Постанова Львівський апеляційний суд № 441/1037/24

Справа № 441/1037/24 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М. Провадження № 33/811/997/24 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою адвоката Фіцика Назарія Ярославовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 13 червня 2024 року, встановив : Постановою судді Городоцького районного суду Львівської області від 13 червня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, що значиться зареєстрованим на АДРЕСА_1 , проживаючого на АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави. ОСОБА_1 , визнаний винним у тому, що 14.04.2024 о 14 год. 05 хв. на вул. Лісна, 1-А в с. Мшана Львівського району Львівської області, керував автомобілем «Hyndai Grandeur», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння і зокрема нестійка хода, нечітка вимова, різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, був зупинений поліцейським, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відмовився. На постанову судді адвокат Фіцик Н.Я. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову та закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Щодо строку зазначає, що кінцевий термін подачі апеляційної скарги, а саме 23.06.2024, припадав на вихідний день, а тому подаючи апеляційну скаргу 24.06.2024, він фактично не пропустив встановленого законом строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням вимог ст. 280 КУпАП, оскільки він не з?ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апелянт покликається на те, що факт відмови ОСОБА_1 14.04.2024 від проходження у встановленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп?яніння, як і підстави для здійснення такого огляду має підтвердження також актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.04.2024, однак формулювання «відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння» має бути зробленим лікарем закладу охорони здоров?я. Також, згідно з вимогами Інструкції, за результатами огляду на стан сп?яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, що є основою для висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп?яніння. Вказує, що у цьому випадку стан сп?яніння водія не встановлено, відмову водія від проходження огляду на стан сп?яніння не зафіксовано, а отже у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Причин пропуску апелянтом строку на подачу апеляційної скарги є поважними, а тому цей строк необхідно поновити. Розгляд адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою представника адвоката Фіцика Н.Я. було призначено судом до розгляду 20.08.2024 року, однак правопорушник та його представник, будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі у справі не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили і клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності учасників процесу. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що вказана апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 665612 від 14.04.2024, в якому викладена суть вчиненого правопорушення; - відеозаписами, які містяться на долученому до протоколу про адміністративне правопорушення диску, з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників поліції, який кореспондується з фактичними обставинами справи; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проводився у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей і т.д. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, про що проставив підпис; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 у зв`язку із виявленими ознаками, відмовився від огляду. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Що стосується, аргументів сторони захисту, які були наведені у апеляційні скарзі щодо факту відмови ОСОБА_1 14.04.2024 від проходження у встановленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп?яніння, як і підстави для здійснення такого огляду має підтвердження також актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.04.2024. Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, не бере до уваги такі доводи сторони захисту. Відповідно, в матеріалах справи наявні вище перелічені документи, а саме : акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проводився у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей і т.д. ОСОБА_1 та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.04.2024. Відповідно до вказаних документів, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці та у медичному закладі, про що власноруч зроблено ним надпис на цих документах та поставлено підпис. Згідно з п. 10 розділу І І зазначеної Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Відповідно до п. 12 розділу І І зазначеної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Приходжу до висновку, що дії вчинені працівниками поліції та процесуальні документи в повній мірі відповідають вимогам закону, а отже є належними та допустимими. Покликання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я спростовується наявними у справі матеріалами. Так, на факт відмови особи підтверджується відеозаписами, які містяться на долученому до протоколу про адміністративне правопорушення диску, з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників поліції. Твердження апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив : Поновити адвокату Фіцику Назарію Ярославовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу адвоката Фіцика Назарія Ярославовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 13 червня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА