Постанова КАС ВС № 348/2071/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 вересня 2020 року м. Київ справа №348/2071/16-а адміністративне провадження №К/9901/21821/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Тацій Л.В., Чиркіна С.М., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у складі колегії суддів: Макарика В.Я. (головуючий), Большакової О.О., Глушка І.В. у справі №348/2071/16-а за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі - Надвірнянське ОУПФ, відповідач), в якому просив: 1.1. визнати протиправними дії Надвірнянського ОУПФ щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 сум районного коефіцієнту і північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримував у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Содружество Радужный-2" (надалі - ТОВ "Содружество Радужный-2"); 1.2. зобов`язати Надвірнянське ОУПФ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.05.2017, з урахуванням розміру заробітної плати, яку він отримував у ТОВ "Содружество Радужный-2" у період з грудня 2000 року по вересень 2006 року згідно довідки, виданої ТОВ "Содружество Радужный-2" за №173 від 19.04.2007 з районним коефіцієнтом в розмірі 1,7 та північною надбавкою в розмірі 50%, а також дорахувати, виплатити недоплачені ОСОБА_1 суми пенсії та виплачувати йому пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

2. Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.12.2016 позов задоволено частково. 2.1. Визнано протиправними дії Надвірнянського ОУПФ щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував в ТОВ "Содружество Радужный-2"; 2.2. Зобов`язано Надвірнянське ОУПФ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 17.04.2016, з урахуванням розміру заробітної плати, яку він отримував у ТОВ "Содружество Радужный-2" у період з грудня місяця 2000 року по вересень місяць 2006 року згідно довідки виданої, ТОВ "Содружество Радужный-2" за №173 від 19.04.2007 з районним коефіцієнтом в розмірі 1,7 та північною надбавкою в розмірі 50%, а також дорахувати, виплатити ОСОБА_1 недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 постанову Надвірнянського районного суду Івано-франківської області від 19.12.2016 скасовано і ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини: 4.1. ОСОБА_1 є пенсіонером по віку і з 21.07.2006 перебуває на обліку в Надвірнянському ОУПФ. 4.2. У період 13.03.2000 - 29.11.2002 ОСОБА_1 працював машиністом підйомної установки в цеху поточного і капітального ремонту нафтових та газових свердловин у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Содружество-3" (згодом реорганізоване у ТОВ "Содружество Радужный-2"). 4.3. 29.11.2002 на підставі наказу №407-к від 29.11.2002 позивач звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору. 4.4. У період 12.07.2004 - 14.12.2004 ОСОБА_1 працював машиністом підйомної установки в цеху поточного і капітального ремонту нафтових і газових свердловин у ТОВ "Содружество Радужный-2". 4.5. 14.12.2004 на підставі наказу №402-к від 14.12.2004 позивач звільнений з роботи у зв`язку із закінченням строку трудового договору. 4.6. У період 30.03.2005 - 23.01.2008 працював машиністом підйомної установки в цеху поточного і капітального ремонту нафтових та газових свердловин, на посаді машиніста підйомника в транспортному цеху у ТОВ "Содружество Радужный-2". 4.7. 03.01.2008 на підставі наказу №88-к від 23.01.2008 звільнений з роботи за власним бажанням. 4.8. ТОВ "Содружество Радужный-2" знаходилось на території м. Радужний, Ханти-Мансійський автономний округ (Російська Федерація), яке Постановою Ради Міністрів СССР від 10.10.1967 №1029 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" віднесене до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, тому позивач отримував заробітну плату з районними коефіцієнтами і північною надбавкою. Стаж роботи позивача на даному підприємстві підтверджується відповідними записами у трудовій книжці. 4.9. У 2006 році ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком та подав до Надвірнянського ОУПФ трудову книжку, до якої внесені записи про його зайнятість на вищевказаних підприємствах, а також довідки про заробітну плату, в тому числі довідку видану ТОВ "Содружество Радужный-2" за №173 від 19.04.2007, в якій зазначено, що на його заробітну плату нараховувалися районні коефіцієнти та північна надбавка. 4.10. Листом від 17.10.2016 №5573/03 Надвірнянським ОУПФ повідомлено ОСОБА_1 , що обчислення заробітної плати при розрахунку його пенсії проведено згідно з законодавством, а підстави для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні відсутні.

5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що системний аналіз норм законодавства України та міжнародних договорів, укладених з Російською Федерацією, дає підстави для висновку, що відповідач при обчисленні пільгового стажу позивача повинен був зарахувати отримувану ним заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки. 5.1. Натомість суд апеляційної інстанції з посиланням на постанову Верховного Суду України від 27.10.2015 у справі №338/1079/14-а вказав, що на працівників, які працювали вахтовим методом у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, не поширюються додаткові пільги, які передбачені при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Позивач - ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і залишити в силі постанову Надвірнянського районного суду Івано-франківської області від 19.12.2016. 6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник наголошує, що він працював у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та отримував заробітну плату з районним коефіцієнтом і північними надбавками, з яких були здійснені відповідні відрахування на пенсійне страхування, а відтак вважає, що має право на врахування цих сум при обчисленні йому розміру пенсії.

7. Відповідач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9. У свою чергу, частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. У статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1).

11. При цьому метою вказаної Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

12. Стаття 5 Угоди передбачає, що вона розповсюджує дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

13. Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

14. Отже, цією Угодою визначено стаж, що безумовно підлягає врахуванню при призначенні пенсії та, відповідно, і заробіток за такий період роботи також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

15. Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26.03.2008 встановлено, що нормою пункту 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 закріплене правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

16. Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 встановлено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.

17. Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час спірних відносин), до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною 3 статті 24 цього Закону.

18. Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

19. Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов`язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини РФ.

20. Тобто, цей коефіцієнт пов`язаний саме з проживанням і роботою особи на території, в тому числі, районів Крайньої Півночі.

21. Колегія суддів звертає увагу на те, що Законом №1788-XII та Законом №1058-IV, які були чинними в спірний період роботи позивача та на час призначення пенсії, не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта.

22. Зокрема, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

23. Наведена законодавча норма встановлює порядок зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а не розмір заробітної плати при розрахунку пенсії.

24. За цією нормою, пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

25. Згідно з Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972, Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 №1480-I (надалі - Закон СРСР №1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

26. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

27. При цьому статтею 78 діючого на той час Закону СРСР №1480-I передбачалось, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

28. Підпунктом "д" пункту 15 Інструкції "Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування", затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, визначено, що у загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

29. Разом з тим, частиною 3 статті 96 Закону СРСР №1480-I встановлено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

30. Виходячи з наведеного колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, що дії відповідача щодо виключення із заробітної плати позивача районних коефіцієнтів та надбавок за період його роботи на Крайній Півночі, є правомірними та відповідають вимогам діючого законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

31. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 28.09.2018 у справі №671/86/15-а, від 30.05.2019 у справі №348/2974/14-а, від 06.02.2020 у справі №348/2381/16-а.

32. Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (надалі - Закон № 108/95-ВР), до структури оплати праці відносяться "інші заохочувальні та компенсаційні виплати". До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

33. Водночас, визначення поняття "компенсаційні виплати" законодавство України не містить.

34. Проте, правильне встановлення дійсного змісту цього поняття є визначальним у цьому спорі, оскільки лише за наявності правових підстав віднести північну надбавку до компенсаційних витрат, відповідно, будуть і підстави включити цю надбавку до заробітку для обрахунку пенсії.

35. Під компенсаційними виплатами розуміють виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам понесених матеріальних витрат, пов`язаних з виконанням ними трудових обов`язків.

36. Тобто, компенсаційними є лише ті витрати, що спрямовані на відшкодування саме понесених матеріальних витрат, здійснених у зв`язку з виконанням трудових обов`язків.

37. Поряд з цим, особливе призначення компенсацій, як правило, виключає періодичність їх виплат. Невизначеність у строках одержання компенсації пояснюється необхідністю виплатити їх на відшкодування вже понесених матеріальних витрат працівника або коштом майбутніх, також неминучих матеріальних витрат (ці строки залежать від юридичних фактів, за наявності яких у працівника виникає право на одержання компенсаційних коштів).

38. Отже, характерною рисою компенсації є мета та зміст її виплати - відшкодування працівникові здійснених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків.

39. Наведене дає підстави для висновку, що північна надбавка за своєю правовою природою не може бути віднесена до компенсаційних витрат, оскільки вона не є відшкодуванням працівникові понесених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків. Натомість, північна надбавка виплачувалась регулярно, тобто їй притаманна періодичність, та у фіксованому розмірі незалежно від здійснення працівником матеріальних витрат. Тобто, її виплата не пов`язувалась з юридичним фактом понесення працівником матеріальних витрат.

40. Таким чином, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що північна надбавка не наділена ознаками, характерними для компенсаційних витрат, а тому не може бути віднесена до цієї категорії.

41. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №345/2573/17.

42. Крім того, за змістом статті 2 Закону №108/95-ВР додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

43. Проте, північна надбавка чинним законодавством України не передбачена, а тому не може вважатись додатковою заробітною платою.

44. Отже, наведені норми законодавства не передбачають право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. При цьому, факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.

45. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №489/5283/16-а.

46. Таким чином, суд апеляційної інстанції, на основі встановлених фактичних обставин справи, що мали значення для її правильного вирішення та на підставі правильно застосованих норм матеріального права, а також не допустивши порушень норм процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

47. За приписами статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишенню без змін. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 52, 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №348/2071/16-а за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. СуддіВ.М. Шарапа Л.В. Тацій С.М. Чиркін