Постанова 4823 № 750/3031/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 25 вересня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/3031/20 Головуючий у першій інстанції Логвіна Т. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/920/20 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Бечка Є.М., суддів: Губар В.С., Євстафіїва О.К., секретар: Кривопиша Я.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Белової Ольги Степанівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, дата та місце складання повного тексту ухвали: 10 червня 2020 року, м.Чернігів, В С Т А Н О В И В : В квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Белової О.С., в якому просила визнати недійсним договір від 29 листопада 2019 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бригідою В.О. за реєстровим №553; скасувати рішення приватного нотаріуса Бригіди В.О. від 29 листопада 2019 року про державну реєстрацію права власності на дану квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1974287474101 за ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири від 24 грудня 2019 року, укладений між ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Бловою О.С. за реєстровим №3792; скасувати рішення приватного нотаріуса Белової О.С. від 24 грудня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50445835, про реєстрацію права власності на спірну квартиру, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 1974287474101 за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 . Позивачка просила призначити почеркознавчу експертизу на предмет дослідження питання чи був нею підписаний договір купівлі-продажу квартири від 29 листопада 2019 року. Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 квітня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 та накладено арешт на кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1974287474101, що належить ОСОБА_1 та заборонено останній в будь-який спосіб відчужувати право власності на спірну квартиру. В червні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про забезпечення даного позову та просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1974287474101, що належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Заява мотивована тим, що ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігові від 28 квітня 2020 року було накладено арешт на спірну квартиру, що належить ОСОБА_1 , проте відповідачем ОСОБА_1 17 квітня 2020 року було відчужено (подаровано) по 1/20 частці ОСОБА_6 та ОСОБА_5 даної квартири на підставі договору дарування. У зв`язку з тим, що ухвалою суду від 28 квітня 2020 року накладено арешт на квартиру, що належить ОСОБА_1 , то 1/10 частка у праві власності не обтяжена арештом та може і надалі відчужуватись, що може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду. Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 червня 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1974287474101, 9/10 часток якої належать ОСОБА_1 , 1/20 частка якої належить ОСОБА_5 та 1/20 частка якої належить ОСОБА_6 . Суд першої інстанції врахував суть позовних вимог, вважав, що заява є обґрунтованою і співмірною із заявленими позовними вимогами. Не погоджуючись з даною ухвалою представник ОСОБА_1 адвокат Кулініч К.В. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен з яких мають у власності по 1/20 частки на спірну квартиру, не мають ніякого відношення до справи, не є учасниками справи, їх не було залучено до участі у справі та вони є малолітніми дітьми. Особа, яка подає апеляційну скаргу вважає, що при поданні заяви про забезпечення позову позивачкою не були надані обґрунтовані доводи та докази підтвердження необхідності забезпечення позову по справі, однак суд належної оцінки даному факту не надав. Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що на розгляді Деснянського районного суду м.Чернігова перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Белової О.С. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Предметом спору є квартира АДРЕСА_1 . Вбачається, що при відкритті провадження у справі ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 квітня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 та накладено арешт на кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1974287474101, що належить ОСОБА_1 та заборонено останній в будь-який спосіб відчужувати право власності на спірну квартиру (а.с.54-55). В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 17 квітня 2020 року подарувала по 1/20 частці ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Дані обставини не заперечує і відповідачка ОСОБА_1 . Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Відповідно до ст.150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо. Частиною 3 статті 152 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог заявника щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру в цілому, яка є предметом спору в даній цивільній справі, між сторонами існує спір щодо даної квартири та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду в майбутньому, у разі задоволення позову ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен з яких мають у власності по 1/20 частки на спірну квартиру, не мають ніякого відношення до справи, не є учасниками справи, їх не було залучено до участі у справі та вони є малолітніми дітьми, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 не є їх представником та не може представляти їх інтереси при розгляді справи. Крім того, в судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Святная О.В. пояснила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 23 вересня 2020 року залучені до участі в справі та що саме відповідач не повідомила суд про факт дарування нею частини квартири своїм онукам, а враховуючи карантинні обмеження, суду лише у вересні 2020 року стало відомо про дану обставину. Доводи апеляційної скарги, що при поданні заяви про забезпечення позову позивачкою не були надані обґрунтовані доводи та докази підтвердження необхідності забезпечення позову по справі, а суд першої інстанції належної оцінки даному факту не надав, відхиляються апеляційним судом, оскільки квартира в цілому є предметом спору, між сторонами існує спір щодо даної квартири та невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання рішення суду. Крім того, захід забезпечення позову, лише тимчасово обмежує право розпоряджатися власністю (спірною квартирою). За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_2 , ухвала постановлена із додержанням вимог закону і передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 10 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 28 вересня 2020 року. Головуючий: Судді: