Рішення КАС ВС № 9901/905/18

РІШЕННЯ Іменем України 10 вересня 2020 року Київ справа №9901/905/18 адміністративне провадження №П/9901/905/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): головуючого - судді: Бевзенка В.М., суддів: Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., Шевцової Н.В. за участю: секретаря судового засідання - Корецького І.О. позивача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу № 9901/905/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, - ВСТАНОВИВ: І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія), в якій просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 18 жовтня 2018 року № 237/зп-18; - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 05 листопада 2018 року №1930/ко-18 щодо відмови позивачу в перегляді результатів виконаного ним 01 серпня 2018 року практичного завдання; - стягнути з ВККС судові витрати. Підстави позову, зокрема, вмотивовані тим, що оскаржуване рішення від 18 жовтня 2018 року №237/зп-18 прийнято в порушення порядку та не у спосіб, визначений законом України та є невмотивованим, а оскаржуване рішення від 05 листопада 2018 року є протиправним, оскільки процедура розгляду питання щодо перегляду оцінки за практичне завдання не відповідала загальноприйнятим процедурам щодо такого розгляду. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає таке: - аналіз положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламенту ВККС свідчить про те, що визначено три організаційно-правових форми діяльності і прийняття рішень ВККС. Це рішення, які приймаються на пленарному засіданні всім складом ВККС, рішення, які приймаються колегією, рішення, які приймаються палатою. Щодо вирішення певного питання має застосовуватись відповідна форма; - аналізуючи зміст Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламенту ВККС можна дійти висновку, що результати виконаного учасником іспиту практичного завдання можуть встановлюватись виключно колегією ВККС чи то палатою ВККС; - всупереч вказаному порядку оскаржуване рішення від 18.10.2018 прийняте кваліфікаційною палатою з залученням палати з питань відбору і публічної служби, тобто в пленарному засіданні всім складом ВККС, а не колегією чи палатою ВККС, як того вимагає закон; - оскаржуване рішення від 18 жовтня 2018 року №237/зп-18 містить лише посилання на нормативно - правові акти та зміст рішень ВККС, однак відсутні мотиви для прийняття рішення щодо кожного з вказаних критеріїв та аргументи Комісії на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивача та виставлення саме такої кількості балів; - оскаржуване рішення від 18 жовтня 2018 року №237/зп-18 є доказом дискримінації щодо позивача і свідченням порушення принципу рівності. Зокрема за однакових умов учасники кваліфоцінювання, які одночасно з позивачем складали іспит, отримали різні оцінки за відсутності будь-яких мотивів цього. Позивач розцінює вказану обставину, як переслідування його за відповідну діяльність на посаді судді, спрямовану на утвердження верховенства Закону та Права; - перевірка та встановлення результатів виконаного позивачем, як учасником іспиту практичного завдання здійснювалась членами ВККС, які не володіли повноваженнями, щодо забезпечення проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання; - рішення ВККС від 05 листопада 2018 року щодо відмови позивачу в перегляді результатів виконаного ним 01 серпня 2018 року практичного завдання є протиправним, оскільки процедура розгляду питання, щодо перегляду оцінки за практичне завдання не відповідала загальноприйнятим процедурам щодо такого розгляду; - перегляд оцінки за практичне завдання 05.11.2018 звівся до того, що було оголошено порядок денний і то не повністю, було вислухано позивача та відповідач ухвалив відповідне рішення; - відповідач нівелював сутність перегляду не дослідивши практичну роботу, не з`ясував мотивів виставлення відповідної оцінки за практичну роботу, повноваження осіб, які її перевіряли, не встановив самостійно оцінки за виконану практичну роботу, що звело так званий перегляд до «процедурного питання»; - висловлювання, які допускалися відносно позивача та інших суддів, які були присутні на засіданні, час проведення засідання свідчать про зневагу членів, як до позивача окремо та і до всіх суддів загалом, що є неприпустимим в демократичному суспільстві та підриває авторитет судової влади. ВККС заперечила проти позову, зазначила у відзиві на позовну заяву, що на момент проходження позивачем кваліфікаційного оцінювання стаття 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачала можливості перегляду рішення, прийнятого колегією чи палатою, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання, а тому у відповідача не було правових підстав для такого перегляду. Окрім того, ОСОБА_1 не зазначив, які саме порушення були допущені відповідачем при затвердженні результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та в чому саме полягають ці порушення. До того ж позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження передбачених частиною 3 статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підстав для оскарження та скасування рішень відповідача. Також вказує, що всупереч твердженням ОСОБА_1 ВККС не порушила його права та інтереси, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому Комісія не порушила й порядок здійснення наданих їй дискреційних повноважень, передбачених абзацом четвертим частини другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ На адресу Верховного Суду 21.11.2018 надійшов позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, який зареєстрований за номером П/9901/905/18. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2018 визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду цієї справи: головуючий суддя - Бевзенко В.М., судді: Білоус О.В., Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г., Шарапа В.М. Ухвалою від 21.11.2018 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., відкрив провадження у справі №П/9901/905/18 та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 31.01.2019 о 15.00 год. Цією ж ухвалою вирішено розглянути клопотання позивача про витребування доказів та огляд електронного доказу в судовому засіданні. Від ВККС 19.12.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву від 17.12.2019 №19-7505/18. В судовому засіданні 31.01.2019 суддею Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду Білоусом О.В. заявлено самовідвід у справі №9901/905/18. Заява про самовідвід аргументована тим, що ОСОБА_2 перебуває у товариських відносинах з ОСОБА_1 , що може викликати сумніви у сторін у цій справі щодо його у неупередженості або об`єктивності. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 задоволено заяву судді Білоуса О.В. про самовідвід у вказаній справі. Відведено суддю Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В. від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень. Вказану справу відповідно до положень статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), передано на повторний автоматизований розподіл. За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи протоколом від 07.02.2019 суддю ОСОБА_2 , замінено суддею Желтобрюх І.Л. 06.03.2019 Верховним Судом на адресу позивача та відповідача надіслано повістку про виклик в судове засідання, призначене на 26.03.2019 о 15:00. 26.03.2019 в судовому засіданні протокольною ухвалою клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано від відповідача: копії рішень від 18.10.2018 року та 05.11.2018 року; копію рішення відповідача щодо визначення членів комісії відповідальних за проведення кваліфікаційного оцінювання в рамках якого позивач 01.08.2018 складав іспит; копії протоколів та запису технічними засобами засідань відповідача від 18.10.2018 та 05.11.2018 за результатами яких були прийняті оскаржувані рішення. Оголошено перерву в судовому засіданні до 25.04.2019 року на 15:00. 25.04.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання позивача, в якому просить: - розгляд справи відкласти, повідомити позивача про наступну дату та час судового розгляду; - судові засідання в подальшому проводити в режимі відеоконференції, доручивши її проведення Липовецькому районному суду Вінницької області; - зобов`язати відповідача надати докази в чіткій відповідності до умов ухвали від 26 березня 2019 року; - за зловживання правами та невиконання ухвали суду від 26 березня 2019 року притягнути винних осіб до відповідальності. Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 вирішено: - клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задовольнити; - забезпечити участь ОСОБА_1 у судовому засіданні, яке відбудеться 02 липня 2019 року о 15.00 год. в режимі відеоконференції. Доручити Липовецькому районному суду Вінницької області забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 02 липня 2019 року на 15.00 год. в режимі відеоконференції; - ОСОБА_1 прибути для участі у судовому засіданні, яке відбудеться в режимі відеоконференції 02 липня 2019 року на 15.00 год. в приміщені Липовецького районного суду Вінницької області; - копію ухвали надіслати до Липовецького районного суду Вінницької області; - оголосити перерву до 02 липня 2019 року 15.00 год. - в задоволенні решти клопотань - відмовити. Від ВККС 02.05.2019 на виконання вимог протокольної ухвали від 26.03.2019 до суду надійшли копії таких документів: витяг із рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 134/зп-18; витяг із рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 жовтня 2018 року № 237/зп-18; копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 5 листопада 2018 року № 1930/ко-18; витяг із протоколу № 581 засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі кваліфікаційної палати із залученням палати з питань добору і публічної служби суддів від 18 жовтня 2018 року; витяг із протоколу № 644 засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі від 5 листопада 2018 року. Судове засідання призначене на 02.07.2019 о 15:00 год. не відбулося в зв`язку з відсутністю складу судової колегії для розгляду зазначеної справи. 16.08.2019 Верховним Судом на адресу позивача та відповідача надіслано повістку про виклик в судове засідання, призначене на 12.09.2019 о 11:45. З метою уникнення тривалості розгляду адміністративної справи та відповідно до Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8, суддею-доповідачем Бевзенком В.М. службовою запискою від 10.09.2019 ініційовано здійснити заміну суддів Желтобрюх І.Л. та Шарапи В.М. , у зв`язку з перебуванням їх у відпустці. За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи протоколом від 10.09.2019 суддів Желтобрюх І.Л. та Шарапу В.М. , замінено суддями Мартинюк Н.М. та Шевцовою Н.В. 12.09.2019 в судовому засіданні протокольною ухвалою клопотання позивача задоволено частково. Зобов`язано відповідача завчасно до наступного судового засідання надати: копії рішень від 18.10.2018 року та 05.11.2018 року; копію рішення відповідача щодо визначення членів комісії відповідальних за проведення кваліфікаційного оцінювання в рамках якого позивач 01.08.2018 складав іспит; копії протоколів та запису технічними засобами засідань відповідача від 18.10.2018 та 05.11.2018 за результатами яких були прийняті оскаржувані рішення. У задоволені решти заявлених позивачем клопотань - відмовлено. Оголошено перерву в судовому засіданні до 03.10.2019 року о 11:30 год. Від ВККС 30.09.2019 на виконання вимог протокольної ухвали від 12.09.2019 до суду надійшли копії таких документів: копії рішень ВККС від 07 червня 2018 року № 134/зп-18, від 18 жовтня 2018 року № 237/зп-18, від 05 листопада 2018 року № 1930/ко-18 та витяги із протоколів засідань ВККС від 18 жовтня 2018 року № 581, від 05 листопада 2018 року № 644. 03.10.2019 в судовому засіданні протокольною ухвалою клопотання позивача про вжиття заходів примусу до відповідача у зв`язку із ненаданням доказів та витребування у відповідача доказів- задоволено. Відповідно до приписів статті 145 КАС України відповідачу оголошено попередження за невиконання ухвали суду та зобов`язано надати повний текст протоколу засідання ВККС від 05.11.2018. Від ВККС 15.10.2019 на виконання вимог протокольної ухвали від 03.10.2019 до суду надійшов повний текст протоколу засідання ВККС від 05.11.2018. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019 визнано заяву позивача про відвід колегії суддів - необґрунтованою та для вирішення питання щодо заявленого позивачем відводу суддям Бевзенку В.М., Данилевич Н.А., Мартинюк Н.М., Стрелець Т.Г., Шевцовій Н.В передано заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В. ухвалою від 28.10.2019 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Бевзенку В.М., Данилевич Н.А., Мартинюк Н.М., Стрелець Т.Г., Шевцовій Н.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішень. 07.11.2019 Верховним Судом на адресу позивача та відповідача надіслано повістку про виклик в судове засідання, призначене на 28.11.2019 об 11:30. З метою уникнення тривалості розгляду адміністративної справи та відповідно до Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8, суддею-доповідачем Бевзенком В.М. службовою запискою від 19.05.2020 ініційовано здійснити заміну судді Мартинюк Н.М. , у зв`язку з її перебуванням у відпустці. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2020 визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду цієї справи: головуючий суддя - Бевзенко В.М., судді: Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г., Шарапа В.М., Шевцова Н.В. Черговий розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції призначений на 10 вересня 2020 року об 11:30 у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. Московська, 8 корпус

5. В судовому засіданні 10.09.2020 Суд поставив на обговорення питання про можливість розгляду справи без участі представника ВККС України. Позивач вирішення зазначеного питання залишив на розсуд суду. З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду в подібній категорії справ (зокрема у справі №9901/378/19), колегія суддів Верховного Суду ухвалила розгляд справи здійснювати без участі представника ВККС України. При ухваленні такого рішення Суд виходив з того, що процес формування нового складу ВККС може розтягнутися до невідомого проміжку часу і такий стан може негативно вплинути на здійснення адміністративного судочинства в межах розумного строку. IІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Указом Президента України «Про призначення суддів» від 25.12.2004 №1540/2004 ОСОБА_1 , призначено строком на п`ять років на посаду судді Тростянецького районного суду Вінницької області. Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.09.2010 №2512/-VI ОСОБА_1 обрано суддею безстроково. Указом Президента України «Про переведення суддів» від 14.01.2011 №33/2011 позивача переведено на роботу на посаду судді Липовецького районного суду Вінницької області. Рішенням ВККС від 07 червня 2018 року №133/зп-18 призначено проведення 01 серпня 2018 року іспиту для суддів місцевих судів (цивільна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема, ОСОБА_1 01.08.2018 року позивач склав анонімне письмове тестування та практичне завдання. Рішенням ВККС від 18 жовтня 2018 року №237/зп-18 затверджені кодовані результати складеного суддями 01.08.2018 анонімного письмового тестування та практичного завдання; затверджено та оприлюднено на офіційному веб-сайті Комісії декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит". Відповідно до цього рішення результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання судді Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді "Іспит" склали: за анонімне письмове тестування - 86,625 балів, за практичне завдання - 41,5 балів. Таким чином, ВККС України встановила, що суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_3 за виконання практичного завдання набрав 41,5 балів, тобто менше 50 відсотків від максимально можливого балу, визначеного пунктом 9 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 03.11.2016 року №143/зп-16, і рішенням ВККС України від 07 червня 2018 року №133/зп-18. Відповідно, ОСОБА_3 є таким, що не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди". 19 жовтня 2018 року позивач звернувся до ВККС із заявою про перегляд у пленарному складі рішення, ухваленого щодо результатів виконаного ним практичного завдання. Рішенням від 5 листопада 2018 року №1930/ко-18 ВККС відмовила ОСОБА_1 у перегляді рішення Комісії від 18 жовтня 2018 року №237/зп-18. Приймаючи зазначене рішення, Комісія виходила з того, що остаточний результат виконаного суддею ОСОБА_1 практичного завдання визначений спеціальним програмним комплексом на підставі оцінок членів Комісії, шляхом проставлення середнього арифметичного бала з округленням до найближчого цілого числа або числа з коефіцієнтом 0,5 з урахуванням правил, встановлених Порядком проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Комісії від 04.11.2016 № 144/зп-16, а підстави для перегляду рішення Комісії від 18.10.2018 № 237/зп-18 про затвердження таких результатів відсутні. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 Розділ XV «Перехідні положення» Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності з 30.09.2016) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом. У пункті 20 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Згідно з частинами першою, другою і третьою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Згідно з частиною першою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Відповідно до частини другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи. При цьому, Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII доповнено частину другу статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII після абзацу третього новим абзацом такого змісту: «Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання». Такі зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII в цій частині набрали чинності 05.08.2018. У відповідності до частини одинадцятої статті 98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання, та оприлюднює цю інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (крім засідань з організаційних питань). Згідно з частиною другою статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Згідно з частиною п`ятою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджене рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 03.11.2016 №143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі - Положення № 143/зп-16). Згідно з пунктом 5 розділу І Положення № 143/зп-164 рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням. Відповідно до пункту 6 розділу І Положення № 143/зп-164 за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання. Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права (підпункт 1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (підпункт 1.2); ефективність здійснення правосуддя (підпункт 1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня (підпункт 1.4). Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється (встановлюється) шляхом перевірки: вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема, за наявності у модельній справі обставин, встановлених іншими судами, та їх висновків (підпункт 3.1); вміння визначати, застосовувати та наводити норми права, що регулюють відносини, які є предметом модельної справи (підпункт 3.2); вміння аналізувати і застосовувати правові позиції судів вищих інстанцій, зокрема, надавати висновки щодо застосування судами попередніх інстанцій правових позицій судів вищих інстанцій за наявності у модельній справі відповідних матеріалів (підпункт 3.3); вміння аналізувати і застосовувати практику ЄСПЛ, рішення міжнародних судових установ та/або міжнародних організацій, які підлягають застосуванню в Україні (підпункт 3.4); вміння аналізувати і робити висновки щодо відповідності (невідповідності) законодавству рішень судів попередніх інстанцій та наводити мотиви цих висновків за наявності у модельній справі відповідних матеріалів (підпункт 3.5); вміння чітко та повно викладати резолютивну частину судового рішення відповідно до визначених процесуальним законом вимог з урахуванням обраного вирішення справи по суті відповідно до матеріалів модельної справи (підпункт 3.6); вміння формулювати узагальнену правову позицію для відповідної категорії справ на підставі рішення у модельній справі (якщо модельна справа містить необхідні для цього матеріали) (підпункт 3.7); вміння викладати текст процесуального документа в офіційно-діловому стилі літературної мови чітко, зрозуміло, грамотно (підпункт 3.8); дотримання стилістики та структури судового рішення (підпункт 3.9); дотримання правил орфографії та пунктуації (підпункт 3.10); інші уміння та навички (підпункт 3.11). Цей показник оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту. Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Згідно з пунктом 4 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності. Згідно з пунктом 6.1 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні. Відповідно до пункту 6.2 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування (підпункт 6.2.1); виконання практичного завдання (підпункт 6.2.2); іспиту (підпункт 6.2.3). У пункті 6.3 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 визначено, що мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів. Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту. Згідно з пунктом 6.4 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. У відповідності до пункту 8 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту. Відповідно до пункту 9 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-164 суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді. Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Положення № 143/зп-164 іспит проводиться з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Іспит складається з двох стадій: 1) складення анонімного письмового тестування; 2) виконання практичного завдання. Для цілей проведення іспиту Комісія на підставі відповідних рішень: 1) визначає мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання; 2) затверджує деперсоніфіковані (кодовані) та персоніфіковані (декодовані) результати анонімного письмового тестування та практичного завдання; 3) визначає мінімально допустимий бал іспиту та затверджує його результати. Згідно з пунктом 1 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення № 143/зп-164 організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Згідно з пунктом 9 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення № 143/зп-164 мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. У відповідності до пункту 10 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» цього Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів відповідно до частини другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» затверджені рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.11.2016 № 144/зп-16 (зі змінами, внесеними за рішенням Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі - Порядок № 144/зп-16). Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 144/зп-16 практичне завдання виконується шляхом підготовки учасником іспиту модельного рішення суду та/або продовження викладення запропонованого модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи відповідно до процесуального законодавства, чинного на момент його виконання. У відповідності до пунктів 6-9 розділу І Порядку № 144/зп-16 об`єктивність проведення іспиту забезпечується його прозорістю, конфіденційністю тестових запитань і практичних завдань, єдиною методикою встановлення його результатів, рівністю умов доступу до інформації про його процедуру, місце, час і тривалість проведення тощо. Повноважними суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки проведення іспиту та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру Комісії (далі - уповноважені представники) є: 1) члени Комісії; 2) інспектори Комісії; 3) працівники секретаріату Комісії. Для складення іспиту кожен його учасник забезпечується усіма необхідними матеріалами (зошитами, бланками), визначеними цим Порядком. У разі проведення іспиту за допомогою автоматизованих систем, його проведення забезпечується спеціальним програмним комплексом. У такому разі кожен учасник іспиту забезпечується необхідними технічними засобами та носіями. Згідно з пунктом 2 розділу V Порядку № 144/зп-16 опрацювання матеріалів виконання практичного завдання на паперових носіях складається з таких етапів: 1) відкриття сейф-пакетів з матеріалами практичного завдання; 2) сканування зошитів для виконання практичного завдання; 3) перевірка виконаних учасниками іспиту практичних завдань; 4) вирішення питання щодо зошитів для виконання практичного завдання, які не вдалося розпізнати (комп`ютерним обладнанням не розпізнано код, не читається текст тощо (за наявності)); 5) розгляд протоколів реєстрації порушень та ухвалення відповідного рішення про врахування чи неврахування таких порушень під час встановлення результатів практичного завдання (за наявності); 6) встановлення мінімально допустимого бала та результатів виконання практичного завдання, їх оприлюднення; 7) визначення та оприлюднення переліку учасників іспиту, які отримали мінімально допустимий і більший бал. Згідно з пунктами 9-13 розділу V Порядку № 144/зп-16 перевірка та встановлення результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання здійснюється членами Комісії, які забезпечують проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання. Перевірка практичних завдань може здійснюватись відповідними фахівцями у складі екзаменаційної комісії, яка утворюється рішенням Комісії. Перевірка виконаного учасниками іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання його результатів. Розподіл виконаних учасниками іспиту практичних завдань для перевірки членами Комісії здійснюється з використанням спеціального програмного комплексу. Перевірка виконаного учасниками іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання його результатів. Зошит для виконання практичного завдання учасника іспиту, який відмовився від його виконання, перевірці не підлягає. Результати виконаного учасником іспиту практичного завдання встановлюються членами Комісії, після чого шляхом визначення середнього арифметичного виводиться остаточна оцінка учасника іспиту за практичне завдання. Оцінка за практичне завдання виводиться шляхом округлення до наближеного цілого числа або числа з коефіцієнтом 0,5. Результати виконання практичного завдання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше наступного робочого дня після їх встановлення. Згідно з пунктом 14 розділу V Порядку № 144/зп-16 максимальна кількість балів, яку може отримати учасник іспиту за результатами виконання практичного завдання, - 120 балів. Відповідно до підпункту 3.1.8 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 №81/зп-16, особа, стосовно якої має розглядатися питання, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання Комісії не пізніше як за 10 днів до засідання Комісії (палати, колегії) шляхом розміщення інформації про це на офіційному веб-сайті Комісії, а також за потреби шляхом направлення повідомлення засобами поштового зв`язку, електронної пошти та/або факсу (телефаксу) (за наявності). Відповідно до абзацу 1 підпункту 4.5.1, підпункту 4.5.2 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 №81/зп-16, у разі неявки на засідання його учасника, належним чином повідомленого (запрошеного), або за відсутності у представника відповідних повноважень головуючий ставить на обговорення пропозицію щодо можливості розгляду питання за відсутності учасника засідання. У разі повторної неявки на засідання його учасника, належним чином повідомленого (запрошеного), головуючий ставить на обговорення пропозицію щодо можливості відкладення розгляду питання лише з поважних причин неявки та за наявності підтверджуючих документів. Подальша неявка на засідання учасника, належним чином повідомленого (запрошеного), не перешкоджає розгляду питання за його відсутності. Згідно з частиною другою статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. У частині третій статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків. Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. V.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Колегія суддів звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Розглядаючи справи, предметом яких є вирішення питання правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суди мають встановити насамперед, чи прийняте таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а також, чи порушує воно права та охоронювані законом інтереси особи. Крім того, суди повинні дослідити такі акти на предмет їх обґрунтованості, якщо об`єктивність та обґрунтованість даних актів є ключовим питанням правового спору. Процедура кваліфікаційного оцінювання судді, обраного на таку посаду безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для підтвердження відповідності судді займаній посаді з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями (компетентність, професійна етика та доброчесність), в особливому порядку, визначеному розділом V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції, затвердженій рішенням Комісії від 13.02.2018 №20/зп-18) Кваліфікаційне оцінювання складається з двох етапів: складення іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди. Перший етап кваліфікаційного оцінювання - складення іспиту включає дві самостійні стадії: анонімне письмове тестування та виконання практичного завдання. Стадія першого етапу кваліфікаційного оцінювання - виконання практичного завдання покликана перевірити рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні на прикладі модельної справи, зокрема вміння надавати правову оцінку обставинам справи, виокремлювати істотні для певної ситуації факти, застосовувати норми права та усталену судову практику вирішення подібних питань, формулювати і обґрунтовувати свою позицію, а також грамотно викладати текст процесуального документа з урахуванням вимог закону. Після виконання практичного завдання в рамках складення іспиту у кваліфікаційному оцінюванні здійснюється опрацювання таких матеріалів, що включає, зокрема, їх перевірку членами Комісії (з можливістю залучення до такого процесу відповідних фахівців у складі екзаменаційної комісії) на предмет відповідності показникам методики оцінювання, а також встановлення результатів. У справі, що розглядається, за результатами опрацювання матеріалів виконаного ОСОБА_1 практичного завдання на предмет його відповідності показникам методики оцінювання виведено остаточну оцінку учасника - 41,5 балів. Вказані результати виконання позивачем практичного завдання у кодованому і декодованому форматі затверджено рішенням від 18.10.2018 № 237/зп-18. Підставою для звернення позивача з такою заявою та цим позовом стала його незгода із кількісним виразом затверджених рішенням від 18.10.2018 № 237/зп-18 оцінок за виконане позивачем практичне завдання. При цьому, свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує посиланням на невмотивованість проставлених балів. Суд, вирішуючи питання про протиправність рішень ВККС від 18.10.2018 № 237/зп-18 та від 05.11.2018 №1930/ко-18 та надаючи оцінку доводам та обґрунтуванням позивача, вважає їх непереконливими з огляду на таке. Колегія суддів вважає, що ВККС дотрималася вставленої Порядком проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Комісії від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 №20/зп-18) процедури перевірки виконаного позивачем практичного завдання шляхом використання спеціального програмного забезпечення, в якому на момент оцінювання та перевірки неможливо ідентифікувати автора роботи, та визначила з використанням спеціального програмного комплексу остаточний результат виконаного практичного завдання на підставі оцінок членів Комісії шляхом проставлення середнього арифметичного бала з округленням до найближчого цілого числа або числа з коефіцієнтом 0,5. Судом під час вирішення справи не встановлено допущення порушень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України щодо порядку встановлення результатів виконаного позивачем 01.08.2018 практичного завдання, які затверджені рішенням Комісії від 18.10.2018 №2377/зп-18. Не надано доказів щодо наявності таких обставин і позивачем. Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», який набрав чинності з 05 серпня 2018 року, доповнено частину другу статті 85 Закону № 1402-VІІІ після абзацу третього новим абзацом такого змісту: «Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання». Разом з цим, аналізуючи положення абзацу четвертого частини 2 статті 85 Закону № 1402-VIIІ про можливість перегляду ВККС у пленарному складі рішень, прийнятих палатою чи колегією щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання, колегія суддів вважає, що вказана норма встановлює право, а не обов`язок ВККС на здійснення такого перегляду. Зокрема, перегляд Комісією у пленарному складі рішень, прийнятих палатою чи колегією ВККС щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання може відбуватися за наявності певних обставин, що об`єктивно свідчать про необґрунтованість встановленого результату виконаного практичного завдання, зокрема, порушення порядку перевірки виконаного учасником іспиту практичного завдання, встановлення помилок у спеціальному програмному забезпеченні, що надавали можливість ідентифікувати автора роботи, тощо. Отже, саме собою звернення ОСОБА_1 до ВККС із заявою про перегляд рішення Комісії від 18 жовтня 2018 року № 237/зп-18 щодо результатів виконаного ним 1 серпня 2018 року практичного завдання в межах кваліфікаційного оцінювання не є безумовною підставою для здійснення відповідачем перегляду результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання. В оскарженому рішенні Комісія зазначила, що підстав для перегляду рішення ВККС від 18 жовтня 2018 року № 237/зп-18 про затвердження результатів складеного учасником іспиту ОСОБА_1 практичного завдання не встановлено, оскільки вказане практичне завдання перевірено відповідно до Порядку, а саме шляхом використання спеціального програмного забезпечення, в якому на момент оцінювання та перевірки неможливо ідентифікувати автора роботи, остаточний же результат виконаного ОСОБА_1 практичного завдання визначений спеціальним програмним комплексом на підставі оцінок членів Комісії шляхом проставлення середнього арифметичного бала з округленням до найближчого цілісного числа або числа з коефіцієнтом 0,5. Отже, рішення від 05.11.2018 №1930/ко-18 про відмову у перегляді рішення від 18.10.2018 №2377/зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання прийняте за наслідками розгляду Комісією відповідної заяви позивача від 19.10.2018, у зв`язку з невстановленням відповідачем обставин, які б давали підстави для такого перегляду. Судом під час вирішення справи не встановлено порушень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України порядку здійснення наданих їй дискреційних повноважень, передбачених абзацом 4 частини другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (у редакції, чинній з 05.08.2018). Аргументи позивача спростовані Судом наведеною оцінкою, підстави для задоволення позову відсутні. При вирішенні цієї справи колегія суддів взяла до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 10 вересня 2019 року у справі № П/9901/978/18 (ухвалену за наслідками апеляційного перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2018 року), фактичні обставини та правове регулювання спірних відносин у якій є подібними до тих, що є в цій справі. Таким чином, Суд дійшов висновку, що відповідач діяв у спосіб, на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Керуючись статтями 195, 241-246, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ВИРІШИВ: У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст виготовлено 14 вересня 2020 року. Головуючий суддя В.М.Бевзенко Судді Н.А.Данилевич Т.Г. Стрелець В.М. Шарапа Н.В. Шевцова