Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/18289/20
від 21.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18289/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., при секретарі Григорук В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції, у якому просив суд: визнати неправомірним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 13 травня 2020 року №1642/5, яким задоволено скаргу приватного акціонерного товариства "Марс" від 03 березня 2020 року, прийнятого на підставі Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 29 квітня 2020 року за результатами розгляду скарги приватного акціонерного товариства "Марс" від 03 березня 2020 року №26, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 березня 2020 року №8264-33-20; зобов`язати Міністерство юстиції України відновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні записи, проведені на підставі рішення від 28 липня 2017 року №36367797, прийнятого державним реєстратором комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" міста Києва Кучмою Любов`ю Володимирівною, а також на підставі рішення від 17 грудня 2019 року №50270850, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенією Олегівною. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Положеннями пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Аналіз змісту наведених статей Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних та цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини щодо скасування вищезазначеного наказу та висновку про скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що належить позивачу на праві приватної власності, є похідними від приватно-правових відносин і для вирішення питання щодо відповідності чи невідповідності рішень Міністерства юстиції України та Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України під час здійснення ними дій щодо скасування реєстраційних дій про право власності - є встановлення у особи права на володіння, користування та розпорядження майном, яке, як стверджує позивач, є його приватною власністю. Тобто, першочергово існує спір про цивільне майнове право. З позовної заяви і доданих до неї документів вбачається, що, окрім іншого, в судах розглядалися та розглядаються спори між юридичними та фізичними особами, суттю яких є право володіння, користування та розпорядження нерухомим майном та користування земельною ділянкою. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з правовим висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 815/5798/17. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В. Повний текст виготовлено 23 вересня 2020 року.