Постанова 4852 № 160/5222/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5222/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 в адміністративній справі №160/5222/20, ухвалене суддею Озерянською С.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Юхименко Ольги Леонідівни про визнання дій протиправними та скасування постанови,- в с т а н о в и В: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просила визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни, в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2020 року у виконавчому провадженні № 61684246; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадженні від 01.04.2020 року у виконавчому провадженні № 61684246. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 адміністративний позов задоволено. Рішення суду мотивовано тим, що постанова про відкриття провадження № 59425070 від 27.06.2019 року прийнята відповідачем з порушенням приписів частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» №1404, оскільки останнім виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач мав усі підстави для відкриття цього виконавчого провадження, оскільки до заяви про примусове виконання рішення стягувачем було додано довідку про відкритий рахунок, у якій значиться, що ОСОБА_1 є власником рахунку відкритого в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою:м.Київ, вул. Андріївська, б.4. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.03.2020 року до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни надійшла заява Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Степанівни від 12.03.2020 року № 9694 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості у розмірі 52869,37 грн. 01.04.2020 року на підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61684246. Також, 01.04.2020 року відповідачем винесено постанови у виконавчому провадженні № 61684246 про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди. 15.04.2020 року відповідачем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Зазначені постанови були направлена боржнику за адресою вказаною у виконавчому написі нотаріуса від 12.03.2020 року № 9694. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалены оскарженого рішення, виходить з наступного. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), який набрав чинності 05.10.2016 року. Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. До обов`язків виконавця належить здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18). За приписами частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII). Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Таким чином, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах виконавчого округу, в якому такий приватний виконавець здійснює діяльність. В цьому випадку, оскільки боржником є фізична особа, місцем виконання виконавчого напису є місце проживання, перебування боржника. Зважаючи на те, у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи - боржника, яке знаходиться за адресою: м. Верхньодніпровськ, вул. Машинобудівників, буд. 51., приватний виконавець не мав підстав для прийняття виконавчого документу до виконання через те, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, та відкривати виконавче провадження. Відповідно, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність постанови від від 01.04.2020. № 61684246 . В цьому випадку виконавець мав повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання, як це передбачено пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII, відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи в частині судового рішення, що оскаржується позивачем об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Доводи скаржника про те, що боржник має банківські рахунки, відкриті у банках, місцезнаходження яких зареєстровано у м. Києві, суд апеляційної не бере до уваги оскільки, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей не породжує цивільні права та обов`язки. Сам рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки призначений для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів. Отже, матеріальні цінності, майно, кошти можуть бути об`єктом стягнення, а не рахунки у банку, отже наявність у боржника банківських рахунків не є тотожнім наявному у боржника майна у такому банку. Надаючи оцінку доводам позивача щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на правовий висновок Верховного Суду, висловлений в постанові від 10.09.2018 року по справі №905/3542/15, суд зазначає, що у вказаній справі була надана оцінка подібним правовідносинам накладення арешту, однак при наявності грошових коштів на банківських рахунках, коли як в цій справі відповідачем не доведено та судом не встановлено, що на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були відомості про наявність у боржника коштів на рахунках у банках, що розташовані у м. Київ. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни -залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.202020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 03 вересня 2020 року та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова