Постанова Запорізький апеляційний суд № 310/3244/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/3244/20 Головуючий в 1 інст. Прінь І.П. Провадження №33/807/615/20 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2020 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Амельченка М.Д. на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн. Згідно з постановою суду, 08 травня 2020 року о 02:50 години ОСОБА_1 в м.Бердянську по пр. Східному,11-Б керував автомобілем OPEL VECTRA н/зн НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Амельченко М.Д. просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не сприяв повному, всебічному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Також апелянт зазначає, що суд провів засідання 04 серпня 2020 року, без участі сторін, без свідків, без доказів, без заслуховування, коли адвокатом була написана заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином та небезпекою участі в судових засіданнях та небезпекою притягнення учасників справи до адміністративної відповідальності за порушення умов карантину. Крім того, апелянт зазначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення не було додано акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, вказаний акт повинен бути в наявності, що прямо передбачено відповідною інструкцією. Щодо направлення на освідування, останнє також не може бути належним доказом тому, що з даного направлення незрозуміло, яке освідування повинен провести лікар, чому саме на наркотики. Відповідно до доданих до пояснень та апеляційної скарги документів - Бердянське ПНЛ не має право проводити огляд водіїв на стан сп`яніння. Також, як вбачається з матеріалів справи, огляд проводила невідома особа, відомостей про те, що ця особа проходила спеціальне навчання, немає. Також з матеріалів справи незрозуміло, яким чином, було встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, як це було виявлено, яким прибором, аналізом крові, тощо. Доданий до протоколу DVD-диск, як доказ на підтвердження здійснення правопорушення, суперечить приписам ст.99 КАСУ, а саме: не засвідчений електронним цифровим підписом, а тому суд не може брати його до уваги, також відсутній пристрій, на якому було здійснено відеозапис, та оригінал відеозапису. Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_2 , який був затриманий, в порушення вимог закону, було заборонено залучити адвоката. Також в протоколі про адміністративне правопорушення від 08 травня 2020 року у фабулі не зазначено, хто саме керував транспортним засобом, а без цього незрозуміло чи ОСОБА_2 це був, або інша особа. Окрім того, при вивченні матеріалів адміністративної справи встановлено, що жодних пояснень ні від свідків, ні від лікаря, ні від порушника немає, а тому говорити про те, що вказаний протокол складався належним чином і особу можливо притягнути до відповідальності, неможливо. На підставі вищевикладеного, враховуючи чисельні порушення, направлення особи на огляд на стан сп`яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення слід вважати недопустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, а саме порушення вимог п.2.5 ПДР України, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Амельченко М.Д. не з`явились, про день та час судового засідання повідомлялися належним чином, захисником подано заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі та участі ОСОБА_1 , при цьому, зазначив, що вони підтримують апеляційну скаргу та просять її задовольнити. Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ№062335 від 08 травня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом OPEL VECTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння; зі змістом протоколу ознайомлений, будь-яких зауважень чи клопотань не заявляв; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 травня 2020 року в КНП «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР; висновком лікаря КНП «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР №519 від 08 травня 2020 року, відповідно до якого 08 травня 2020 року о 03-00 годині ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (канабіс); актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №519 від 08 травня 2020 року; DVD-диском з відеозаписом. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Те, що суд розглянув справу 04 серпня 2020 року без участі учасників процесу, не завадило суду повно і всебічно з`ясувати всі її обставини та не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови. З наявних матеріалів вбачається, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторони захисту, в тому числі для витребування доказів. Всі доводи сторони захисту, в т.ч. викладені в письмових запереченнях, судом першої інстанції перевірені. При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте, висновки суду ним не спростовані. Клопотань про дослідження додаткових доказів в т.ч. про допит свідків, при апеляційному розгляді сторона захисту не заявляла. Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновків суду теж не спростовують. В матеріалах справи міститься висновок лікаря КНП «Бердянського закладу з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку, у присутності поліцейського, за наявності відповідного направлення на огляд. За наслідками огляду лікарем здійснено висновок про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння. У висновку міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. Відомостей про те, що останній не погодився з результатами огляду та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає. До протоколу про адміністративне правопорушення від ОСОБА_1 зауважень також не надійшло, в т.ч. і щодо порушення його процесуальних прав. В той же час, згідно з протоколом, процесуальні права ОСОБА_1 роз`яснені. Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог чинного законодавства, є безпідставними, оскільки вищевказаний протокол складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Посилання захисника в апеляційній скарзі про те, що вказаний протокол не підписаний ОСОБА_1 , суперечать змісту самого протоколу, у якому міститься підпис правопорушника. Також суперечать змісту протоколу і твердження захисника про те, що в протоколі не зазначено, хто саме керував транспортним засобом. Згідно з матеріалами справи, свідки при оформлені адміністративного матеріалу не залучались, відповідно пояснення будь-яких свідків в наявних матеріалах відсутні. Твердження апелянта про недопустимість як доказу направлення на огляд ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки це направлення складено уповноваженою особою з дотриманням встановленого законом порядку. Окрім іншого, в направлені зазначено, які ознаки сп`яніння встановлені у ОСОБА_1 поліцейськими. При розгляді справи судом першої інстанції з медичної установи, де проводився огляд ОСОБА_1 , надійшла копія акту огляду, де відображені ознаки наркотичного сп`яніння, встановлені у останнього, результати лабораторних тестів. З акту вбачається, що заключний діагноз про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння встановлювався за результатами огляду та тестів. Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що КНП «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради не має право проводити огляд водіїв на стан сп`яніння, перевірялись судом першої інстанції та спростовані в оскаржуваній постанові, зокрема, зазначено, що вказані доводи спростовуються наданими в.о. директора КНП «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР копіям наказу Департаменту охорони здоров`я Запорізької ОДА від 17 серпня 2018 року №870 «Про затвердження переліку закладів охорон здоров`я Запорізької області, яким надається право проведення медичних оглядів на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння» з Переліком закладів охорони здоров`я, серед яких у п. 2 значиться «КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» (а.с.56-57). Відповідно до рішення Запорізької обласної ради №14 від 27 лютого 2020 року, в результаті перетворення Комунальної установи «Бердянський психоневрологічний диспансер» було створено Комунальне некомерційне підприємство «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, який є правонаступником майна, прав та обов`язків Комунальної установи «Бердянський психоневрологічний диспансер» (а.с.59-60). Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що огляд ОСОБА_1 проводила невідома особа та без наявності на це відповідних повноважень і кваліфікації, спростовується відповіддю в.о. директора вищевказаної медичної установи та іншими матеріалами справи. Також є непереконливими доводи захисника про те, що огляд ОСОБА_1 за участі двох свідків на місці не проводився, чим, на думку захисника, порушено вимоги закону. Так, згідно з матеріалами справи, поліцейськими у ОСОБА_1 виявлені ознаки саме наркотичного сп`яніння, тому огляд водія на місці за допомогою технічних приладів не проводився, та останнього направлено на огляд до відповідної медичної установи. Не погоджується суд апеляційної інстанції також з доводами апеляційної скарги захисника про те, що долучений до протоколу відеозапис не може бути допустимим доказом у справі, з огляду на таке. Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Те, що події, зафіксовані вказаним відеозаписом, відбувалися в дійсності, ніким не спростовано та оспорюється. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, а доводи апелянта про протилежне, суперечать змісту вказаної постанови. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Доводи, викладені в апеляційній скарзі апелянтом правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Амельченка М.Д. залишити без задоволення. Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 310/3244/20