Постанова 4824 № 753/16688/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/16688/19 Головуючий у 1-й інст. - Комаревцева Л.В. Апеляційне провадження 22-ц/824/7120/2021 Доповідач - Рубан С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Рубан С.М. суддів Заришняк Г.М., Мараєва Н.Є. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та страхового відшкодування,- В С Т А Н О В И В : Представник позивача 22 серпня 2019 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , просив стягнути майнову шкоду в розмірі 88100 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн., а з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" страхове відшкодування в розмірі 94872 грн. 04 коп. Посилається на те, що автомобілю позивача в результаті ДТП 02.11.2017 року завдано майнову шкоду, яка має бути відшкодована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» та винним у ДТП ОСОБА_1 . Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та страхового відшкодування - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 88 100 грн., судовий збір в розмірі 914 грн. 86 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 грн. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 94872 грн. 04 коп, судовий збір в розмірі 914 грн. 86 коп, витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 грн. Ухвалою Дарницького районного суду від 13.04.2020 року за заявою представника відповідача скасовано заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02.10.2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та страхового відшкодування, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та страхового відшкодування - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 88 100 грн., судовий збір в розмірі 914 грн. 86 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 грн. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 94872 грн. 04 коп., судовий збір в розмірі 914 грн. 86 коп, витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, 22 березня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду. Посилається на те, що до матеріалів справи позивачем не надано жодних доказів, що зазначений автомобіль « AUDI Q5» у період з 02.11.2017 року о 15 год. 30 хв. до 23.11.2017 року не отримав інших пошкоджень при інших обставинах крім тих, що мали місце під час ДТП 02.11.2017 року о 15 год. 30хв. Крім того, позивачем при пред'явленні позову зазначено, що автомобіль належить йому на праві приватної власності, однак на підтвердження вказаного факту позивачем не надано належних та допустимих доказів. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в матеріалах відсутнє або будь - який інший документ на підтвердження зазначеного факту. Про цей факт було наголошено у заяві про перегляд заочного рішення, але суд першої інстанції не звернув уваги на зазначене , не встановив суб`єктивного складу особи, якої стосується спір, не визнав характеру спірних правовідносин учасників справи, у зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про задоволення позову з підстав, зазначених у рішенні. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що позовні вимоги не підкріплено доказами, що сплата суми коштів у розмірах 188 100 грн., підтверджена квитанціями та актами виконаних робіт стосується саме відновлювальних робіт, які пов`язані з ремонтом в результаті ДТП. Окрім того, судом не з`ясована позиція сторін щодо можливості мирного врегулювання спору, відкладення розгляду справи, яке відбулося у 2020 році було здійснено саме з причин намагання врегулювати спір у позасудовому порядку. Крім того, посилається на необхідність скасування рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу представнику позивача за розгляд справи. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомляв, і не звертався до суду із заявою відповідно до якої просив розгляд справи проводити без його участі. Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу. Посилається на те, що зазначена обставина з боку відповідача спростовується наступними письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи: - копією заяви ТДВ «СТ «Домінанта» від 18.12.2017 року про виплату страхового відшкодування; - копією акту виконаних робіт від 06.12.2017 року; - копіями квитанцій про оплату послуг з ремонту автомобіля від 29.11.2017 року, де ОСОБА_3 є платником. Крім того, звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що матеріали справи містять постанову Київського апеляційного суду від 30.01.2019 року у цивільній справі № 753/1971/18. Під час розгляду даної цивільної справи суд першої і апеляційної істанції не ставили під сумнів обставину, що саме ОСОБА_3 належить автомобіль «Ауді» д.н.з НОМЕР_1 . Судами двох інстанцій було досліджено звіт № 486 від 13.12.2017 року щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 , який містить в собі протокол огляду транспортного засобу серії ААЕ № 056780, де власником транспортного засобу зазначена саме позивачка - ОСОБА_3 . Судом першої інстанції обґрунтовано та законно задоволено позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу, так як розгляд справи про стягнення завданої позивачці майнової шкоди триває вже більше трьох років, фактичні витрати на правову допомогу підтверджені належними та допустими доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме, укладеним та діючим договором про надання правничої допомоги та квитанцією про оплату правничої допомоги від 30.01.2018 року. Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, якій завдано збитків в результаті ДТП має право на їх відшкодування з винної особи та із страхової компанії відповідно до умов договору страхування. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного. Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено та апеляційним судом перевірено, що відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Встановлено, що 02.11.2017 року о 15:30 ОСОБА_1 у порушення п.п. 2.3 б), 13.1 ПДР України, керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з НОМЕР_2 по пр-ту Григоренку,12 в м. Києві не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Аudi Q 5», д.н.з НОМЕР_3 , що зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб пропустити пішоходів, що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с. 15-16). Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. 18.12.2017 року позивач звернулась до Товариства з додатковою відповідальністю «СТ «Домінанта» із заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с.19). Відповідно до виписки за смарт-рахунком НОМЕР_4 ОСОБА_3 16.04.2018 року , 20.04.2018 року , 02.05.2018 року на картку зараховано страхове відшкодування згідно із страховим актом №14214/1/ЦВ по полісу АК/4210568 в розмірі 10 000 грн. (а.с.25- 26,33). Згідно із квитанціями від 29.11.2017 року ОСОБА_3 сплатила 29.11.2017 року о 16:06 - 14900 грн., о 16:12 - 14800 грн., о 16:18 - 14 800 грн.,о 16:21 - 5600 грн. на користь «ТОВ Порше Інтер Авто Україна» за послуги ремонту ( а.с. 21-22), а також згідно із квитанцією від 18.12.2017 року 138 000 грн., що разом склало 188 100 грн. ( а.с. 20). Постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2019 року скасовано заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30.05.2018 року , відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки ОСОБА_3 не надала доказів щодо ліміту відповідальнотсі страховика Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" та здійснення їй виплати страхового відшкодування ( а.с. 29-32). Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, а згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов до висновку, що загальна сума збитків, заподіяних позивачу склала 188 100 грн. , підтверджана належними доказами - квитанціями (а.с. 20-26). Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). 18.12.2017 року позивач звернулась до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" із заявою про виплату страхового відшкодування, заподіяного внаслідок події ДТП 02.11.2017 року о 15:30 в м. Києві по пр-ту Григоренка,12. Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно п. 9.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. По заяві ОСОБА_3 від 18.12.2017 року ТОВ «СТ «Домінанта» узгоджено суму страхового відшкодування в розмірі 100 000 грн. Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Згідно ст. 36.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Статтею 992 ЦК України, передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Відповідно до ч.2,ч.3 ст. 20 ЗУ «Про страхування», страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 36.5 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" з 100 000 грн. виплачено страхове відшкодування згідно із страховим актом №14214/1/ЦВ по полісу АК/4210568 у розмірі 30 000 грн., тобто 70 000 грн. страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. (а. с. 25 - 26, 33). Пеня, що підлягає стягненню становить 24 872 грн. 04 коп. Тобто, з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" підлягає стягненню 90 872 грн. 04 коп. (70 000 грн.+24 872 грн. 04 коп). Вказана сума правильно встановлена судом першої інстанції. Збитки, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 становлять 88 100 грн., тобто різниця від загальної суми понесених позивачем витрат на ремонт автомобіля та суму, яка підлягає стягненню із страховика ( 188 100 грн. - 100 000 грн. ). Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи не міститься свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, або будь - який інший документ на підтвердження права власності пошкодженого автомобіля, а тому суд першої інстанції був позбавлений можливості визначити чи порушено майнові права позивачки апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, вказана обставина з боку відповідача спростовується наступними письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи: - копією заяви до ТДВ «СТ «Домінанта від 18.12.2017 року про виплату страхового відшкодування; - копією акту виконаних робі від 06.12.2017 року; - копіями квитанцій про оплату послуг з ремонту автомобіля від 29.11.2017 року, де ОСОБА_3 є платником. Також в матеріалах справи міститься постанова Київського апеляційного суду від 30.01.2019 року у цивільній справі № 753/1971/18. Судами двох інстанцій було досліджено звіт № 486 від 13.12.2017 року щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Ауді» д.н.з. НОМЕР_1 , який містить в собі протокол огляду транспортного засобу серії НОМЕР_5 , де власником транспортного засобу вказана позивачка - ОСОБА_3 . Твердження скаржника про те, що позивачем не надано жодних доказів, що автомобіль « Ауді» в період з 02.11.2017 року по 23.11.2017 року не отримав інших пошкоджень при інших обставинах крім тих, що мали місце 02.11.2017 року апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем ОСОБА_1 до суду не було надано належних та допустимих доказів того, що автомобіль «Ауді» в період з 02.11.2017 року по 23.11.2017 року зазнавав інших механічних пошкоджень при інших обставинах крім тих, що мали місце 02.11.2017 року. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доводи представника скаржника про те, що позовні вимоги не підкріплено доказами про сплату коштів в розмірі 188 100 грн спростовуються квитанціями про оплату послуг з ремонту автомобіля від 29.11.2017 року, які здійснювались безпосередньо ОСОБА_3 , надавалися суду для огляду в оригіналі, а належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи. В апеляційній скарзі представник відповідача стверджує, що судом першої інстанції не з`ясована позиція сторін щодо можливого мирного врегулювання спору, що також спростовується двічі оголошуваними судом перервами. Щодо витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд дійшов наступного висновку . Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч.1,2,3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказівтощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2018 року між Адвокатським об`єднанням «Радник», та ОСОБА_3 було укладено договір про надання професійної правничої допомоги №102/2018 (а.с.9). Згідно п.5.2 вкзаного договору за надання правничої допомоги передбаченої умовами цього договору клієнт сплачує адвокатському об'єднанню винагороду у вигляді гонорару у розмірі, в строк та на умовах, що визначається окремим додатком до цього договору (погодженням про розмір ставки адвокатського гонорару, та/або рахунком на оплату, та/або розрахунком вартості правничої допомоги). Відповідно до квитанції № 0.0.952517713.1 від 30.01.2018 року ОСОБА_3 оплачено витрати за договором про надання правової допомоги у розмірі 15 000 грн. (а.с.27). Як вбачається з попереднього розрахунку вартості адвокатського гонорару (опис судових витрат сторони на професійну правничу допомогу) від 22 серпня 2019 року, загальний розмір витрат становить 15 000 грн. Представник позивача ОСОБА_4 у своєму відзиві на апеляційну скаргу посилався на те, що 24 лютого 2021 року особисто, як представник ОСОБА_3 прибув до Дарницького районного суду м. Києва та пройшов реєстрацію на пропускному пункті, що не можливо підробити чи якось викривити, після чого перед засіданням подав відповідну заяву написану власноруч. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. підтверджено та обгрунтовано належним чином відповідно до вимог ст.137 ЦПК України. За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення. Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 01 червня 2021 року. Головуючий Рубан С.М. Судді Заришняк Г.М. Мараєва Н.Є.