверджено Порядок проведення перевірок у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг. Відповідно до п.1.1 даного Порядку цей Порядок визначає механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція України) та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства (далі - суб`єкти господарювання), крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим. Відповідно до абз. 4 пп. 4.1.2 п. 4.1 Розділу IV Порядку за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень посадовими особами, які проводили перевірку, приймаються рішення про заборону реалізації продукції в разі коли строк придатності додержання яких відповідно до законодавства є обов`язковим, чи коли такий строк закінчився. Таким чином, реалізація алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка, строк придатності яких минув, є порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», контроль за додержанням якого, зокрема, контроль щодо реалізації продукції в межах строку придатності, покладено на Держспоживінспекцію України та її територіальні органи. З урахуванням наведеного, порушення п.4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" під час реалізації пляшки алкогольного напою із простроченим терміном придатності, як зазначено в акті перевірки - відсутні. Відповідно податкове повідомлення-рішення № 0008734001, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000,00 грн. за зберігання алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо обґрунтованості доводів відповідача про заниження ціни на підакцизний товар колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Частиною 10 ст. 18 Закону № 481/95-ВР визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України. Кабінет міністрів України прийняв постанову від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" у Додатку до якої визначив розміри таких цін. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 13 Закону України від 21.06.2012 № 5007-VІ "Про ціни і ціноутворення" граничні ціни, установлені органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, є обов`язковими для застосування суб`єктами господарювання. При цьому, згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону "Про ціни і ціноутворення", гранична ціна - це максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб`єктом господарювання. Частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Фінансові санкції у вигляді штрафів у разі здійснення суб`єктами господарювання оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, встановлені абзацом 14 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР і становлять - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень. Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою Віскі "VAT 69" 40,0% алк., місткістю 1,0 л. за ціною реалізації 332,00 грн., що підтверджується фотофіксацією, при цьому мінімальна роздрібна ціна на віскі місткістю 1,0 л. становить 358,00 грн. Мінімальні оптові та роздрібні ціни по товарній позиції 2208 30 (Віскі) встановлені у Додатку до постанови Кабінету міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» за 1 літр 100-відсотктвого спирту. При цьому, у пункті 1 Приміток до вказаного Додатку зазначається, мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, в тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків. Відповідно до Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957, встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на віскі на рівні 895,00 грн., за 1 літр 100 - відсоткового спирту. Отже, встановлений розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, в даному випадку - коньяку, встановив, що мінімальна роздрібна ціна віскі об`ємом 1,0 літра, 40 % об. становить - 358,00 грн. (де 895,00 - мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100 - відсоткового спирту х 40% - міцність напою х 1,0 л. = 358,00). Колегія суддів погоджується, що встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про те, фактичної реалізації Віскі "VAT 69" 40,0% алк., місткістю 1,0 л. - не відбулося. Додатково колегія судів вважає необхідним зазначити, що у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Перелік операцій, під час здійснення яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, наведений уст. 9 вказаного Закону. Операції з продажу алкогольних напоїв у такому переліку відсутній. Згідно з п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Зазначені норми права у сукупності вказують на те, що належним доказом здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої може бути саме розрахунковий документ, що виданий продавцем посадовій особі контролюючого органу за наслідками проведення контрольної розрахункової операції. Разом з тим за наслідками проведення контрольної розрахункової операції посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві реалізація товару здійснена не була. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, на якого покладений обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення, не довів вченення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання протиправними і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, що викладені в рішенні суду від 24 березня 2020 року, та не можуть бути підставою для його скасування. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Беспалов О.О. Суддя Лічевецький І.О.