Постанова Запорізький апеляційний суд № 314/2439/20
від 28.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДата документу Справа № 314/2439/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/807/664/20 Головуючий в 1-й інстанції Кіяшко В.О. Єдиний унікальний № 314/2439/20 Доповідач в 2-й інстанції Гріпас Ю.О. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О. за участю захисника адвоката Семенченко Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 липня 2020 року, в якій порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в с т а н о в и в: постановою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 липня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок на користь держави. Як зазначено в постанові, 23.05.2020 року 00 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 , по вулиці Слободчикова, 24 в селі Михайлівка Вільнянського району Запорізької області, керував транспортним засобом «Volksvagen Golf» державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Про повторність попереджений, від керування відсторонений, транспортний засіб припаркований без порушень ПДР України. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що суд порушив його право на захист, розглянув справу формально, не переконався, що дійсно протокол складений стосовно нього у відповідності із законом, не викликав свідків і поліцейського, не заслухав думку правопорушника. Про прийняте рішення ОСОБА_1 дізнався 20.08.2020, а тому не мав можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою, тому просить визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити цей строк. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та направити справу на новий розгляд. Заслухавши в судовому засіданні адвоката Семенченко Н.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. У відповідності до вимог ст.294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Враховуючи, що ОСОБА_1 не приймав участі при розгляді справи, копію постанови отримав лише 20.08.2020, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені у клопотанні обставини можна визнати як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження і тому вказаний строк підлягає поновленню. Щодо вимог апеляційної скарги по суті: Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ч.1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп). Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, належним чином не з`ясував, та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не був присутнім при розгляді справи, суддя розглянув справу за його відсутності, чим порушив вимоги ст.268 КУпАП, тому ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом а саме ст.268 КУпАП права, якими наділена особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. До початку судового засідання від захисника ОСОБА_1 адвоката Семенченко Н.В. подано заяву суду про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Вказане клопотання суд першої інстанції не задовольнив. Натомість в своїй постанові зазначив, що ОСОБА_1 , до суду не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, своїх заяв та клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим, суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності, на підставі тих доказів, які містяться в матеріалах справи. Таким чином, суд першої інстанції порушив права ОСОБА_1 , передбачені ч.1 ст.268 КУпАП, тому доводи апелянта в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Виходячи з вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що працівниками поліції не роз`яснено ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки т.з. та в медичному закладі, не роз`яснено його права, передбачені ст.268 КУпАП. В протоколі ОСОБА_1 зазначив, що пояснення надасть в суді. На вказані обставини суд першої інстанції не звернув уваги та не надав їм оцінку, не забезпечив право ОСОБА_1 надати свої пояснення по суті правопорушення під час судового розгляду. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. Так, з матеріалів справи вбачається, що подія правопорушення мала місце 23.05.2020, а тому на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції сплинув, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення. Внаслідок цих обставин, апеляційний суд вважає необхідним на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 липня 2020, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас