Постанова Дніпровський апеляційний суд № 211/439/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6607/20 Справа № 211/439/20 Суддя у 1-й інстанції - Рибакова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Варенко О.П., суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В., за участю секретаря - Василенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2020 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.04.2019 року по 23.12.2019 року, стягнення різниці у заробітку за час вимушеного простою, стягнення вихідної допомоги при звільненні, В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2020 року у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.04.2019 року по 23.12.2019 року - відмовлено. Відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення різниці у заробітку за час вимушеного простою, стягнення вихідної допомоги при звільненні. Не погодившись з такою ухвалою в частині відмови у відкритті провадження, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу в зазначеній частині. Учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.360 ЦПК України, не скористались. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно матеріалам справи, в січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, уточнивши який ставив питання про скасування наказу №1148/ТЧ-2 від 24.12.2019 року «Про відсторонення від роботи помічника машиніста електровоза ОСОБА_1 »; стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 108 904,70 грн з 01.04.2019 року по 23.12.2019 року; стягнення різниці у заробітку за час вимушеного простою у сумі 16 989,42 грн з 23.12.2019 року по 03.03.2020 року; стягнення вихідної допомогу при звільненні у сумі 38 435,58 грн. Відмовляючи у відкритті провадження в частині вимог про стягнення середньої заробітної плати, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вже звертався з позовом до того ж відповідача в тому числі з вимогою про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв`язку з припиненням трудового договору на підставі наказу 131/ос від 07.03.2019 року. Проте з даним висновком погодитись неможливо з огляду на наступне. Згідно п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.07.2019 року було скасовано наказ 131/ос від 07.03.2019 року, однак відмовлено у стягненні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв`язку з необґрунтованістю її розміру. В даному позові ОСОБА_1 звернувся з вимогою про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2019 року по 23.12.2019 року у сумі 108 904,70 грн, тобто предмет та підстави даного позову не є тотожними розглянутому в розумінні ст.186 ЦПК України. Приймаючи до уваги, що скасовуючи наказ 131/ос від 07.03.2019 року про припинення трудового договору, судом не встановлювався розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.04.2019 року по 23.12.2019 року та направлення справи для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2020 року - скасувати в частині відмови у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.04.2019 року по 23.12.2019 року та направити справу для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: О.П.Варенко Судді: В.С.Городнича О.В.Лаченкова