Постанова 4812 № 489/4501/24

04.08.25 22-ц/812/1079/25 Провадження № 22-ц/812/1079/25 ПОСТАНОВА Іменем України 04 серпня 2025 року м. Миколаїв справа № 489/4501/24 Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого Коломієць В.В. суддів Локтіонової О.В., Ямкової О.О., із секретарем судового засідання Колосовою О.М., переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича Олександра Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів та акту про реалізацію нерухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником адвокатом Гришаєвою Яною Миколаївною, на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 22 квітня 2025 року під головуванням судді Коваленка І.В., повне судове рішення складено 23 квітня 2025 року, У С Т А Н О В И В: У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Химича О.М. (далі приватний виконавець), Державного підприємства «Сетам» (далі ДП «Сетам»), ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів та акту про реалізацію нерухомого майна. Позивач зазначала, що ОСОБА_3 та членам її сім`ї - ОСОБА_4 (сину), ОСОБА_5 (невістка), ОСОБА_6 (онука) на праві спільної сумісної власності, належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21 жовтня 1996 року. Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22 вересня 2021 року було визначено розмір часток кожного зі вказаних співвласників у праві спільної власності на зазначену квартиру, а саме по 1/4 частки за кожним. 18 січня 2023 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку в праві спільної часткової власності на вказану квартиру як спадкоємиця ОСОБА_3 . Як вказала позивач, через застосунок «Дія» вона дізналася, що належне їй майно було реалізоване з електронних торгів, в порядку примусового виконання судового рішення про стягнення з колишнього власника частки житла ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості за договором позики. Про ці торги вона не була обізнана, не знала вартості оцінки майна, так як її про це не повідомляли. Станом на день проведення електронних торгів вона знаходилася за кордоном, тому оцінка виставленого на електронні торги житла відбулася без його огляду. Продаж житла відбувся за ціною значно меншою, ніж його дійсна вартість, що порушує її законні права як власниці майна. Також ОСОБА_1 зазначала, що внаслідок обстрілу цивільної інфраструктури 11.11.2022 року будинок АДРЕСА_2 було частково зруйновано, станом на день звернення до суду її квартира не відремонтована, що підтверджується Актом про непридатність до проживання приміщень. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсними електронні тори та Акт про проведення електронних торгів від 13 червня 2024 року у межах виконавчого провадження №73381190 щодо реалізації належної їй 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . У відзиві на позовну заяву приватний виконавець просив відмовити у задоволенні позову через його безпідставність та необґрунтованість. Вказує, що на примусовому виконанні у нього перебувало виконавче провадження №73381190 з виконання виконавчого листа №489/5826/18, виданого 09 листопада 2023 року Ленінським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_4 , правонаступником якого є позивач ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_7 заборгованості за договором позики в розмірі 154330 грн. та 1543грн 30 коп. судового збору. В ході примусового виконання рішення встановлено наявність зареєстрованого за боржником права власності на частку спірної квартири на яку можливе звернення стягнення. 14.12.2023 року рекомендованим поштовим відправленням було направлено вимогу ОСОБА_1 про надання доступу до квартири для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна, а 12.03.2024 року повідомлення про ознайомлення зі звітом про оцінку майна, 27.12.2023 року складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, яку також направлено боржнику. Вказує, що та обставина, що він здійснив опис та арешт майна квартири без проникнення в неї, не є підставою для оскарження, оскільки він здійснив опис та арешт майна без входження в квартиру не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника. Зауважує, що боржниця була обізнана зі своїми борговими зобов`язаннями, присудженими рішенням суду, і про наявність виконавчого провадження, що вимагало від неї добросовісної процесуальної поведінки, як то цікавитися у розміні строки перебігу виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на її адресу. Визначення вартості майна боржника здійснено з додержанням вимог законодавства. Арештоване нерухоме майно було реалізовано 11.06.2024 року Державним підприємством «СЕТАМ» за допомогою системи електронних торгів. Майно придбала ОСОБА_2 за ціною 215810 грн., що відповідає стартовій ціні продажу арештованого майна. Крім того звертає увагу, що в ході виконавчого провадження, представник боржника ОСОБА_1 адвокат Гришаєва Я.М. - зверталася до нього з адвокатським запитом, в якому просила визначити поточний рахунок ОСОБА_1 для здійснення видаткових операцій. Тобто боржнику було достеменно відомо про наявність відкритого виконавчого провадження №73381190. ОСОБА_2 в суді першої інстанції пояснила, що вважає, що торги були проведені без порушень. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що вимога про визнання недійсним акту про проведення електронних торгів не є ефективним способом захисту порушеного права. Також суд, встановивши доведеність факту належного направлення приватним виконавцем Химичем О.М. на адресу ОСОБА_1 відповідних постанов, ухвалених у межах виконавчого провадження, вважав необґрунтованими твердження представника позивача про необізнаність ОСОБА_1 про виконавче провадження та проведену оцінку арештованого спірного нерухомого майна, крім того ОСОБА_1 як сторона виконавчого провадження не скористалася правом на оскарження оцінки майна в установленому законом процесуальному порядку, а тому посилання в позові на її незгоду з оцінкою майна не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Гришаєва Я.М. - просила рішення скасувати і ухвалити нове - про задоволення позову. Зазначала, що позивачку не було повідомлено про торги. Приватний виконавець під час судового процесу підтвердив відсутність доказів отримання ОСОБА_1 поштових відправлень стосовно дій у виконавчому провадженні. Також відсутній опис тих відправлень, котрі приватний виконавець направляв ОСОБА_1 . Також апелянт зазначала, що згідно зі ст. 11, 12, 31, 33 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оцінної діяльності в Україні» суб`єкт оціночної діяльності повинен при безпосередньому доступі до майна отримати достовірну інформацію про об`єкт для проведення оцінки, що узгоджується з позицією Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 619/4981/13-ц, від 01 жовтня 2020 року у справі №2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі №917/628/17). Наразі право власності ОСОБА_1 порушено та належним способом захисту прав і законних інтересів позивача є визнання електронних торгів недійсними, що і було зроблено позивачкою. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Вказувала, що жодних порушень у процедурі проведення торгів не було, а твердження ОСОБА_1 що частки квартири була продана за ціною, нижче ринкової, не відповідає дійсності. Квартира, що була предметом продажу на торгах, знаходиться в напівзруйнованому під`їзді будинку, пошкодження квартири підтверджуються Актом про непридатність до проживання, а тому вартість у розмірі 215 810 грн вважає обґрунтованою. У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець вказав, що підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Між тим, як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі апелянт лише висловлюю незгоду із підготовчими діями, проведеними приватним виконавцем, які боржником у порядку судового контролю не оскаржувались, та не вказує: яким чином був порушений передбачений законом порядок реалізації майна. Твердження ОСОБА_1 про заниження вартості майна внаслідок не проведення оцінювачем огляду внутрішніх приміщень цього майна, чи із інших причин не доведені, є надуманими, безпідставними та спростовуються самим перебігом торгів, за результатами якого стало очевидно, що навіть за ціною, нижче на 20%, ніж визначена оцінювачем, майно попитом не користувалось та було придбано за стартовою ціною третіх торгів із уцінкою 30%. До того ж, боржниця не оскаржувала дії виконавця із визначення вартості майна, чи будь-які інші підготовчі дії виконавця у порядку судового контролю. За такого, на думку приватного виконавця, судом першої інстанції не було допущено жодних порушень норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується Реєстром підтверджень про отримання документів з «Електронного суду» представником ОСОБА_1 - адвокатом Гришаєвою Я.М., приватним виконавцем Химич О.М. та ДП «Сетам» (т. 1 а.с. 250). Направлені на адресу ОСОБА_1 за місцем реєстрації (така ж адреса зазначалась її представником у заявах по суті справи, зокрема апеляційній скарзі повернулись до суду без вручення адресату з довідкою Укрпошти про причину невручення поштового відправлення - в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (т. 1 а.с. 236-237), що є належним повідомленням у розумінні п. 4 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Клопотань про відкладення справи не надходило. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 жовтня 1996 року власниками квартири АДРЕСА_1 були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , частки яких у вказаному майні заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22 вересня 2021 року у справі № 489/2419/21 було визначено у розмірі по 1/4 частки за кожним (т. 1 а.с. 39-42). 18 січня 2023 року позивачці ОСОБА_1 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Димовим О.С. було видано Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №

63. Відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного у в заповіті майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки у справі спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_3 прийняла спадщину після свого сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 1/4 частку вказаної квартири, але не оформила своїх спадкових прав (т. 1 а.с. 53). Державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на частку спірної квартири підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.01.2023 № 320520424 (т. 1 а.с. 55). Також судом встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.01.2019 у справі № 489/5826/18 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором позики в розмірі 154 330,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 543,30 грн. 26.02.2019 року на виконання вказаного рішення, судом було видано виконавчий лист, який стягувач пред`явив для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу в Миколаївській області Баришнікову А.Д., яким було відкрито виконавче провадження №60218043. У зв`язку із смертю боржника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 08.06.2021 замінено боржника у справі № 489/5826/18 з ОСОБА_4 на його правонаступника ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 та ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16.01.2023 замінено її як боржника у справі №489/5826/18 на ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 110-111)). Із матеріалів цивільної справи та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у зв`язку із втратою оригіналу виконавчого документа, ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.10.2023 ОСОБА_7 видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі 489/5826/18. Із доданих до відзиву на позов приватним виконавцем копій письмових доказів встановлено, що дублікат виконавчого листа ОСОБА_7 пред`явив для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Химичу О.М., який постановою від 20.11.2023 відкрив виконавче провадження №73381190 про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 заборгованості за договором позики в розмірі 154330,00 грн. та 1543,30 грн. судового збору (т. 1 а.с. 108, 109, 112). Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була надіслана на адресу сторін виконавчого провадження, зокрема боржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується фіскальним чеком відділення АТ «Укрпошта» від 20.11.2023, трек для відстеження 5400600765805 (т. 1 а.с. 113). В ході примусового виконання виконавчого документа приватним виконавцем були зроблені запити до державних органів та банківських установ для встановлення майна боржника ОСОБА_1 на яке можливе звернення стягнення та встановлено наявність зареєстрованого за боржником на праві власності частки спірної квартири. Іншого майна на яке можливо звернути стягнення приватним виконавцем встановлено не було (т. 1 а.с. 114, 115). 14.12.2023 за вих. №12063 приватний виконавець на адреси боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) рекомендованим листом надіслав Вимогу виконавця про надання доступу до спірної квартири для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна боржника за адресою: АДРЕСА_4 27.12.2023 о 17:00 год. Надсилання ОСОБА_1 вимоги виконавця підтверджується фіскальними чеками поштового відділення АТ «Укрпошта» від 14.12.2023, трек для відстеження №№ 5400600775568, 5400600775550 (т. 1 а.с. 116, 117). 27.12.2023 приватний виконавець, у присутності двох понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та стягувача ОСОБА_7 , склав постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої описав та наклав арешт на 1/2 квартири АДРЕСА_1 . Так як квартира була зачинена та пояснень боржник ОСОБА_1 не надала, вхід в квартиру не здійснювався, опис здійснювався візуально та враховуючи дані технічного паспорту (т. 1 а.с. 119). Постанова приватним виконавцем була направлена рекомендованим листом ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується фіскальним чеком поштового відділення АТ «Укрпошта» від 29.12.2023, трек для відстеження 5400600773360 (т. 1 а.с. 120). Із наданих приватним виконавцем доказів вбачається, що 04.03.2024 адвокат Гришаєва Я.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , зверталася до приватного виконавця із адвокатським запитом в якому вказала, що ОСОБА_1 не погоджується із рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва, на підставі якого відкрито виконавче провадження, та планує його оскаржувати. Також просила визначити рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» поточним рахунком для здійснення видаткових операцій відповідно до положень закону, про що у виконавчому провадженні №73381190 та винести відповідну постанову, надіславши її до обслуговуючого банку. Свої повноваження к представника боржника ОСОБА_1 адвокат Гришаєва Я.М. підтвердила ордером про надання правничої допомоги та свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю (т. 1 а.с. 121, 122). 17.01.2024 приватний виконавець склав постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені, згідно якої постановив призначити суб`єктом оціночної діяльності суб`єкта господарювання ПП «Ажіо». Суб`єктом оціночної діяльності ПП «Ажіо» проведено незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості без врахування ПДВ частини квартири, яка належала на праві власності ОСОБА_1 . Згідно звіту незалежної оцінки, станом на 19.01.2024 вартість спірної квартири визначена в рамках порівняльного підходу та становить 308 300,грн. без врахування ПДВ (т. 1 а.с. 123-136). 12.03.2024 за вих. №3837 приватний виконавець відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» направив, зокрема боржнику ОСОБА_1 (за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) рекомендованим листом від 13.02.2024, трек для відстеження №№ 5400600734454, 5400600734446, повідомлення про ознайомлення зі звітом про оцінку майна (т. 1 а.с. 137, 138). Арештоване нерухоме майно (лот №552290) було реалізовано 11.06.2024 ДП «СЕТАМ», що підтверджується протоколом № 613674 проведення електронного аукціону (торгів) (т. 1 а.с. 242), за результатами якого частку квартири, що належала боржнику ОСОБА_1 , придбала ОСОБА_2 за ціною 215 810,00 грн., що відповідає стартовій ціні продажу арештованого майна 215 810,00 грн. 19.06.2024 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Нікітіним Р.В. відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та Акту про проведення електронного аукціону, складеного приватним виконавцем Химичем О.М. 13.06.2024, посвідчено Свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку квартири, вартістю 308300,00 грн., що належала боржнику, яке придбане ОСОБА_2 за ціною 215 810,00 грн. (т. 1 а.с. 145, 243). Право власності ОСОБА_2 на придбане з електронних торгів нерухоме майно зареєстровано в державному реєстрі 19.06.2024, номер відомостей про речове право: 55514491, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 19.06.2024, номер витягу 383508901 (т. 1 а.с. 82). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно вважав, що вимога про визнання недійсним акту про проведення електронних торгів не є ефективним способом захисту порушеного права, тоді як вимога ОСОБА_1 про визнання електронних торгів недійсними є належним способом захисту у даних правовідносинах, проте така вимога задоволенню не підлягає у зв`язку з недоведеністю. Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи, вимогам закону, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та узгоджується з висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах. Так, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частинами першою, другою статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на аукціонах тощо і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Відповідно до наведених правових норм виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими виконавча служба укладає відповідний договір. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 дійшла висновку про те, що з огляду на правову природу процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, проведення процедури прилюдних торгів є правочином. Згідно з пунктом 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, в редакції, чинній на час проведення електронного аукціону (далі - Порядок), електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну. У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 обґрунтовувала позов, зокрема тим, що 11 червня 2024 року електронні торги з реалізації належної їй частки квартири АДРЕСА_1 , були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки визначення вартості об`єкта оцінки було проведено суб`єктом оціночної діяльності на замовлення приватного виконавця без фактичного огляду квартири, приватний виконавець Химич О.М. не ознайомив її із результатами визначення вартості частки квартири, а визначена оцінювачем вартість об`єкту оцінки є заниженою, що порушує її права. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц виснувала, що допущені приватним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому цим Законом. Також у цій постанові Велика Палата зазначала, що для застосування наслідків недотримання вимог закону під час вирішення спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. У постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 361/5316/18 зазначено, що порушення, допущені державним (приватним) виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні до призначення електронних торгів, зокрема щодо надсилання позивачу копій документів виконавчого провадження не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів у цій справі недійсними. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22 вказано, що за усталеною практикою суду касаційної інстанції, для визнання судом електронних торгів недійсними обов`язковими умовами є наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи вплинули ці порушення на результати торгів та чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Отже, проведення електронних торгів з порушенням вимог законодавства є підставою для визнання таких торгів недійсними винятково за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, та у разі якщо такі порушення вплинули на результати торгів. Доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює торги. ОСОБА_1 ані дій, ані рішень (постанов) приватного виконавця Химича О.М. не оскаржувала. Отже у передбачений законом спосіб позивачкою не було доведено, що дії приватного виконавця Химича О.М. при підготовці проведення електронного аукціону, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", на які посилається ОСОБА_1 , призвели до порушення проведення електронних торгів. Щодо доводів представника ОСОБА_1 про необізнаність останньої із результатами проведеної оцінювачем оцінки частки квартири, то суд першої інстанції вірно встановив, що 12.03.2024 за вих. №3837 приватний виконавець відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» направив, зокрема боржнику ОСОБА_1 (за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) рекомендованим листом від 13.02.2024, трек для відстеження №5400600734454, №5400600734446, повідомлення про ознайомлення зі звітом про оцінку майна (т. 1 а.с. 137, 138). Крім того обізнаність ОСОБА_1 про виконавче провадження підтверджується змістом запиту адвоката Гришаєвої Я.М., поданого 04.03.2024 року приватному виконавцю Хімичу А.М. в інтересах ОСОБА_1 (т.1. а.с. 121-122). Верховний Суд у постановах від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16, від 18 травня 2022 року у справі № 361/3505/20 вказав, що самий собою факт неналежного повідомлення боржника про проведення торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. У спорах про оспорювання торгів визначальним є наявність таких порушень, які б могли вплинути на їх результат і призвести до порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює торги. Між тим позивачка не довела, що зазначені нею обставини вплинули на результати торгів, зокрема, вказуючи, що звіт суб`єкта оціночної діяльності про оцінку спірного нерухомого майна не відповідає вимогам, визначеним Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", та визначена оцінювачем вартість майна є заниженою, ґрунтувала свої твердження на припущеннях, не надавши жодного доказу іншої вартості цього майна. Отже, позивачкою не надано належних і допустимих доказів, що зазначені нею порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення її прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів. Встановивши такі обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачкою не доведено існування підстав для визнання цього аукціону (торгів) недійсним, а тому правильно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 . З огляду на викладене самі по собі посилання апеляційної скарги на те, що позивачку не було повідомлено про торги та порушення суб`єктом оціночної діяльності положень Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оцінної діяльності в Україні» щодо безпосереднього обстеження об`єкту оцінки не доводить порушення прав ОСОБА_1 проведенням спірних електронних торгів, а тому є небгрунтованими. За такого апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували такі висновки суду першої інстанції. З урахуванням наведеного та положень ст. 375 ЦПК України оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, немає. Керуючись ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Гришаєвою Яною Миколаївною, залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий В.В. Коломієць Судді О.В. Локтіонова О.О. Ямкова Повна постанова складена 08 серпня 2025 року