LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд127/9015/20

від 03.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 127/9015/20 Провадження № 33/801/665/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Михайленко А. В. Доповідач: Міхасішин І. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2020 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, встановив : 16 квітня 2020 о 22.20год. в м. Вінниця по вул. Пирогова, 50А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ОреІ» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, нечітка вимова). Від огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2020 року до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік та стягнуто 420 грн судового збору на користь держави. На таку постанову ОСОБА_1 17 серпня 2020 року через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнає, вина у вчиненні правопорушення не доведена належними та допустимими доказами. Суд першої інстанції безпідставно розглянув справу його відсутність, жодних повідомлень з суду першої інстанції йому не надходило, і в матеріалах справи відсутні докази вручення йому повісток, з наведенням обґрунтованих причин неможливості явки у судове засідання на призначені дату та час, чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП. Також в апеляційній скарзі наголошує на те, що під час зупинки транспортного засобу та складання протоколу і він, і поліцейській перебували у масці, так як постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню та території України коронавірусу COVID-19» було запроваджено обов`язковий масочний режим, а тому постає питання, яким чином було встановлено запах алкоголю з ротової порожнини. Крім того під час складання протоколу йому не було доведено поліцейським порядок застосування спеціального технічного засобу для визначення стану сп`яніння та не було надано сертифікат відповідності та свідоцтва про його повірку. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що йому не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, що на його думку свідчить про істотне порушення прав на захист і є безумовною підставою для скасування рішення суду про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності та закриття провадження. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена у його відсутність, та не отримана ним про її існування йому стало відомо випадково лише 14 липня 2020 року від його товариша юриста який знайшов її в інтернеті на не відомому йому сайті, з матеріалами справи ознайомився лише 24 липня 2020 року, а тому просить рахувати йому строк на оскарження з 25 липня 2020 року. В судовому засіданні в апеляційному суді ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав просив її задовольнити та пояснив, що участь у розгляді справи в суді першої інстанції не приймав через те, що не отримував від суду першої інстанції повідомлення про час та місце розгляду справи. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав. Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2020 року, апеляційний суд виходить з того що цей строк пропущено ОСОБА_1 з поважних причин та підлягає поновленню, оскільки справа про адміністративне правопорушення розглядалася без його участі, доказів отримання копії вказаної постанови, направленої 22 червня 2020 року в матеріалах справи відсутні. ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови 24 липня 2020 року, що підтверджується його розпискою, апеляційна скарга подана 05 серпня 2020 року. Таким чином, ОСОБА_1 доведено наявність об`єктивних причин, які перешкоджали зверненню з апеляційною скаргою у встановлений законом строк. За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, відповідальність за даною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно з протоколом від 16 квітня 2020 року серії серія ОБ №200577 - 16.04.2020 о 22.20год. в м. Вінниця по вул. Пирогова, 50А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ОреІ» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, нечітка вимова). Від огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків., чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі-Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з п. 6 Розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що було доведено матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 200577 від 16 квітня 2020 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 16 квітня 2020 року, які засвідчили, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки та і у медичному закладі; рапортом поліцейського роти № 2 взводу №2 БУПП у Вінницькій області молодшого лейтенанта поліції Мілінчука В.І. начальнику УПП у Вінницькій області ДПП Усеінову Р.С. Згідно із п. 6 Розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №200577 від 16 квітня 2020 року відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заслуговують на увагу. Так відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як видно з матеріалів справи судові засідання призначалися на 13 травня 2020 року, на 26 травня 2020 року та на 09 червня 2020року. Судові повістки направлялися за адресою, повідомленою ОСОБА_1 під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення : АДРЕСА_1 , які були повернуті до суду з відміткою відділення поштового зв`язку причин повернення, « за закінченням встановленого строку зберігання». У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За таких обставин, суд першої інстанції вжив усіх необхідних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час та місце судового засідання, крім того ОСОБА_1 особисто вказав адресу на яку йому направлялись повістки та ходом розгляду справи не цікавився тривалий проміжок часу. Доводи ОСОБА_1 щодо не вручення йому протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються матеріалами справа, оскільки, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №200577 від 16 квітня 2020 року ОСОБА_1 відмовився від реалізації своїх прав (ст. 268 КУпАП) давати пояснення, заявляти клопотання та отримувати копію протоколу. Тобто, будь-яких заперечень щодо дій поліції при складанні протоколу (ст. 254 КУпАП), залучення свідків (понятих) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4,5) від ОСОБА_1 не надходило. Про це свідчать адміністративні матеріали. Судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст. 279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для справи встановлено, дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковано правильно, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні. Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: Клопотання ОСОБА_1 задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.В. Міхасішин

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»