Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/19880/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19880/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Сорочка Є.О., при секретарі Марчук О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машагросервіс" до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Машагросервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 2419/5 від 06 серпня 2019 року за підписом заступника Міністра з питань державної реєстрації Ірини Садовської про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу позивача, за змістом яких зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2019 року ОСОБА_1 подала на ім`я відповідача скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора. Відповідно до скарги, третя особа просила скасувати реєстраційні дії від 05 червня 2019 року вчинені державним реєстратором відносно позивача, якими, в свою чергу, було скасовано реєстраційні дії щодо ТОВ "Машагросервіс", вчинені 31 травня 2019 року. 29 липня 2019 року, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 19 червня 2019 року, зареєстрованої в МЮУ за № 21372-33-19, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, прийняла висновок, на підставі якого, 06 серпня 2019 року МЮУ, за підписом заступника Міністра з питань державної реєстрації Ірини Садовської, було прийнято оскаржуваний наказ № 2419/5, яким вирішено скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05 червня 2019 року № 12249980026008362, № 12249980027008362 та № 12249980028008362 "Скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок)", проведені державним реєстратором комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіною Юлією Володимирівною стосовно TOB "Машагросервіс". Не погоджуючись із спірним наказом, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 було затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок), відповідно до п. 2 якого встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом. Відповідно до п.п. 9, 10, 11 Порядку, під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду. Згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 140/167/19, використання у п. 9 Порядку прислівника "обов`язково" свідчить про істотність вимоги запрошення скаржника, суб`єкта оскарження та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. У своєму відзиві відповідач наголошує на тому, що в контексті вимог п. 10 Порядку, ним було обрано спосіб повідомлення осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту. Дійсно, на офіційному веб-сайті Мін`юсту за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-29-lipnya-2019-roku розміщено повідомлення про те, що 29 липня 2019 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, кабінет № 1103 відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, на якому о 14 год. 00 хв. відбудеться розгляд по суті скарги ОСОБА_1 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2019 року за № 21372-33-19. Разом з тим, правова конструкція п. 10 Порядку передбачає, що таке повідомлення має бути розміщене не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. У той же час, відомості офіційного веб-сайту Мін`юсту не містять даних про час розміщеного вказаного вище повідомлення. Крім того, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів дотримання ним вказаного положення в частині повідомлення про час і місце розгляду скарги осіб, запрошених до розгляду скарги по суті, не пізніше ніж за два дні до дня такого розгляду. Водночас, за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 140/168/19, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням. Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги встановлене судом порушення порядку розгляду скарги ОСОБА_1 від 19 червня 2019 року, зареєстрованої в МЮУ за № 21372-33-19, за наслідком якого і було прийнято оскаржуваний наказ, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування спірного наказу. Водночас, підписання оскаржуваного наказу заступником Міністра з питань державної реєстрації Ірини Садовської, а не самим Міністром, не беруться судом до уваги, адже відповідно до п. 10 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5, висновок комісії, оформлений відповідно до пункту 8 розділу III цього Положення, разом з проектом відповідного наказу Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України подає для підпису Міністру юстиції України, його першому заступнику або заступнику Міністра з питань державної реєстрації. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 серпня 2020 року по справі № 826/16769/16, відповідно до якої у випадку, якщо позовні вимоги про скасування рішення МЮУ є фактично похідними від вирішенні судом корпоративного спору, і основною метою звернення до суду позивача є захист саме його корпоративних прав, такий спір, не зважаючи на участь у ньому суб`єкта владних повноважень, не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Разом з тим, така позиція не може бути застосована у даному випадку, оскільки власне корпоративний спір щодо ТОВ "Машагросервіс", в контексті спірних правовідносин, був вирішений господарським судом при розгляді вже згаданої справи №904/2593/19. Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2020 року було, зокрема: визнано недійсним договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Машагросервіс" від 24 травня 2019 року; визнано недійсною заяву від 24 травня 2019 року про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ "Машагросервіс" від імені ОСОБА_3 на користь громадянки ОСОБА_1 , акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Машагросервіс", укладені від імені ОСОБА_3 (як продавця) та ОСОБА_1 (як покупця), підпис невідомої особи від імені ОСОБА_3 на яких посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В.; визнано недійсним рішення загальних зборів (нового власника) ТОВ "Машагросервіс", оформлене протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Машагросервіс" від 24 травня 2019 року; визнано незаконними та скасовано наступні реєстраційні дії: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, номер реєстраційної дії 12241050023008362 від 31 травня 2019 року (зміна складу або інформації про засновників), та державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами до установчих документів, номер реєстраційної дії 12241070024008362 від 31 травня 2019 року (зміна місцезнаходження, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) та номер реєстраційної дії 12241050025008362 від 31 травня 2019 року (інші зміни) щодо ТОВ "Машагросервіс", проведені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 . Враховуючи наведене, беручи до уваги вимоги статей 2, 4 та 19 КАС України, у суду відсутні підстави вважати, що на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду. Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя Є.О.Сорочко