Постанова 4804 № 243/4130/20

Єдиний унікальний номер 243/4130/20 Номер провадження 22-ц/804/2309/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 жовтня 2020 року Доненнцький апеляційний суд у складі: головуючого-судді Азевича В.Б., суддів: Кішкіної І.В., Халаджи О.В., секретар Цимбал Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , третя особа суб`єкт оціночної діяльності «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промексперт», про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця «Про відкриття виконавчого провадження», визнання незаконним та скасування висновку про вартість майна, визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання протиправним акту про електронний аукціон, скасування свідоцтв про придбання майна на публічних торгах, скасування права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння (суддя в першій інстанції Воронков Д.В., ухвала постановлена в приміщенні суду в м. Слов`янськ Донецької області, текст повного судового рішення складено 19 травня 2020 року), - В С Т А Н О В И В: 12 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В., АТ «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , третя особа суб`єкт оціночної діяльності «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промексперт», про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця «Про відкриття виконавчого провадження», визнання незаконним та скасування висновку про вартість майна, визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання протиправним акту про електронний аукціон, скасування свідоцтв про придбання майна на публічних торгах, скасування права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння. Також, 12 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду з заяву про забезпечення позову, яку обґрунтував тим, що на примусовому виконанні Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. (надалі Виконавець) знаходиться виконавчий лист № 2/243/3953/2015 (справа 243/7546/15-ц), виданий Слов`янським міськрайонним судом Донецької області 01.12.2015 року про стягнення з нього на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 211 845,54 грн та судових витрат в розмірі 2 118,46 грн. Вважав, що виконавче провадження відкрито та здійснено виконавцем з порушенням закону, всі дії, вчинені останнім на примусове виконання рішення, в тому числі і реалізація спірного майна, є незаконними та такими, що порушують його Конституційні права. Так, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60159699 виконавець йому не надсилав. Про виконавче провадження позивачу стало відомо лише після того, як майно, що належить йому на праві приватної власності, а саме: частина нежитлового приміщення загальною площею 112,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , було реалізовано з публічних торгів. Виконавче провадження відкрито Приватним виконавцем поза строками звернення виконавчого листа до виконання. При цьому, на його думку, виконавцем порушений порядок оцінки майна та порядок проведення прилюдних торгів. Вважав, що невжиття заходів із забезпечення позову ускладнить, або може унеможливити виконання рішення в разі подальшої реалізації майна відповідачем іншому «добросовісному набувачеві», а тому, просив суд накласти арешт на вказане нерухоме майно. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою на забезпечення його позовних вимог вжити такі заходи з їх забезпечення: накласти арешт на нерухоме майно частину нежитлового приміщення, за адресою АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна: 22330843, яке зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1577, виданого 08.05.2020 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Таранушенко В.М., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2078286014141. Апеляційна скарга мотивована тим, що новий власник майна ОСОБА_2 в судовому засіданні не відмовлявся від наміру реалізувати спірне майно іншій особі. На думку скаржника, такі пояснення відповідача мали б свідчити про унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення його позовних вимог. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Згідно із частиною 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відмовляючи в забезпеченні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено підстав, передбачених частиною 2 статті 149 ЦПК України, а тому вважав заяву необґрунтованою. Проте, колегія суддів не погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції. З матеріалів справи встановлено, що між сторонами виник спір, предметом якого є законність проведення виконавчих дій; законність та достовірність висновку про вартість майна, результатів електронних торгів, акту про електронний аукціон, свідоцтва про придбання майна на публічних торгах; законність права власності на майно та витребування спірного майна з чужого незаконного володіння. Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідач ОСОБА_2 є власником частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке раніше належало ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 63 від 15 січня 2009 року. Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Тобто забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 р. у справі № 522/5505/19) Пунктами 1, 2, частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Також слід мати на увазі, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував, що між сторонами виник спір і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим ефективний захист та поновлення порушених законних прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При розгляді справи апеляційним судом відповідач не виключав того, що, у разі необхідності, він може розпорядитися спірним майном. Слід зауважити, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до їх скасування судом або протягом строків, встановлених статтею 158 ЦПК України. За частиною 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Колегія суддів вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Згідно із пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна частини нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, приймаючи до уваги заявлені позивачем вимоги та вид забезпечення позову, який заявник просить застосувати, колегія суддів з урахуванням розумності, співмірності, обґрунтованості, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене нерухоме майно. За таких обставин, ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року про відмову у забезпеченні позову слід скасувати та постановити нову ухвалу про забезпечення позову. Керуючись статтями 374, 376, 382-384 ЦПК України, Донецький апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 243/4130/20 скасувати. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно частину нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер: 1577, виданого 08.05.2020 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Таранушенко В.М., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2078286014141. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: В.Б. Азевич Судді: І.В. Кішкіна О.В. Халаджи Повний текст постанови складено 01 жовтня 2020 року. Суддя-доповідач В.Б. Азевич