Ухвала КАС ВС № 9901/905/18

УХВАЛА 10 вересня 2020 року Київ справа №9901/905/18 адміністративне провадження №П/9901/905/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - судді: Бевзенка В.М., суддів: Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., Шевцової Н.В. за участю: секретаря судового засідання - Корецького І.О. позивача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу № 9901/905/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, - У С Т А Н О В И В: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія), в якій просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 18 жовтня 2018 року № 237/зп-18; - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 05 листопада 2018 року №1930/ко-18 щодо відмови позивачу в перегляді результатів виконаного ним 01 серпня 2018 року практичного завдання; - стягнути з ВККС судові витрати. Ухвалою від 21.11.2018 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., відкрив провадження у справі №П/9901/905/18 та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання. Черговий розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції призначений на 10 вересня 2020 року об 11:30 у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. Московська, 8 корпус 5. 10 вересня 2020 року в судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом, оскільки відповідачем не надано запис технічними засобами засідань відповідача від 18.10.2018 та 05.11.2018. Таким чином позивач вважає, що відповідач ухиляється від виконання свого процесуального обов`язку та зловживає процесуальними правами. Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з наступних підстав. Згідно з частиною 1 статті 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. За змістом статті 145 КАС України, заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф. До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом. ОСОБА_1 вбачає зловживання процесуальними правами та зазначає, що відповідачем не надано запис технічними засобами засідань відповідача від 18.10.2018 та 05.11.2018. Проте, як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2019 від ВККС на виконання вимог протокольної ухвали від 12.09.2019 до суду надійшли копії таких документів: копії рішень ВККС від 07 червня 2018 року № 134/зп-18, від 18 жовтня 2018 року № 237/зп-18, від 05 листопада 2018 року № 1930/ко-18 та витяги із протоколів засідань ВККС від 18 жовтня 2018 року № 581, від 05 листопада 2018 року №

644. Окрім того, відповідачем зазначено, що надати копії технічної фіксації засідання Комісії не вбачається можливим. Аналізуючи викладене, суд не вбачає зловживання процесуальними правами ВККС, оскільки Судом не виявлено вчинення дій (бездіяльності), які б могли бути розцінені судом як недобросовісне виконання процесуальних обов`язків. Відтак, відсутні підстави для застосування заходів примусу. Крім цього, суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами та постановлення ухвали тимчасове вилучення доказів для дослідження судом позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів. Керуючись Главою 9 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується. Повний текст ухвали виготовлено 14 вересня 2020 року. Головуючий суддя В.М. Бевзенко Судді Н.А. Данилевич Т.Г. Стрелець Н.В. Шевцова В.М. Шарапа