Постанова 4851 № 520/12212/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 вересня 2020 р.Справа № 520/12212/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 28.04.2020 по справі № 520/12212/19 за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією,ліквідаторів) , Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними,визнання незаконними та скасування рішення і наказу,зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Харківській області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 в період з 15 лютого по 20 лютого 2019 року та складення Довідки № 7 від 20 лютого 2019 року та Акту № 8 від 01 березня 2019 року; визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019, яке оформлено протоколом від 16 квітня 2019 року №81/04/19, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16 квітня 2019 року №935; визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1714/5 від 07 червня 2019 року про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ; зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про відновлення дії свідоцтва, виданого ОСОБА_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за №410 від 01.03.2013 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019, яке оформлено протоколом від 16.04.2019 №81/04/19, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16 квітня 2019 року №935; про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1714/5 від 07 червня 2019 року про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ; про зобов`язання Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про відновлення дії свідоцтва, виданого ОСОБА_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за №410 від 01.03.2013 року - виділено в окреме (самостійне) провадження ( справа №520/12212/19). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 справу №520/12212/19 за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування рішення і наказу, зобов`язання вчинити певні дії передано до Полтавського окружного адміністративного суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16 квітня 2019 року, яке оформлено протоколом від 16 квітня 2019 року №81/04/19, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1714/5 від 07 червня 2019 року про анулювання свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 . Зобов`язано Міністерства юстиції поновити дію свідоцтва №410 від 01 березня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 , та забезпечити виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запису про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого №410 від 01 березня 2013 року, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 . В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2305,20 (дві тисячі триста п`ять гривень двадцять копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Міністерство юстиції України, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що приймаючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, так як помилкові, ототожнюються поняття "застосування" та "накладення" дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, які використовуються в окремому порядку та є взаємопов`язаними етапами притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності; неправильно застосовані норми матеріального права, згідно з якими Мін`юстом приймається рішення саме про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого шляхом анулювання відповідного свідоцтва, а повноваженнями щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого наділена Дисциплінарна комісія; зроблено помилкові висновки щодо правового статусу Дисциплінарної комісії, яка утворюється при Мін`юсті, як органу з питань банкрутства, не досліджено зміст протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 16.04.2019 №81/04/19, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не взято до уваги встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 520/10587/19 преюдиційні факти; зроблено невірний висновок щодо пропуску Мін`юстом строку для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності. Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги, просила скаргу задовольнити. Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не оспорюється та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що кредиторами Кредитної спілки "Слобода-Кредит" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області подано скарги від 17.12.2018 б/н, доповнення та уточнення до скарги від 26.12.2018 б/н на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 , які були скеровані листами Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 22.12.2018 №КО-3092/05-19 та від 28.12.2018 №35633/05-19 до Міністерства юстиції України (а.с.150-196 т.1). Листом від 21.01.2019 № 63/62-32-19/9.3.1 (а.с.197 т.1) Департамент з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарг кредиторів Кредитної спілки "Слобода-Кредит" ОСОБА_2. та ОСОБА_3 від 17.12.2018 б/н;, доповнень та уточнень до скарги від 26.12.2018 б/н погодив Головному територіальному управлінню юстиції у Харківській області, керуючись п.2.6 Порядку №1284/5 від 27.06.2013, провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №5023/277/11 про банкрутство Кредитної спілки "Слобода-Кредит" з питань, викладених у вищезазначених матеріалах. Предметом перевірки визначено додержання вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншого законодавства з питань банкрутства, зокрема: щодо виплати грошових коштів ОСОБА_4 за надання правової допомоги та юридичних послуг; виплати кредиторам грошових коштів; проведення інвентаризації майна Кредитної спілки "Слобода-Кредит"; скликання та проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; звітування перед комітетом кредиторів (в тому числі щодо фінансового становища і майна боржника, використання коштів боржника, а також іншої інформації на вимогу комітету кредиторів); продажу майна банкрута та з інших питань, викладених у скарзі кредиторів Кредитної спілки "Слобода-Кредит" ОСОБА_2. та ОСОБА_3 від 17.12.2018 б/н і доповненнях та уточненнях від 26.12.2018 б/н до скарги від 17.12.2018 б/н. Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області на підставі скарг кредиторів Кредитної спілки "Слобода-Кредит" ОСОБА_2. та ОСОБА_3 від 17.12.2018 б/н, з доповненнями та уточненнями до скарги від 26.12.2018 б/н та доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 21.01.2019 №63/62-32-19/9.3.1. проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 . Термін проведення перевірки - з 18.02.2019 року до 20.02.2019 року. За результатами проведеної перевірки виявлені порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 абз.3, 6, 13 ч. 1 ст. 25, ч. 11 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013, про що складено Довідку про результати позапланової виїзної перевірки від 20.02.2019 № 7 та зазначено, що пояснення, зауваження, заперечення до Довідки або інформація про усунення порушень, зазначених у довідці, приймаються комісією до 27.02.2019 (а.с.133-148 т.2). За результатами оцінки інформації про усунення порушень, зазначених у Довідці від 20.02.2019 № 7, наданих 26.02.2019 № 58 арбітражним керуючим ОСОБА_1 , складено Акт позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 01.03.2019 № 8, яким зафіксовані порушення абз. 3, 6, 13 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013, що виявилось у перерахуванні Адвокатському Бюро "Антона Новакова" коштів у сумі 1246776,01 грн. без рішення комітету кредиторів, 25000 грн. та 13000 грн. без рішення комітету кредиторів та ухвали суду, а також невжитті заходів з повернення зазначених коштів на рахунок банкрута, що призвело до недоотримання кредиторами належних їм виплат та грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів банкрута (а.с.157-161 т.2). Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області листом від 06.03.2019 №2480/05-01 до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України направлено пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (а.с.167-168 т.2). Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Мiнiстерства юстицiї України складено Висновок щодо вiдповiдностi висновкiв акта позапланової невиїзної перевiрки дiяльностi арбiтражного керуючого ОСОБА_1 (а.с.170 т.2), який разом з поданням №1244 вiд 14.03.2019 про накладення на арбiтражного керуючого ОСОБА_1 дисциплiнарного стягнення направлено до Дисциплiнарної кoмiciї арбiтражних керуючих (розпорядникiв майна, керуючих санацiєю, лiквiдаторiв) для розгляду на засiданнi матерiалiв позапланової невиїзної перевiрки дiяльностi арбiтражного керуючого ОСОБА_1 (а.с.171 т.2). Копiя подання № 1244 вiд 14.03.2019 про накладення дисциплiнарного стягнення направлена арбiтражному керуючому ОСОБА_1 листом вiд 14.03.2019 № 284/2697-32-19/9.3.1. (а.с.172 т2). Запрошення на засiдання Дисциплiнарної комiсiї направлено арбiтражному керуючому ОСОБА_1 листом вiд 02.04.2019 № l 051/9.3.1/33-19. (а.с.173 т.2). Згiдно з Витягом з протоколу № 81/04/19 вiд 16.04.2019 (а.с.174-177 т.2) засiдання Дисциплiнарної кoмiciї арбiтражних керуючих (розпорядникiв майна, керуючих санацiєю, лiквiдаторiв) за результатами вивчення матерiалiв перевiрки вирiшено застосувати до арбiтражного керуючого ОСОБА_1 дисциплiнарне стягнення у виглядi позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора) на пiдставi подання вiд 14.03.2019 № 1244, про що листом вiд 23.04.2019 №1218/9.3.1/33-19 повiдомлено ОСОБА_1 та Головне територiальне управлiння юстицiї у Харкiвськiй областi. Заступником голови Дисциплінарної кoмiciї арбiтражних керуючих (розпорядникiв майна, керуючих санацiєю, лiквiдаторiв) до Мiнiстерства юстицiї України внесено подання від 16.04.2019 №935 про застосування до арбiтражного керуючого ОСОБА_1 дисциплiнарне стягнення у виглядi позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора) (а.с.178 т.2). Відповідно до Витягу з протоколу від 16.04.2019 №81/04/19 засідання Дисциплінарної кoмiciї арбiтражних керуючих (розпорядникiв майна, керуючих санацiєю, лiквiдаторiв) комісією прийнято рішення застосувати до арбiтражного керуючого ОСОБА_1 дисциплiнарне стягнення у виглядi позбавлення права на здiйснення дiяльностi арбiтражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора) на підставі подання від 14.03.2019 № 1244 Департаменту з питань судової роботи та банкрутства. 07.06.2019 Міністерством юстиції України видано наказ №1714/5 від 07.06.2019, яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацiєю, лiквiдатора) №410 від 01.03.2013, що видане ОСОБА_1 (а.с.181 т.2). Позивач, не погоджуючись з рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019 року, яке оформлено протоколом від 16.04.2019 №81/04/19, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), поданням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019 №935 та наказом Міністерства юстиції України №1714/5 від 07.06.2019, звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виснував, що рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропозиція застосувати до арбітражного керуючого відповідну санкцію - являють собою різні юридичні поняття. Відтак, рішення Дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до норм законодавства, не може бути доказом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Суд першої інстанції дійшов висновку, що саме дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) державним органом з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії цим наказом на позивача не накладено. Проте підставою для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є саме притягнення арбітражного керуючого до зазначеного дисциплінарного стягнення. Таким чином, оскільки Міністерством юстиції України не приймалося рішення щодо накладання дисциплінарного стягнення на позивача, що відповідно до п.16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) мало бути підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, тому згідно з п.5 ч.1 ст.112 Закону №2343-XII підстави для анулювання свідоцтва відсутні. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правова основа діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України від 14.05.1992 №2344-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що був чинний до 21.10.2019 (надалі - Закон України № 2344-XII). Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції про невідповідність положення пунктів 27, 28 Положення № 81/5 щодо процедури позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого частині другій статті 113 Закону України №2343-XII, колегія суддів зазначає таке. Так, правові засади діяльності Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) регулюються Законом України № 2344-XII та Положенням про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 81/5 від 11.01.2013 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.01.2013 року за № 112/22644 (далі - Положення № 81/5). Це Положення визначає порядок утворення при Міністерстві юстиції України як державному органі з питань банкрутства Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), її завдання, функції та порядок діяльності. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мін`юсту. Основними завданнями Комісії є здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірка організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого. Дисциплінарна комісія відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, розглядає подання структурного підрозділу Мін`юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін`юстом повноважень державного органу з питань банкрутства, про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого (п. 4 Положення № 81/5). Згідно пункту 15 Положення № 81/5, на засідання Комісії, на якому буде розглянуто подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, запрошується арбітражний керуючий, стосовно якого розглядається таке питання, який має право давати додаткові пояснення по суті питання. Пунктом 23 Положення № 81/5 передбачено, що розгляд подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого на засіданні Комісії починається із заслуховування доповіді члена Комісії, який попередньо за дорученням голови Комісії вивчав таке подання, матеріали перевірки, після чого заслуховуються присутні на засіданні Комісії інші її члени та арбітражний керуючий, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення. Строк внесення структурним підрозділом на розгляд Комісії подання про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, його розгляду Комісією та прийняття рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення не може перевищувати двох місяців з дня виявлення проступку та одного року з дня його вчинення (пункт 22 Положення № 81/5). За правилами пункту 25 Положення № 81/5, комісія приймає рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого. Положеннями статті 109 Закону № 2344-XII визначено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення. Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (частина 4 статті 109 Закону № 2343-XII). Також слід зазначити, що Закон №2344-XII визначає лише поняття дисциплінарного проступку арбітражного керуючого, яким є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Підстави ж для притягнення арбітражного керуючого для дисциплінарної відповідальності визначені п. 7.1 Порядку № 1284/5. Після прийняття дисциплінарною комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, у відповідності до вимог ст.113 Закону України №2343-ХІІ, при наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) на здійснення діяльності, комісія вносить відповідне подання до державного органу з питань банкрутства. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на здійснення діяльності арбітражного керуючого та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Колегія суддів зазначає, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого щодо позбавлення права на здійснення діяльності приймає саме державний орган з питань банкрутства, а не Дисциплінарна комісія. Адже притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропозиція застосувати до арбітражного керуючого відповідну санкцію - являють собою різні юридичні поняття. Саме тому, рішення комісії про застосування дисциплінарного стягнення (на яке посилається відповідач, як на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності), відповідно до норм діючого законодавства, не може бути доказом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Вищезазначене також дає підстави для висновку, що рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва. Слід також зазначити, що порядок анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), та підстави для анулювання свідоцтва визначені в ст.112 Закону України №2343-ХІІ. За правилами пункту 5 частини першої статті 112 Закону України №2343-ХІІ, однією із підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Тобто, зазначена норма Закону визначає, що припинення діяльності арбітражного керуючого можливо здійснити тільки після накладання відповідним державним органом дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Однак, пунктами 27, 28 Положення № 81/5 передбачено, що у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу Мін`юсту для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення. Структурний підрозділ шляхом надіслання листа за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов`язки, у п`ятиденний строк з дня надходження відповідного протоколу засідання Комісії повідомляє заявника про прийняте Комісією рішення за результатом розгляду заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого. Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, положення пунктів 27, 28 Положення № 81/5 щодо процедури позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого суперечать частині другій статті 113 Закону України №2343-XII. Приписами частини третьої статті 7 КАС України встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні органу, уповноваженого приймати зазначене рішення про позбавлення арбітражного керуючого права на здійснення такої діяльності підлягають застосуванню норми Закону України № 2343-XII, а не Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5. Відповідно до частини першої статті 112 Закону № 2343-XII, однією із підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Частиною 2 цієї норми встановлено, що у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється. Анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) здійснюється відповідно до пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 14 січня 2013 року №93/5 (далі - Положення №93/5), зокрема, у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону України № 2343-XII (в тому числі накладення дисциплінарного стягнення), структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Міністерства юстиції України про анулювання такого свідоцтва. Як правильно зазначено судом першої інстанції, суб`єктом владних повноважень не надано рішення структурного підрозділу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та самого висновку про наявність підстав для анулювання відповідного свідоцтва про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого. Крім того, в оскаржуваному наказі Міністерства юстиції України також відсутні посилання на вищезазначений висновок. За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що оспорюваний наказ № 1714/5 від 07 червня 2019 року прийнятий з порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого та порядку припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), тому, є незаконним та підлягав скасуванню. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно звернув увагу на відсутність рішення Державного органу з питань банкрутства про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Також, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про поновлення свідоцтва арбітражного керуючого, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 , оскільки зазначена вимога є похідною від вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу і рішення. Крім того, колегія суддів зазначає, що притягнення до відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) обмежено певними строками. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Встановлення вказаних строків є забезпеченням, в першу чергу, принципу правової визначеності, який в свою чергу є одним із елементів верховенства права. Як правильно зазначив суд першої інстанції, проступок позивача виявлений перевіркою, за результатами якої складений акт № 8 від 01.03.2019, тобто стягнення повинно бути накладено на позивача протягом двох місяців з 01.03.2019, проте рішення, що є предметом спору, відповідачем винесене 07.06.2019, тобто з порушенням встановленого законодавством строку. У зв`язку з цим, помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції зроблено невірний висновок щодо пропуску Мін`юстом строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів відхиляє посилання заявника апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції про ототожнення поняття "застосування" та "накладення" дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих, адже відсутні підстави стверджувати, що це є взаємопов`язані етапи притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. Колегія суддів уважає помилковими доводи заявника апеляційної скарги про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, згідно з якими Мін`юстом приймається рішення саме про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого шляхом анулювання відповідного свідоцтва, а повноваженнями щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого наділена Дисциплінарна комісія. В даному випадку колегія суддів звертає увагу на те, що анулювання свідоцтва арбітражного керуючого не є дисциплінарним стягненням та можливе як наслідок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. В той же час як зазначалося вище, повноваженнями щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого в силу приписів ст. 113 Закону № 2343-ХІІ наділений відповідний державний орган (Міністерство юстиції України, а не Дисциплінарна комісія). Щодо аргументів апеляційної скарги про помилковість висновків суду щодо правового статусу Дисциплінарної комісії, яка утворюється при Мін`юсті, як органу з питань банкрутства та не дослідження змісту протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 16.04.2019 №81/04/19, то колегія суддів звертає увагу на те, що, як встановлено вище, рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва. В той же час подання дисциплінарної комісії та її рішення, оформлене протоколом, на які посилається відповідач як на підставу видачі оскаржуваного наказу про анулювання свідоцтва позивача, не є доказом притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а тому відсутні підстави для дослідження змісту вказаного протоколу. Також в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема не взято до уваги встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 520/10587/19 преюдиційні факти. Колегія суддів зазначає, що у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 520/10587/19 досліджувалося питання проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 в період з 15 лютого по 20 лютого 2019 року та складення Довідки № 7 від 20 лютого 2019 року та Акту № 8 від 01 березня 2019 року та не надавалася правова оцінка законності самої процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. В свою чергу висновок суду в рішенні від 21.01.2020 у справі № 520/10587/19 про дотримання Головним управлінням юстиції у Харківській області процедури проведення перевірки та складення за результатами перевірки відповідних актів жодним чином не впливає на встановлені в межах розгляду цієї справи системні порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого та не можуть вважатися преюдиційними обставинами з огляду на різний предмет судового дослідження. В межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції враховано правові висновки у тотожних правовідносинах, викладені Верховним Судом у постановах від 18 січня 2019 року у справі №820/6626/16, від 16 липня 2019 року у справі №808/4426/15, від 21 серпня 2019 року у справі № 0240/3397/18-а, що є обов`язковими для застосування в силу приписів ст. 242 КАС України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі № 520/12212/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 29.09.2020.