Постанова 4824 № 753/8569/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа № 753/8569/20 провадження № 22-ц/824/9814/2020 17 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів : судді-доповідача Кирилюк Г. М., суддів: Рейнарт І. М., Слюсар Т. А., за участю секретаря Колісника В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима В`ячеславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та скасування державної реєстрації права на нерухоме майно, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Мороз Яни Сергіївни на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року про забезпечення позову (суддя Колесник О.М.), встановив: 28.05.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним правочин, укладений за результатами прилюдних торгів, які проводились ДП «СЕТАМ» з реалізації лоту №415921 (будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією адресою, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006), які оформлені протоколом №479017 проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем став ОСОБА_2 . Також просила скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 цього нерухомого майна. Посилалась на ті підстави, що вказане майно реалізовано приватним виконавцем з порушенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який не дозволяв реалізації будинку і земельної ділянки, оскільки такі об`єкти були предметом іпотеки та виступали, як забезпечення зобов`язань за споживчим кредитом, який був наданий ОСОБА_3 в іноземній валюті та використовувався як місце її постійного проживання. Зазначала, що є спадкоємцем своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим В.В. відкрито виконавче провадження №60065422, у межах якого ОСОБА_4 є боржником, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - стягувачем, з метою виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 07.05.2020 були проведені електронні торги з реалізації вказаного нерухомого майна, переможцем яких став ОСОБА_2 , який запропонував найвищу ціну за лот №415921 - 921 480 грн, та якому 27.05.2020 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні та зареєстровано право власності на вищевказаний будинок та земельну ділянку. Цього ж дня ОСОБА_2 , як власник, намагався вселитись до вищевказаного будинку. 28.05.2020 представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз В. П. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив: накласти арешт на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку, яка знаходиться за цією ж адресою, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006; заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та користування вказаним нерухомим майном, зокрема: заборонити вселення до будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року вказану заяву задоволено частково. Накладено арешт на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку, яка знаходиться за цією ж адресою, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006. У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Мороз Я.С. просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі. Посилається на ті підстави, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність побоювань щодо відчуження майна до ухвалення рішення по справі, не наведено обґрунтованих доводів необхідності забезпечення позову, не надано документів на підтвердження права власності на будинок та земельну ділянку. Судом не взято до уваги пропозицію заявника щодо зустрічного забезпечення. Також посилається на процесуальні зловживання позивача, з огляду на те, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває справа про той самий предмет і з тих самих підстав (справа №753/8060/20). У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз В. П. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначив, що позивачем наведено достатню кількість аргументів та доводів, які б підтверджували факт того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову її права будуть порушені. Достатність наданих доказів та переконливість наведеного обґрунтування не можуть бути предметом перевірки суду на стадії прийняття зави про забезпечення позову і підлягають дослідженню під час вирішення її по суті. Застосовані заходи забезпечення позову не впливають на охоронювані інтереси ОСОБА_2 , оскільки придбаний ним на прилюдних торгах житловий будинок не є його єдиним місцем проживання. Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України. ОСОБА_1 та члени її сім`ї проживають за адресою: АДРЕСА_2 , у позивача є постійне місце проживання на території України, а тому підстави для обов`язкового зустрічного забезпечення були відсутні. Справа №753/8060/20 та дана справа не є тотожними, твердження апелянта про процесуальні зловживання сторони позивача є необґрунтованими. Інші учасники справи правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Мороз Я. С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов В. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз В. П. просив відмовити в задоволенні поданої апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку, яка знаходиться за цією адресою, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем вид забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства та є повністю співмірним з позовними вимогами. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 державним реєстратором 27.05.2020 зареєстровано право приватної власності на садовий будинок (літер Г), загальною площею 235,4 кв.м, в садовому товаристві ( АДРЕСА_2 . Підстава для державної реєстрації права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, садового будинку, серія та номер: 754, виданий 27.05.2020, видавник: Рогач В. В. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Крім цього, за ОСОБА_2 державним реєстратором 27.05.2020 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006, площею 0.0527 га, цільове призначення - для ведення садівництва, адреса: АДРЕСА_2 . Підстава для державної реєстрації права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, серія та номер: 755, виданий 27.05.2020, видавник: Рогач В. В. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Відповідно до частини першої та другої ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться нього чи в інших осіб ( пункт 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України). Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Предметом даного позову є визнання недійсним правочину, укладеного за результатами прилюдних торгів, які проводились ДП «СЕТАМ» з реалізації лоту №415921 - будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією адресою, кадастровий номер 8000000000:90:618:0006), який оформлений протоколом №479017 проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем став ОСОБА_2 , скасування державної реєстрації прав на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 . Підставою позовних вимог є те, що вказане нерухоме майно реалізовано з порушенням вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». З огляду на викладене, накладення арешту на спірне нерухоме майно відповідає меті забезпечення позову. При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову у виді арешту на спірне нерухоме майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав його власника, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися ним. Позивачем наведені як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття. Суд першої інстанції надав належну оцінку змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, зазначеним в них аргументам, наявність у відповідача реальної можливості до ухвалення рішення у справі розпорядитися спірним майном на власний розсуд та дійшов правильного висновку про доведеність доцільності застосування заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: 1)позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Як вбачається з матеріалів справи, позивач має зареєстроване місце проживання на території України за місцем знаходження спірної нерухомості, а тому підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні. Обставин, які б свідчили про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, судом не встановлено. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мороз Яни Сергіївни залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 вересня 2020 року. Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Слюсар