Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/14259/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14259/20 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Кузьмишиної О.М., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О., за участю секретаря судового засідання Білоус А.С. представника позивача: Денисенка А.М.; представник відповідача: не з`явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, В С Т А Н О В И В : До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.12.2019 р. № 4296/5 в частині: - задоволення скарги ОСОБА_2 від 27.12.2019 р., що зареєстрована в Мін`юсті 27.12.2019 р. № 45694-33-19; - скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.12.2019 р. № 10741070070004438 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах», проведену приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 щодо ПАТ «Київметробуд» (ідентифікаційний номер 01387432). В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуваний наказ винесений з порушенням норм законодавства, а тому підлягає визнанню судом протиправним і скасуванню, зокрема, з огляду на порушення процедури розгляду скарги. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2020 р. відмовлено у відкритті провадження у справі. Не погоджуючись із винесеною ухвалою, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що в розглядуваних правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері розгляду скарг на проведені державним реєстратором реєстраційні дії, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. Також вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про приватноправовий характер спірних правовідносин, оскільки такі не випливають із корпоративних прав, а стосуються виключно законності дій суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, позаяк спір у цій справі не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки є корпоративним спором. В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити. Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заслухавши думку представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про можливість подальшого розгляду справи без участі представника відповідача. У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ознайомившись із матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2019 р. відбулось термінове засідання Наглядової Ради Публічного акціонерного товариства «Київметробуд», на якому було прийнято, серед іншого, рішення про звільнення з посади Генерального директора ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_2 з 17.12.2019 р. та про призначення на посаду Генерального директора ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_1 з 18.12.2019 р. 26.12.2019 р. позивач звернувся до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 з метою проведення державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, з метою зміни відомостей про керівника ПАТ «Київметробуд». 26.12.2019 р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено реєстраційну дію «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установичх документах», номер запису 10741070070004438, внаслідок вчинення якої були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зміни керівника ПАТ «Київметробуд». 27.12.2019 р. колишній Генеральний директор ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_2 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 щодо вчинення вищевказаної реєстраційної дії, яка була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 р. за № 45694-33-19. 28.12.2020 р. Міністерством юстиції України було прийнято наказ № 4296/5 «Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», згідно якого скаргу ОСОБА_2 від 27.12.2019 р., зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 р. за № 45694-33-19 задоволено в повному обсязі. Скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.12.2019 р. № 10741070070004438 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», проведену приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 щодо ПАТ «Київметробуд». Анульовано доступ приватному нотаріусу Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головікіній Я.В. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Виконання покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи». До Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України направлено подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Вважаючи вищезгаданий наказ протиправним, позивач звернувся до суду із позовом. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір не може вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки існує спір про корпоративні права, порушені, на думку позивача, внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, та внесенням змін до установчих документів юридичної особи. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір в даній справі належить розглядати в порядку господарського судочинства. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України). Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з наказами Міністерства юстиції України від 13.07.2018 №2353/5 та №2354/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". В свою чергу такі реєстраційні дії стосуються внесення змін до відомостей про юридичну особу (зміна керівника юридичної особи, зміна інформації про засновників). З висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду видно, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана, зокрема, з можливою невідповідністю законодавству протоколу загальних зборів. У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого повинні бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією зміни керівника юридичної особи та інформації про засновників, тобто позовні вимоги про скасування наказів Міністерства юстиції України є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а, від 12.06.2019 у справі №344/10480/16-а. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. За змістом ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Враховуючи, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється, колегія суддів дійшла висновку про необхідність вирішення цього спору в порядку господарського судочинства. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Зважаючи на те, що розгляд даного позову пов`язаний із вирішенням корпоративного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , беручи до уваги те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є господарськими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про корпоративні права, порушені, на думку позивача, внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, та внесенням змін до установчих документів юридичної особи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що заявлений позов належить розглядати у порядку господарського судочинства, а тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі. Зважаючи на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення, яким у відкритті провадження відмовлено. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст постанови виготовлено 01.10.2020 р.