Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/4964/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6154/20 Справа № 214/4964/18 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2020 року м.Кривий Ріг справа № 214/4964/18 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П. суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного тексту рішення в матеріалах справи відсутні, - ВСТАНОВИВ: В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої особою внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 26.02.2018 року, о 15 год. 40 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по об`їзній дорозі на регульованому перехресті з бул. Вечірній у м. Кривому Розі, повертаючи ліворуч на дозволений сигнал світлофору, допустила зіткнення з автомобілем марки «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, не надавши останньому перевагу у русі, чим порушила п.п. 2.3 (б), 10.1, 16.6 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав значні пошкодження. Під час розгляду адміністративного протоколу ОСОБА_2 визнала вину та підтвердила обставини, викладені в протоколі про притягнення її до адміністративної відповідальності. Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.04.2018 року ОСОБА_2 визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 26.02.2018 року та на неї накладено адміністративне стягнення. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була зареєстрована у страховій компанії ТДВ «СТ «Домінанта», згідно полісу серії АМ №2034005 від 06.10.2017 року. Після ДТП до страхової компанії 27.02.2018 року було подано повідомлення потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду. Повний пакет документів разом із заявою про виплату страхового відшкодування позивачем був відправлений (за вимогою страхової компанії) поштою до центрального офісу ТДВ «СТ «Домінанта» у м. Київ та отриманий ними 07.05.2018 року. 22.05.2018 року у м. Кривому Розі представнику страхової компанії була повторно подана заява про виплату страхового відшкодування. Однак, після цього зв`язок із ТДВ «СТ «Домінанта» було втрачено. Як з`ясувалось, компанія знаходиться у стані ліквідації. Оскільки страховою компанією не була здійснена оцінка матеріального збитку, тому позивач самостійно замовив оцінку вартості матеріального збитку. Згідно звіту про оцінку майна № 045/МУ-18 від 04.07.2018 року, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля марки «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , складає 62277 грн. 15 коп. ОСОБА_2 під час огляду пошкодженого транспортного засобу була присутня, проте від підпису в протоколі огляду транспортного засобу відмовилась. В добровільному порядку відповідачі відмовляються відшкодовувати завдані позивачеві збитки. На підставі наведеного вище, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_2 франшизу (майнову шкоду) у розмірі 1000 грн. та моральну шкоду у розмірі 30000 грн.; з відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» - майнову шкоду у розмірі 61277 грн. 15 коп. та пеню за несвоєчасну сплату страхового відшкодування у розмірі 25667 грн. 57 коп., а також стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача понесені судові витрати в загальній сумі 4031 грн. 85 коп., з яких: 1179 грн. 45 коп. - витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви, 352 грн. 40 коп. - витрати на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову, 1000 грн. - витрати на правничу допомогу та 1500 грн. - витрати за проведення автотоварознавчого дослідження. Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн., витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 241 грн. 94 коп. та судовий збір у розмірі 466 грн. 54 коп. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 50000 грн., витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 2038 грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 961 грн. 72 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Зазначено, що забезпечення позову - заборона ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження автомобіля марки «Volkswagen Touareg», легковий універсал В, 2011 року випуску, чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , на користь інших осіб, застосованого відповідно до ухвали суду від 03.08.2018 року, продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або може бути скасовано за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, заходи забезпечення позову діють до повного виконання рішення. Додатковим рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02 липня 2020 року з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 стягнуто пеню за несплату страховиком страхової виплати у встановлений законом строк в сумі 20894 грн. 52 коп. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, позивач вважає, що судом першої інстанції невірно визначено розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача ТДВ «СТ «Домінанта» на його користь, який становить 61277,15 грн., оскільки, відповідно до листа МТСБУ № У-02/12815 від 23.04.2020 року, договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/2034005, складений щодо забезпечення автомобіля марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , містить страховий ліміт відповідальності в розмірі 100 000 грн. за шкоду, заподіяну майну третій особі та франшизу 1000 грн. Крім того, дійшовши висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 20894,52 грн., судом в резолютивній частині рішення не зазначено про стягнення вказаної суми та дійшовши висновку про спричинення позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції, на думку позивача, невірно визначився з розміром моральної шкоди. Також позивач вважає, що судом першої інстанції невірно визначено розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи, стягнутих на його користь. Відзив на апеляційну скаргу не подався. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26.02.2018 року, о 15 год. 40 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по об`їзній дорозі на регульованому перехресті з бул. Вечірній у м. Кривому Розі, повертаючи ліворуч на дозволений сигнал світлофору, допустила зіткнення з автомобілем марки «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, не надавши останньому перевагу у русі, чим порушила п.п. 2.3 (б), 10.1, 16.6 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав значні пошкодження. Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.04.2018 року ОСОБА_2 визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 26.02.2018 року та на неї накладено адміністративне стягнення (а.с.12). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була зареєстрована у страховій компанії ТДВ «СТ «Домінанта», згідно полісу серії АМ № 2034005 від 06.10.2017 року. Після ДТП до страхової компанії 27.02.2018 року позивачем подано повідомлення потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду. Повний пакет документів разом із заявою про виплату страхового відшкодування позивачем був відправлений поштою до центрального офісу ТДВ «СТ «Домінанта» у м. Київ та отриманий ними 07.05.2018 року (а.с.110-112). Згідно звіту про оцінку майна № 045/МУ-18 від 04.07.2018 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля марки «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, складає 62277 грн. 15 коп. Увалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди в розмірі 3000 грн. та відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача франшизи в розмірі 1000 грн. суд першої інстанції виходив з того, що визначений розмір моральної шкоди буде відповідати засадам розумності та справедливості, а розмір франшизи є недоведеним. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 50 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить саме 50 000 грн. на одного потерпілого з врахуванням відсутність доказів на підтвердження більшого, ніж встановлено Законом розміру страхової суми за шкоду, заподіяну майну позивача. При цьому, судом першої інстанції додатковим рішенням від 02 липня 2020 року стягнуто з відповідача ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача пеню за несплату страховиком страхової виплати у встановлений законом строк в сумі 20894 грн. 52 коп., яка розрахована на суму матеріальної шкоди в розмірі 50 000 грн. Колегія суддів не може повністю погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції, у зв`язку з чим рішення суду та додаткове рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення по справі, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Відповідо до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування», страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем. Відповідно до статті 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18, вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц, провадження № 14-25цс20, роз`яснено дії суду у випадках, коли страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває у стадії припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльність. Статтею 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом. Підпунктом «а» пункту 41.2 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Статтею 52 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано питання припинення членства в МТСБУ, зокрема повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ. Страховик, членство якого у МТСБУ припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Таким чином, в даному випадку обов`язок з відшкодування шкоди, завданої позивачу, у межах страхового відшкодування покладено на ТДВ «СТ «Домінанта». Як вбачається із матеріалів справи, Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.04.2018 року ОСОБА_2 визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 26.02.2018 року та на неї накладено адміністративне стягнення (а.с.12), отже матеріалами справи підтверджено спричинення позивачу материальної шкоди з вини ОСОБА_2 . Відповідно до звіту про оцінку майна № 045/МУ-18 від 04.07.2018 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля марки «Шевроле Авео», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, складає 62277 грн. 15 коп. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була зареєстрована у страховій компанії ТДВ «СТ «Домінанта», згідно полісу серії АМ № 2034005 від 06.10.2017 року. Відповідно до листа МТСБУ № У-02/12815 від 23.04.2020 року, наданого позивачем суду апеляційної інстанції, договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/2034005, складений щодо забезпечення автомобіля марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , містить страховий ліміт відповідальності в розмірі 100 000 грн. за шкоду, заподіяну майну третій особі та франшизу 1000 грн. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Згідно з п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Умовами п.36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Таким чином, в ідеальному значенні франшиза - це частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку. На підставі наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 61277 грн. 15 коп. та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 1000 грн. франшизи, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги позивача в цій частині, заслуговують на увагу. Разом з тим, відповідно ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Пункт 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Відповідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. Як вбачається із матеріалів справи, позивач 27.02.2018 року, тобто у встановлений строк з дня настання ДТП, подав до ТДВ «СТ «Домінанта» повідомлення потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.110), також 22.05.2018 року позивачем було подано заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.112). Таким чином, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 90 днів, починаючи з 22.05.2018 року страховик мав би прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у його здійсненні, про що повинен був направити заявнику письмове повідомлення. Проте відповідачем ТДВ «СТ «Домінанта» такі дії вчиненні не були. Твердження позивача з цього приводу відповідачем не спростовані. На підставі викладеного, колегією суддів установлена несплата страховиком позивачеві страхової виплати у встановлений законом строк, тому наявні підстави для нарахування та сплати пені за період з 21.08.2018 року (перший день після спливу строку на прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування) по 29.10.2019 року (день подачі до суду уточненої позовної заяви), в межах заявлених позовних вимог. У зазначений період діяли наступні облікові ставки Національного банку України: з 21.08.2018 року по 06.09.2018 року 17,5% річних; з 07.09.2018 року по 25.04.2019 року 18% річних; з 26.04.2019 року по 18.07.2019 року -17,5% річних; з 19.07.2019 року по 05.09.2019 року 17% річних; з 06.09.2019 року по 24.10.2019 року 16,5% річних; з 25.10.2019 року по 29.10.2019 року 15,5% річних. Розмір пені розраховується за формулою: матеріальна шкода х подвійну облікову ставку НБУ/100/365 х кількість днів у періоді, в якому діяла відповідна облікова ставка НБУ. При цьому колегія суддів враховує, що оскільки позовна вимога щодо стягнення з відповідача ТДВ «СТ «Домінанта» майнової шкоди підлягає задоволенню в розмірі 61277,15 грн., а відтак під час розрахунку суми пені колегія суддів застосовує саме таку суму шкоди. Отже розмір пені за період з 21.08.2018 року по 29.10.2019 року складає 25 667 грн. 57 коп., виходячи з наступного розрахунку: 61277,15 х (17,5х2)/100/365 х 17 = 998,90 грн.; 61277,15 х (18х2)/100/365 х 231 = 13961,12 грн.; 61277,15 х (17,5х2)/100/365 х 84 = 4935,75грн.; 61277,15 х (17х2)/100/365 х 49 = 2796,95 грн.; 61277,15 х (16,5х2)/100/365 х 49 = 2714,66 грн.; 61277,15 х (15,5х2)/100/365 х 5 = 260,22 грн.; 998,90 + 13961,12 + 4935,75 + 2796,95 + 2714,66 + 260,22 = 25 667,57 грн. Таким чином, враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача пені підлягає задоволенню частково у сумі 25 667 грн. 57 коп. Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного. Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до роз`яснень пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При оцінці обґрунтованості вимог позивача у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат. Разом з тим, з огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, з врахуванням встановлення факту винних дій відповідача під час завдання позивачу матеріальної шкоди, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, який у зв`язку з ДТП був змушений змінити життєві стосунки, витрачати час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, підлягають стягненню 5 000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої діями відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, розмір якої буде відповідати засадам справедливості та розумності. При цьому, при постановленні рішення по справі колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження автомобіля марки «Volkswagen Touareg», легковий універсал В, 2011 року випуску, чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , на користь інших осіб, застосованого відповідно до ухвали суду від 03.08.2018 року, продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, заходи забезпечення позову діють до повного виконання рішення. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. 1, п.п. 1,2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви у загальній сумі 1179 грн. 45 коп. (а.с.1,105), судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 352 грн. 40 коп. (а.с.4), 1500 грн. - витрати за проведення автотоварознавчого дослідження (а.с.6) та 1000 грн. - плата за надану професійну правничу допомогу (а.с.7). Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: з ОСОБА_2 на користь позивача сплачений судовий збір у загальному розмірі 570 грн. 13 коп. (217 грн. 73 коп. судовий збір за подання до суду позовної заяви + 352 грн. 40 коп. судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову) та 250 грн. - витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме плата за надану професійну правничу допомогу); з відповідача ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача судовий збір у розмірі 961 грн. 72 коп. та 2250 грн. - витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрати за проведення автотоварознавчого дослідження та плата за надану професійну правничу допомогу. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, а рішення суду та додаткове рішення першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача ТДВ «СТ «Домінанта» на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 61 277 грн. 15 коп., пені за несплату страховиком страхової виплати у встановлений законом строк у сумі 25 667 грн. 57 коп., судового збору у розмірі 961 грн. 72 коп. та 2250 грн. - витрат, пов`язаних з розглядом справи та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизи в розмірі 1000 грн., моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., витрат, пов`язаних з розглядом справи у розмірі 250 грн. та судового збору у розмірі 570 грн. 13 коп. Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з ТзОВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 1009 грн. 19 коп., та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 760 грн. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року та додаткове рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2020 скасувати та постановити нове рішення по справі. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої особою внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки задовольнити частково. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 61 277 (шістдесят одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 15 коп. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 пеню за несплату страховиком страхової виплати у встановлений законом строк у сумі 25 667 (двадцять п`ять шістсот шістдесят сім) грн. 57 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 2250 (дві тисячі двісті пятдесят) грн. та судовий збір у розмірі 961 (дев`ятсот шістдесят одна) грн. 72 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) грн. та судовий збір у розмірі 570 (п`ятсот сімдесят) грн. 13 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Забезпечення позову - заборона ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження автомобіля марки «Volkswagen Touareg», легковий універсал В, 2011 року випуску, чорного кольору, р/н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , на користь інших осіб, застосованого відповідно до ухвали суду від 03.08.2018 року, продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, заходи забезпечення позову діють до повного виконання рішення. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 1009 (одна тисяча дев`ять) грн. 19 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 760 (сімсот шістдесят) грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне рішення суду складено 30 вересня 2020 року. Головуючий: Судді: