Рішення КАС ВС № 990/149/26

РІШЕННЯ Іменем України 25 травня 2026 року м. Київ справа №990/149/26 адміністративне провадження № П/990/149/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Тацій Л.В., суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог та підстав позову 01.05.2026 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія). Позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд". У позовній заяві заявлено вимоги: визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 01.04.2026 № 36/зп-26 "Про затвердження кодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду", в частині затвердження кодованих результатів практичних завдань, виконаних ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , кандидатом на посади судді місцевого суду, під час кваліфікаційного іспиту (індивідуальний код учасника - 0029818); визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 01.04.2026 № 37/зп-26 "Про затвердження загальних результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, складеного кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду", в частині, що стосується ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , кандидата на посади судді місцевого суду, під час кваліфікаційного іспиту; зобов`язати ВККС провести повторне оцінювання практичного завдання з адміністративної спеціалізації, виконаного 08.10.2025 ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , кандидатом на посади судді місцевого суду, під час кваліфікаційного іспиту (індивідуальний код учасника - 0029818) з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Вимоги позову ОСОБА_1 обґрунтовує доводами про те, що оскаржені рішення є протиправними і зумовлюють незаконну відмову в допуску його до професії судді. Протиправність спірних рішень Комісії позивач мотивує тим, що такі адміністративні акти є невмотивованими та прийняті з порушенням процедури оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання. Невмотивованість та необґрунтованість охоплених предметом позову рішень ВККС України, на думку позивача, виявляється в тому, що такі взагалі не містять будь-яких мотивів, тоді як сам факт виставлення підсумкових загальних балів не є свідченням та / або підтвердженням дотримання відповідачем визначених у законі вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості вказаних адміністративних актів як їх обов`язкового елементу. Позивач вважає, що зміст оскаржених у цій справі рішень не дає змоги дізнатись дійсні мотиви їх прийняття без зазначення відповідачем принаймні «загальних» причин для висновку щодо виставлення балів за результатом оцінювання виконаного, ОСОБА_1 практичного завдання. У доводах позову ОСОБА_1 підкреслює, що з екзаменаційної відомості не вбачається, за якими саме критеріями та міркуваннями кожен з членів екзаменаційної комісії прийшов до висновку, що кандидату потрібно виставити саме такий бал за кожен конкретний елемент. Тобто, відсутні будь-які помітки, записки тощо, з яких би вбачався процес підрахунку методики виставлення тих чи інших балів за кожен елемент, з яких можна було б зрозуміти, чому позивач отримав, наприклад, від двох членів екзаменаційної комісії по 14 балів за елементом 1.3 - «Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи», а від 3-го члена екзаменаційної комісії - всього 5 балів. За деякими елементами практичної роботи трьома екзаменаторами допущено різностандартне виставлення балів, а саме: за елементом 1.2 - «Виклад правових норм та їх застосування у справі», перший член екзаменаційної комісії визначив кількість балів - 15, в той час інші 2 члени екзаменаційної комісії - 12, та 11, максимальна розбіжність становить 4 бали, тобто, різниця між мінімальним та максимальним балом цього елементу становить 26,67 %; за елементом 1.3 - «Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи» перший член екзаменаційної комісії визначив кількість балів - 5, в той час інші 2 члени екзаменаційної комісії - 14 та 14, максимальна розбіжність становить 9 балів, тобто, різниця між мінімальним та максимальним балом цього елементу становить 64, 29%; Позивач також вказує, що елементи 1.2. та 1.3 можуть надати максимальну кількість балів для кандидата, адже максимальна кількість балів за цими елементами, з урахуванням коефіцієнту 2 становить 70 балів (15*2 + 20*2). Отже, на переконання ОСОБА_1 , елементи 1.2 та 1.3 є ключовими і найбільш «вартісними» в підсумковій кількості балів, від об`єктивної та неупередженої оцінки за цими двома елементами в великій мірі залежить кінцевий набраний кандидатом бал. Крім того, позивач вбачає і інші суттєві розбіжності в оцінці кількості набраних ним балів різними членами екзаменаційної комісії. Позивач, не заперечуючи наявність у Комісії дискреційних повноважень у спірних правовідносинах, стверджує, що це не скасовує для Комісії закріплений законом обов`язок приймати обґрунтовані та належним чином мотивовані рішення, однак в цьому випадку, як вважає позивач, оскаржені рішення ВККС України є незрозумілими в частині їх обґрунтованості та вмотивованості. ОСОБА_1 зауважив також, що один з членів екзаменаційної комісії виставляв екзаменаційні бали 18.03.2026 о 20:44 годині, тобто, вже після закінчення робочого дня о пізній ночі, а інший - о 18:56, тобто, вже після закінчення робочого дня. І хоча зазначене проставляння екзаменаційних балів після закінчення робочого дня прямо і не заборонено, проте, викликає сумнів в об`єктивності та уважності такого оцінювання, виконаного вже після тривалого та виснажливого робочого дня в час, призначений для відпочинку. Наведені обставини, на думку позивача, є свідченням порушення відповідачем процедури проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту, визначеної Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та нормативними актами ВККС України, які регламентують порядок складання кваліфікаційного іспиту та методикою оцінювання кандидатів. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проти доводів та вимог позову заперечує і у відзиві на позов зазначає, що оскаржені рішення Комісії містять в собі всі необхідні елементи та мотивовані наявністю фактичних обставин, результат яких породжує юридичні підстави для їх прийняття, а тому аргументи позивача щодо невмотивованості оскаржуваних рішень Комісії та її безпідставно припиненої участі в конкурсі є необґрунтованими. Комісія звертає увагу й на те, що наведені у позовній заяві ОСОБА_1 мотиви не зумовлюють наявності передбачених статтею 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підстав для оскарження прийнятих ВККС України рішень, стосовно яких виник спір. Відповідач, наголошує, що фіксація та відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань чи висновків членів екзаменаційної комісії, що проводили перевірку практичного завдання, стосовно окремих показників та елементів, яким не відповідало виконане позивачем завдання, не передбачені ані нормами України «Про судоустрій і статус суддів», ані Положенням, яке встановлює порядок кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів. Відповідно до екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання, виконаного 08.10.2025 ОСОБА_1 , кожним членом екзаменаційної комісії під час оцінювання практичного завдання позивача виставлено бали за кожен окремий елемент оцінювання у межах, визначених Методичними вказівками, на підставі чого сформовано загальну (сумарну) кількість балів. Отже, оцінювання виконаного позивачем практичного завдання здійснено з дотриманням вимог законодавства, регламентованої процедури та принципу рівності умов для всіх учасників добору. Наголошує ВККС України й на тому, що доводи позовної заяви фактично зводяться до незгоди позивача з кінцевим результатом проведеного Комісією оцінювання та виставленими балами за виконане практичне завдання, які не співпадають із власним позитивним очікуванням ОСОБА_1 . З огляду на зазначене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ, ПОВ`ЯЗАНІ З РУХОМ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2026 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . Відкриваючи провадження у цій справі, Верховний Суд, взявши до уваги відсутність у позовній заяві клопотання про її розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування і те, що така справа не належить до категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження й може бути віднесена до справ незначної складності, керуючись, зокрема, статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З моменту відкриття провадження у цій справі станом й на час заявлення позивачем клопотання, умови розгляду справи та її складність не змінились, а подані сторонами заяви по суті та додані до них документи не зумовлюють необхідності розгляду цієї справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, оскільки надані її учасниками пояснення та обсяг наявних у справі доказів дають змогу суду повно та всебічно з`ясувати обставини справи, які стосуються предмету доказування, та ухвалити судове рішення у відповідності з критеріями, закріпленими у статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ На підставі наявних у справі матеріалів Суд встановив, що рішенням Комісії від 11.12.2024 № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - Добір). ОСОБА_1 виявив бажання взяти участь у оголошеному Доборі та був допущений до складання кваліфікаційного іспиту. Рішенням Комісії від 30.04.2025 № 96/зп-25 (зі змінами згідно рішення від 01.10.2025 № 183/зп-25) затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Рішенням Комісії від 12.05.2025 № 105/зп-25 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Цим рішенням серед іншого також визначено, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії (рішення у відкритому доступі. Рішенням Комісії від 25.07.2025 № 142/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування знань з історії української державності, допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду 7 239 кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що успішно склали тестування знань з історії української державності та набрали прохідний бал, в тому числі позивача. Рішенням Комісії від 11.08.2025 № 151/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду. До третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей, допущено 604 кандидати на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого адміністративного суду і набрали прохідний бал, зокрема позивача. Відповідно до рішення Комісії від 19.09.2025 № 173/зп-25, серед іншого: затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного у межах кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду; допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, зокрема ОСОБА_1 . Цим же рішенням: призначено четвертий етап кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду), для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду; - визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії графіки виконання практичного завдання, зокрема зі спеціалізації місцевого адміністративного суду; - визначено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії особливості виконання практичного завдання у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду; визначено, що кандидати на посаду судді місцевого суду та судді, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, в межах однієї спеціалізації виконують одне завдання типу 2; визначено, що максимально можливий бал на етапі виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150; встановлено, що для розрахунку бала, який учасник отримує за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, застосовується коефіцієнт 2; встановлено, що прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків від максимально можливого бала, або 112,5 бала. Рішенням Комісії від 01.10.2025 № 200/зп-25 затверджено склади екзаменаційних комісій для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Рішенням Комісії від 01.04.2026 № 36/зп-26 затверджено кодовані результати виконання 07.10.2025 та 08.10.2025 практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Надалі рішенням Комісії від 01.04.2026 № 37/зп-26 затверджено декодовані результати виконання 07.10.2025 та 08.10.2025 практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) та затверджено загальні результати кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, складеного кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. Згідно додатку 1 до цього рішення ОСОБА_1 за виконання практичного завдання типу (код учасника 0029818) набрав 102,66 бала, результат іспиту - не складено. Згідно додатку 2 до цього рішення загальний результат кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 - бал учасника 334,99, результат - не складено. Не погодившись з такими рішеннями Комісії, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом. Частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. За приписами частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, а також затверджує порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів. Частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи: 1) оголошення добору на посаду судді; 2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; 3) допуск до участі у доборі на посаду судді; 4) складання кваліфікаційного іспиту; 5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом; 6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності); 7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді; 8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів. Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Комісії. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією (частини перша - третя статті 74 Закону № 1402-VIII). Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Комісією. Комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом. Отже, Законом передбачено проведення Комісією добору на посаду судді місцевого суду. Одним із етапів добору є складання кваліфікаційного іспиту, що проводиться шляхом складання анонімних тестувань та виконання практичного завдання. Особа вважається такою, що склала кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо вона, серед іншого, набрала не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду. Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону 1402-VIII рішенням Комісії від 19.06.2024 №185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення). У преамбулі до цього Положення вказано, що воно розроблено відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду (далі - добір), кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду. Пунктом 1.2 розділу 1 Положення передбачено, що метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації. Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів. Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення етапами складання іспиту кандидатами на посаду судді вищого спеціалізованого суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Пунктом 1.15 розділу 1 Положення передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу. Відповідно до пункту 2.7 розділу 2 Положення форма практичного завдання - відкрите завдання, що передбачає необхідність надання учасником самостійної відповіді щодо передбачених ним умов. Пунктом 2.8 розділу 2 Положення визначено типи практичних завдань, а саме: Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи. Тип 2 - модельне судове рішення, що складається зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних якого учасник повинен продовжити його викладення. Кількість модельних судових рішень визначається рішенням Комісії. Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю. Згідно з пунктом 4.8 розділу 4 Положення кількість практичних завдань, що виконуються учасниками в межах однієї спеціалізації, - одне завдання типу 1 або типу 2, якщо інше не визначено рішенням Комісії. Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення). Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення, практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії. Згідно з підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення, методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті. Відповідно до підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення, перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. На виконання наведених вище приписів Положення Комісія рішенням від 30.04.2025 № 96/зп-25 затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду (далі -Методичні вказівки). Відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, модельне судове рішення (матеріальне право), виставляється оцінка за шкалою 75 балів. У Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент оцінювання, зокрема: 1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 55 балів, з яких: визначення ключового питання у спорі. (0-5); виклад правових норм та їх застосування у справі. (0-15); вмотивована оцінка судом аргументів учасників справи (0-20); формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків (0-10); висновки за результатами розгляду справи (0-5); 2) резолютивна частина - від 0 до 15 балів, з яких: формулювання висновків суду по суті вимог позивача (0-6); розподіл судових витрат (0-3); визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили (0-2); порядок та строки оскарження рішення (0-2); інформація про учасників справи (0-2); 3) дотримання стилістики судового рішення оцінюється від 0 до 3 балів: логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення. (0-3); 4) Дотримання правил орфографії та пунктуації оцінюються від 0 до 2 балів. Згідно примітки до Методичних вказівок, залежно від обставин модельного судового рішення член екзаменаційної комісії може відступити від наведеної в методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10%. У такому разі член екзаменаційної комісії не може виходити за межі загальної кількості балів (75). Підпунктом 5.5.6 пункту 5.5 розділу 5 Положення визначено, що під час оцінювання практичного завдання члени екзаменаційної комісії виставляють оцінки за кожен передбачений елемент у кількості балів, визначених методичними вказівками. Оцінка члена екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання формується на підставі суми його оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками. Відповідно до підпункту 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи. Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми). Підпунктом 5.7.5 пункту 5.7 розділу 5 Положення визначено, що максимально можливий бал виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду -

150. Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення кількість балів за модельне (модельні) судове (судові) рішення у разі виконання практичного завдання типу 2 та/або модельну судову справу у разі виконання практичного завдання типу 1 визначається на підставі методичних вказівок з оцінювання практичного завдання та/або рішенням Комісії. Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення затвердження кодованих результатів кожного етапу кваліфікаційного іспиту є однією зі стадій встановлення результатів іспиту. Згідно з абзацами другим та третім підпункту 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи. При встановленні розбіжності між найвищою і найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії, виставленими за виконане учасником практичне завдання, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при повторному оцінюванні роботи керується не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи. Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 Положення результати виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт. Згідно підпункту 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Положення у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»). У разі виконання учасником практичного завдання типу 2 у рішенні про затвердження кодованих результатів може не зазначатися результат («успішно складено» або «не складено»). У підпункті 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення зазначено, що у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначається: прізвище, ім`я, по батькові учасника, код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»). Згідно абзацу першого підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Відповідно до підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що не склав етап іспит, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей та історії української державності; відмови від складання іспиту (етапу іспиту); порушення порядку складання іспиту (етапу іспиту), що рішенням Комісії визнано істотним; неявки на іспит (етап іспиту). Загальні результати іспиту визначаються на підставі декодованих результатів кожного його етапу (підпункт 6.5.1 пункту 6.5 розділу 6 Положення). Згідно з підпунктами 6.5.4 та 6.5.5 пункту 6.5 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів. Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів. Результати іспиту затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (пункт 6.6 розділу 6 Положення). Підпунктом 6.8.1 пункту 6.8 розділу 6 Положення передбачено, що прохідний бал, зокрема, за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 75 відсотків від максимально можливого бала. Судом встановлено, що у екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання, виконаного 08.10.2025 ОСОБА_1 , кожним членом екзаменаційної комісії під час оцінювання практичного завдання позивача виставлено бали за кожен окремий елемент оцінювання у межах, визначених Методичними вказівками, на підставі чого сформовано загальну (сумарну) кількість балів. При цьому, відомість містить розділи за елементами оцінювання, значення максимальної кількості балів та виставлені кожним окремо членом Комісії бали, дату і час внесення балів до відомості, середній бал за кожним критерієм та остаточний бал учасника. Отже, оцінювання виконаного позивачем практичного завдання здійснено з дотриманням вимог законодавства, регламентованої процедури та принципу рівності умов для всіх учасників добору, а форма та зміст відомості про оцінювання дозволяють надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності. Щодо доводів ОСОБА_1 про суттєві розбіжності в оцінках членів екзаменаційної комісії за окремими елементами практичного завдання, що, на думку позивача, свідчить про відсутність єдиних критеріїв оцінювання, колегія суддів зазначає наступне. Перевірка практичного завдання полягає у встановленні членами екзаменаційної комісії відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання за їх внутрішнім переконанням в межах їх дискреційних повноважень та полягає в оцінюванні змістового наповнення відповідних робіт. Методичними вказівками визначені діапазони від мінімальних до максимальних балів за кожним критерієм оцінювання та є орієнтирами, які мають бути використані членами Комісії при фіксації балів у числовому визначенні. Так, за елементами оцінювання ОСОБА_1 проставлені членами екзаменаційної комісії такі бали: - визначення ключового питання у спорі (максимальний бал 5), фактичні бали: 5, 5, 4; середній бал - 4,66667; - виклад правових норм та їх застосування у справі (максимальний бал 15), фактичні бали: 15, 12, 11; середній бал - 12,66667; - мотивована оцінка судом аргументів учасників справи (максимальний бал 20), фактичні бали: 5, 14, 14; середній бал - 11; - формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків (максимальний бал 10), фактичні бали: 5, 8, 8; середній бал - 7; - висновки за результатами розгляду справи (максимальний бал 5), фактичні бали: 5, 5, 5; середній бал - 5; - формулювання висновків суду по суті вимог позивача (максимальний бал 6), фактичні бали: 6, 4, 4; середній бал - 4,66667; - розподіл судових витрат (максимальний бал 3), фактичні бали: 0, 2, 2; середній бал - 1,33333; - визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили (максимальний бал 2), фактичні бали: 1, 0, 0; середній бал - 0,33333; - порядок та строки оскарження рішення (максимальний бал 2), фактичні бали: 2, 1, 1; середній бал - 1,33333; - інформація про учасників справи (максимальний бал 2), фактичні бали: 2, 0, 0; середній бал - 0,66667; - логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення (максимальний бал 3), фактичні бали: 1, 1, 2; середній бал - 1,33333; - дотримання правил орфографії та пунктуації (максимальний бал 2), фактичні бали: 1, 2, 1; середній бал - 1,33333. Остаточний бал учасника іспиту за практичне завдання 51,33 бали. Як зазначено вище, відповідно до Положення після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим Методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи. Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений Методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми). Отже, результат оцінювання кожного з елементів фіксується у виді середнього арифметичного бала, обчисленого за встановленим порядком, що забезпечує об`єктивність підсумкового бала за кожним елементом після їх оцінювання окремо кожним членом екзаменаційної комісії за внутрішнім переконанням. Відтак, виставлення балів за практичне завдання у межах, визначеного Методичними рекомендаціями діапазону балів є відображенням рівня професійних знань кандидата, його аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми закону, а для нівелювання суб`єктивного фактору і об`єктивності оцінювання кандидата і передбачено механізм формування остаточного балу кандидата на підставі суми середніх арифметичних оцінок членів екзаменаційної комісії за кожен елемент. Крім того, позивачем не наведено доказів та Судом не встановлено факту розбіжності між найвищою і найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії, виставленими за виконане учасником практичне завдання, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала, що було б підставою для повторної перевірки такої роботи іншою екзаменаційною комісією. Верховний Суд критично оцінює доводи позивача про наявність у Комісії нормативно закріпленого обов`язку зазначати у спірних рішеннях мотиви (опис підстав, нотатки) щодо кожного з кандидатів про виставлену членом екзаменаційної комісії оцінку за кожен елемент виконаного ним практичного завдання відповідно до визначених у Методичних вказівках критеріїв і наводити обґрунтування стосовно причин виставлення саме такого бала. Наведені позивачем доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою виконаного ним практичного завдання. Водночас оцінювання практичного завдання передбачає здійснення членами екзаменаційної комісії професійного судження щодо рівня практичних навичок, здатності до правозастосування, мотивування правової позиції та формулювання судового рішення, що належить до дискреційних повноважень Комісії. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС України це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому кандидату забезпечується право проявити свої знання та вміння практичного застосування правових норм, оцінювання доказів, мотивування та викладення основних і значущих обставин у судовому рішенні з дотриманням форми, передбаченої процесуальним законодавством. Обов`язком же ВККС України є забезпечення рівності умов для всіх учасників та оцінки виконаних робіт крізь призму напрацьованих нею та затверджених (передбачуваних) критеріїв оцінки, з дотриманням правил та принципів проведення іспиту. Здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями владного суб`єкта, суд не повинен вдаватися до зміни їх обсягу, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими стосовно фактів. Законодавство ж, що врегульовує спірні у цій справі правовідносини, не вказує на наявність у ВККС України необмеженої дискреції, оскільки з достатньою чіткістю визначає порядок перевірки та оцінювання результатів виконання практичного завдання кандидатами на посаду судді відповідної інстанції та спеціалізації, зокрема, установлює спосіб реалізації такого повноваження шляхом виставлення однієї індивідуальної оцінки за виконання практичного завдання, визначає конкретну градацію балів та умови допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання, що робить їх зрозумілими і передбачуваними у застосуванні. Зміст оскаржених у справі рішень відповідача не вказує на те, що Комісія вийшла за межі наданої їй дискреції. Понад це, наявні у матеріалах справи докази не дають підстав для висновку про те, що виставлені позивачу індивідуальні бали за результатами оцінювання виконаного ним практичного завдання були очевидно заниженими та/або дискримінаційними у порівнянні з іншими кандидатами, які брали участь у доборі, або того, що між виставленими йому балами існували суттєві розбіжності, які могли викликати сумнів у якості та об`єктивності оцінювання й потребували переоцінки виконаної роботи. Доводи позивача про те, що деякі члени екзаменаційної комісії проставили бали у відомості після закінчення робочого часу, що могло вплинути на якість оцінок, колегія суддів вважає також необґрунтованими, оскільки такі твердження є суб`єктивними припущеннями позивача. З огляду на усе вищевикладене, Верховний Суд констатує, що наведені позивачем підстави позову не доводять фактів порушення Комісією правового порядку проведення кваліфікаційного іспиту, зокрема на етапі виконання ним практичного завдання, його оцінювання, затвердження кодованих і декодованих результатів іспиту та результатів іспиту загалом щодо ОСОБА_1 . Повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у справі, що розглядається, Верховний Суд, надавши оцінку усім вагомим, доречним та важливим доводам сторін, а також дослідивши усі наявні у матеріалах провадження докази, які стосуються предмету доказування, дійшов про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 : Адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки за результатом розгляду цієї справи Суд не установив порушення прав позивача, а наведені ним доводи по суті спору та наявні у матеріалах цього судового провадження докази не підтверджують протиправності оскаржених рішень ВККС України. Абзацом першим частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Аналіз викладених вище норм засвідчує, що усі передбачені законом судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі. Оскільки за результатом розгляду цієї справи Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданого у ній позову в повному обсязі, то й передбачені процесуальним законом підстави для розподілу судових витрат у такому разі не виникли. За наведеного, це питання Судом не вирішується. Керуючись статтями 2, 22, 241-246, 250, 258, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. В. Тацій Судді В. М. Бевзенко Я. О. Берназюк Н. В. Коваленко С.Г. Стеценко Рішення складене та підписане 25.05.2026.