Постанова Харківський апеляційний суд № 645/1765/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 645/1765/20 Головуючий суддя І інстанції Ульяніч І. В. Провадження № 33/818/946/20 Суддя доповідач Шабельніков С.К. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2020 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Брек Л.О. на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , 1989 року народження, громадянин України, офіційно не працевлаштований, мешканець м. Харкова, - визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 20 березня 2020 року о 03 годині 10 хвилин по пр. Московському, біля будинку 259В в м. Харкові керував мотоциклом «ВАОDIAO PILOT S-250-22F», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі, захисник Брек Л.О. просить постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року скасувати, а провадження по справі закрити, у зв`язку із набранням 01.07.2020 року чинності Закону України «Про внесення змін дор деякихз законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» на підставі ст.ст. 8, 247 КУпАП. Посилається на те, що не керував транспортним засобом,а в матеріалах справи немає доказів керування саме ОСОБА_1 , зазначає, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки складений з уривків вівдеозаписів. В судове засідання в суд апеляційної інстанції захисник Брек Л.О. не з`явилась, про час та місце розгляду апеляційної скарги була належним чином повідомлена. 02 вересня 2020 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява захисника Брек Л.О. в якій вона просила розглядати апеляційну скаргу без її участі у зв`язку з розірванням договору про надання правової допомоги між нею та ОСОБА_1 . Також, в судове засідання не з`явився ОСОБА_1 , однак 02.09.2020 року об 10.10 год. останній в телефонному режимі повідомив суд апеляційної інстанції про те, що він обізнаний про час та місце розгляду апеляційної скарги захисника, однак у зв`язку із зайнятістю на роботі не може з`явитись до суду та просив розглянути апеляційну скаргу без його участі. Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 286 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу захисника Брек Л.О. без її участі та без участі ОСОБА_1 . В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не приймав. Копію постанови захисник Брек Л.О. отримала лише 22.06.2020 року, а апеляційну скаргу подала 02.07.2020 року. Враховуючи наведене, вважаю, що строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року не пропущений, а тому апеляційна скарга підлягає розгляду. Дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245,251,252,280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Переглядаючи оскаржувану постанову за апеляційними доводами захисника Брек Л.О., апеляційний суд дійшов висновку про її законність та обґрунтованість, враховуючи наявність доказів, які були вивчені судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції послався на відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків, розписку власника мотоцикла, а також на відеоматеріал з бодікамер працівників поліції. Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував мотоциклом з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків (арк.1). З відомостями, що містяться в цьому протоколі ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис у протоколі та був згоден з цими відомостями, оскільки протокол містить його власноручні пояснення щодо відсутності претензій. Також в протоколі, а також в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення ОСОБА_1 щодо незгоди з відомостями, зазначеними в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення. Поряд з цим, відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що вони стали свідками, як ОСОБА_1 керував мотоциклом з ознаками алкогольного сп`яніння та в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (арк. 3, 4). Крім того, відповідно до розписки (арк. 5) власник мотоцикла, яким керував ОСОБА_1 ОСОБА_4 зобов`язався не допускати до керування ОСОБА_1 та самостійно транспортував мотоцикл у гараж до місця паркування. Також, відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився від запропонованого інспектором поліції проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням газоаналізатору «Драгер», а також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Поряд з цим, з цього відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції жодного разу не заперечував, що саме він керував мотоциклом, а тому апеляційні доводи захисника з цього приводу є безпідставними. Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Крім того, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 123.12.2005 року «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що 20.03.2020 року був зупинений мотоцикл під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та в присутності двох свідків останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в заклади охорони здоров`я, що повністю відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та положенням вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України. Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави. Апеляційний суд дійшов висновку, що визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, які походять з офіційних джерел та надав ним належну правову оцінку. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ч.2 ст.130 КУпАП до відповідальності, отже посилання захисника на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Поряд з цим, в провадженні Харківського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга захисника Брек Л.О. на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , якою останній притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Оскільки правопорушення, які ставляться у провину ОСОБА_1 , скоєні не одночасно та протоколи про адміністративні правопорушення стосовно нього розглядались різними посадовими особами, тому немає процесуальних підстав для застосування положень ст. 36 КУпАП. Крім того, в листі від 03.07.2020 року Верховний Суд звернув увагу на те, що до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року (далі Закон), тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Після набрання чинності Законом, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів,що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основ (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, я транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, було виключено з ч.1 та ч.3 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст.. 286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у ч.2 ст. 4 КК України, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями ч.2 ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Доцільно взяти до уваги, що у теорії права виділяють три види дії нормативно-правового акта: 1) пряма дія; 2) зворотна (ретроактивна) дія; 3) переживаючи (ультра активна) дія. Переживаюча (ультраактивна) дія (окремі положення нормативно-правового акту продовжують свою дію навіть після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акту чи зміни відповідної його частини). Зокрема, ультра активність має місце тоді, коли приписи нормативно правового акту, який діяв раніше, поширюється не на реалізовані або не припинені на момент втрати ним чинності правовідносини, оскільки дія акта, який вводиться замість діючого раніше, поширюється лише на нові правовідносини, що виникають після набрання ним чинності. Виходячи з цих положень до осіб, які до 01.липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або в інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місце вчинення правопорушення. Крім того, в цьому листі зазначено, що підстава для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачена п.6 ст. 247 КУпАП, також відсутня. Згідно з цим пунктом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність. В цьому пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами, особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість їх реакції, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена. За таких обставин, вимоги апелянта щодо закриття провадження у зв`язку із набранням 01.07.2020 року чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» на підставі ст.ст. 8, 247 КУпАП є безпідставними. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Брек Л.О. залишити без задоволення, а постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков