Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/13697/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13697/20 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва зі скаргою на рішення приватного виконавця Клименка Романа Васильовича . З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2020 року залишено без руху скаргу ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця Клименка Романа Васильовича. 14.07.2020 року через канцелярію суду першої інстанції від позивача надійшла позовна заява ОСОБА_1 . До вказаної заяви ОСОБА_1 додано, зокрема, заяву про подовження строку оскарження постанови приватного виконавця Клименка Романа Васильовича від 12.05.2020 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 61703832. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року скаргу на рішення приватного виконавця Клименка Романа Васильовича повернуто заявнику. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу в Окружний адміністративний суд м. Києва на новий розгляд, продовжити строк оскарження постанов приватного виконавця Клименка Р.В. від 12.05.2030 року про звернення стягнення на заробітну плату і пенсію по виконавчому провадженню № 61703832, зняти арешт з зарплатного рахунку № НОМЕР_1 , а також пенсійного рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права. 21 вересня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява, в якій він просить розглянути лише перший пункт прохальної частини апеляційної скарги, а пункти 2 і 3 не розглядати. Сторони були належним чином повідомлені про дату та час апеляційного розгляду справи - 21 вересня 2020 року на 15 год. 50 хв., проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У пункті 1 частини 2 статті 287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. У своїй заяві про подовження строку оскарження постанови від 12.05.2020 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 вказує, що пропустив цей строк тому, що офіс приватного виконавця знаходиться у Києві, і він тривалий час до 05.06.2020 року не знав про перехід права вимоги за кредитом до ТОВ "Фінансова група "Сіті Фінанс"" і не мав можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Однак наведені причини пропуску строку звернення до суду є недостатніми та неповажними, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 травня 2020 року ОСОБА_1 дізнався про те, що його зарплатний та пенсійний рахунки заблоковано на підставі постанови приватного виконавця Клименко Р.В. Тобто про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивач дізнався ще у травні 2020 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (зі змінами та доповненнями) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на усій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року. Станом на момент звернення позивача зі скаргою до суду, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 року №392 було запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, починаючи з 22 травня 2020 року. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернення до суду. В той же час, будь-яких доказів того, що позивач не мав можливості звернутись до суду з відповідною скаргою в строк, встановлений процесуальним законодавством, ОСОБА_1 суду першої інстанції не надано. З урахуванням викладеного, а також враховуючи послаблення умов карантину з 22 травня 2020 року, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не зазначив про наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, та не надав доказів щодо неможливості звернення до суду саме у строки, визначені п.1 ч.2 ст.287 КАС України. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року про повернення позовної заяви - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.