Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/2164/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2164/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., Третій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів Олефіренко Н.А., Шальєва В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року в адміністративній справі №280/2164/20 (суддя у 1 інстанції Конишева О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: - визнати протиправними дії ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо відмови у направленні до Міністерства внутрішніх справ України документів та висновку про виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності та 80% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України «Про міліцію", у розмірі 200- кратного прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності 04.12.2018 року; - зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України направити до Міністерства внутрішніх справ України документи та висновок про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із встановленням II групи інвалідності та 80% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України «Про міліцію», у розмірі 200- кратного прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності 04.12.2018 року, з урахуванням проведених виплат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому більшого відсотку втрати працездатності, оскільки відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 позивач не позбавлений права на виплату такої допомоги. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо відмови у направленні до Міністерства внутрішніх справ України документів та висновку про виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності та 80% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України Про міліцію, у розмірі 200- кратного прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності 04.12.2018 року. Зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України направити до Міністерства внутрішніх справ України документи та висновок про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із встановленням II групи інвалідності та 80% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України Про міліцію, у розмірі 200- кратного прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності 04.12.2018 року, з урахуванням проведених виплат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з дати первинного встановлення позивачу відсотку втрати працездатності та виплати відповідної одноразової грошової допомоги пройшло більше двох років, тому висновок відповідача про те, що позивач не мав права на нарахування та отримання такої допомоги на підставі пункту 4 Порядку №850 є правомірним. Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 наказом від 06.01.2000 року був звільнений з органів внутрішніх справ України. 21.06.2012 року позивачу встановлено II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по охороні громадського порядку (70% втрати професійної працездатності). 30.07.2012 року директором ДФЗБО МВС України було затверджено висновок щодо призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції ОСОБА_1 , у зв`язку з встановленням інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 року № 656-ХІІ Про міліцію, на підставі п. 1.2. Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року у сумі 66768,00 грн. (грошове забезпечення за 1 календарний місяць 1391 грн. * 48 місяців). 09.07.2012 року Позивачу виплачено 2300 грн. (страхову суму), згідно з довідкою Запорізької обласної дирекції HACK OPAHTA вих. № 3-03/6/557 від 09.07.2012 року, у зв`язку з чим від основної суми призначеної МВС України було відраховано страхову суму, тобто 66768 грн. - 2300 грн. та виплачено Позивачу 64468 грн. 04.12.2018 року позивачу встановлено II групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (80% втрати професійної працездатності), що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії АБ № 0034344 від 04.12.2018 року та довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АБ № 0034344 від 04.12.2018. 18.02.2019 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області із заявою про направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо можливості призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності та 80% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України Про міліцію, у розмірі 200-кратного прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності. Листом від 26.02.2019 року № 29/14-Є ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області вказала на відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років. 27.09.2019 року позивач повторно звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області із заявою щодо проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку №

850. Листом від 08.10.2019 року № 29/14-Є ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області повідомили позивачу про те, що розмір грошової допомоги у разі встановлення відповідної групи інвалідності не залежить від ступеня втрати працездатності, що визначається МСЕК, тому її перерахунок у зв`язку з підвищенням цього ступеня законодавством не передбачено. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком №850. Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Відповідно до цієї статті постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (Порядок № 850). Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Згідно із пунктом 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність. Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України. Законом №565-ХІІ не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №

850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Як було зазначено вище, відмова відповідача в призначенні та виплаті грошової допомоги ґрунтується на тому, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що, за умовами пункту 4 Порядку № 850, не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Водночас, така відмова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства і ґрунтується на неправильному тлумаченні змісту пункту 4 Порядку № 850, оскільки вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 24 жовтня 2019 року у справі №809/950/17 та від 28.03.2019 по справі №296/10138/16-а. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення. Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року в адміністративній справі №280/2164/20 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року в адміністративній справі №280/2164/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва