Постанова 4852 № 160/1438/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1438/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року (суддя Голобутовський Р.З., м. Дніпро) у справі № 160/1438/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про визнання протиправними та скасування постанов,- встановив: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 59156639; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.08.2020 року у виконавчому провадженні № 59156639. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 позовні вимоги задоволено. Вказане рішення мотивоване тим, що місце проживання боржника не належить до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність та відомості щодо якої внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні ВП № 59156639 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, приватний виконавець оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначив, що в заяві про примусове виконання рішення стягувач зазначив про наявність у боржника (позивача) майна, а саме грошових коштів на картковому рахунку, відкритому в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, та надано довідку. Оскільки суд першої інстанції дійшов невірного висновку про протиправність дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №59156639 та порушення ним приписів ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» - висновок суду про протиправність постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.08.2020 року є неправомірним. Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено та сторонами не заперечується, що приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни від представника АТ Перший український міжнародний банк надійшла заява про примусове виконання рішення №97342, а саме, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. № 9003 від 23.04.2019 року. 21.05.2019 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59156639 з виконання виконавчого напису № 9003, виданого 23.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. Також 21.08.2020 року в межах виконавчого провадження № 59156639 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника Дришлюка О.В. Правомірність винесення приватним виконавцем вказаних постанов є предметом спору у межах цієї адміністративної справи. При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Частиною 2 ст. 25 вказаного Закону передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з ч. 2 ст. 25 Закону Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Згідно з даними Єдиного реєстру приватних виконавців України Приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна має посвідчення приватного виконавця № 0191 від 12.06.2018 року та здійснює діяльність в межах виконавчого округу м. Києва, внаслідок чого вона має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м. Києва, що, враховуючи норми ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві. Спір у межах цієї справи виник з тих підстав, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем його виконання. Як встановлено судом першої інстанції, згідно з паспортними даними ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Вільногірським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 05.05.1996 року) з 19.08.2020 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . У виконавчому написі нотаріуса та заяві стягувача про примусове виконання рішення вказана адреса: АДРЕСА_2 . Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що місце проживання боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Юхименко О.Л. здійснює діяльність. З заяви стягувача вбачається, що останній просив відкрити виконавче провадження за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника. Стягувачем була надана довідка від 11.05.2019 року вих. № 1_01, відповідно до якої у ОСОБА_1 є рахунок в валюті гривня, відкритий в АТ «Перший Український Банк», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд.

4. Враховуючи вказану інформацію, приватний виконавець відкрив виконавче провадження згідно спірної постанови, виходячи з адреси знаходження майна (грошових коштів) боржника. Разом з цим, судом першої інстанції було вірно зазначено, що в наданій стягувачем довідці не було зазначено про наявність коштів на рахунку, відритому в АТ «Перший Український Міжнародний Банк». Відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не було надано доказів наявності коштів на цьому рахунку та/або наявності іншого майна на території виконавчого округу відповідача. За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження про стягнення з фізичної особи, місце проживання якої знаходиться у Дніпропетровській області, за відсутності доказів наявності майна у м. Києві якої, є правильним. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №160/1438/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови складений 17.08.2021р. Головуючий суддя О.М. Панченко суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко